1848-1849. Папір, акварель. 15,3x28,7.
Малюнок рівнинної частини нововідкритого острова в Аральському морі, названого на честь імператора Миколи І.
Піщаний берег, порослий високим очеретом і низькими кущами саксаулу. Над ним — безмежне вечірнє небо, підсвічене останніми сонячними променями. Ліричний пейзаж ніби перегукується з поезією Шевченка:
І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть,
Неначе п'яний, очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!
Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим нікчемним морем
Нудити світом ?