1843. Полотно, олія. 53 х 41. Ліворуч унизу авторський напис: Т.
Картину виявлено у 1936 році під час інвентаризації фондів Державного музею російського мистецтва у Києві. Доти про неї не було згадок ні в автобіографічних джерелах, ні в літературних дослідженнях. Під час реставрації в лівому нижньому куті картини виявлено літеру Т, яка збереглася від авторського підпису. Твір був настільки пошкоджений, що важко було визначити не лише автора, а й сюжет картини. Про його належність Шевченку свідчив напис польською мовою на звороті: Dziewczyna rozmawiajaca z kozakiem. Obrazek malowany przez Szewczenke (Дівчина розмовляє з козаком. Картина мальована Шевченком). Пошкоджене в деяких місцях полотно, напівстерті фарби не порушили основного малюнка картини, що дало можливість не тільки успішно її реставрувати, а й уникнути зайвих дописувань. На картині змальовано куточок пасіки — під повіткою сидить селянин, роботу якого над виготовленням вулика перервав прихід дітей, що принесли обід.
Навмисна кострубатість, присадкуватість постатей, реалістичний, позбавлений будь-якої ідеалізації пейзаж, пильна увага до типових компонентів побуту переконливо демонструють переломний момент у творчості Шевченка — перехід від канонів академічного малярства до реалізму. За технікою та манерою виконання найближчою до цієї картини є "Селянська родина".
На звороті малюнка, де зображено молодого кобзаря з поводирем, міститься ескіз постаті селянина до картини "На пасіці". Оскільки під малюнком стоїть авторська дата 1843, це дає підставу датувати ескіз і саму картину 1843 роком.