Розділи
| Документація [45] |
| Методика [31] |
| Вивчення теорії літератури [23] |
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 Травень 11 » Уроки мови - уроки словесності
19:55 Уроки мови - уроки словесності | |
Уроки мови - уроки словесності Мова є першоджерелом літератури, без мови література не може ні існувати, ні розвиватися. Посилення зв'язків у вивченні мови та літератури завжди сприяє вихованню в школярів свідомого ставлення до мови, стимулює інтерес учителя й учнів до спільної діяльності, посилює мотиваційне забезпечення навчального процесу, вносить в уроки мови необхідний емоційний компонент, дозволяє показати мовні одиниці в живому мовленні, тісніше поєднати вивчення мовної системи з розв'язанням комунікативних завдань, викликає (зберігає) у школярів бажання говорити й писати рідною мовою, удосконалювати власні мовні та мовленневі уміння та навички. Вивчення мови на основі аналізу тексту в єдності змісту й форми буде сприяти вихованню уваги до слова, пізнанню слова, збагаченню мовного запасу учнів, формуванню читача й слухача, розвиткові чуття мови, уміння бачити всі відтінки значення слова, вихованню естетичного смаку, розумінню краси слова, його глибини, виразності, усвідомленню неповторності мовної особистості. На цій основі разом із засвоєнням мовної системи школярі будуть набувати комунікативних умінь, навчатись мотивованого, грамотного використання засобів мови в різних умовах спілкування у відповідності зі змістом і ситуацією мовлення. Для того, щоб структура мовлення учнів набула необхідної комунікативної досконалості, вони повинні оволодіти сукупністю потрібних знань і вмінь, отримати на уроках зраз-ки комунікативно досконалої мови, знати її ознаки та закономірності побудови, навчитись правильно з погляду орфоепії, граматики, орфографії та пунктуації оформляти свої висловлювання. Уроки словесності дозволяють розв'язувати ці завдання найоптимальніше. ...Чутливість до слова виховується в першу чергу шляхом аналізу класичних мовних зразків у єдності змісту й форми, коли разом із засвоєнням мовних понять і правил учні усвідомлюють особливості мовної особистості автора, його мовну майстерність, те, як за допомогою мови автор виражає своє світосприйняття й світобачення. Покажемо, як на уроці з теми «Порівняльний зворот» (8 кл.) був використаний уривок з повісті І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря». «...Стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходять до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м'ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Між м'якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в'ється гадюкою Раставиця, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків». Учитель пропонує учням виразно прочитати текст, потім з'ясовує, значення яких слів школярам незрозуміле, пропонує їм, користуючись словником, знайти лексичне значення слова «руно», скласти з ним речення, на основі тексту пояснити значення слова «розложисті». Потім учитель запитує учнів, чи впізнали вони текст, з якого він твору, хто його автор та що діти знають про нього та про твір «Микола Джеря».У процесі цієї роботи на уроці вибудовується така інформація. Прочитаний текст — це уривок з повісті «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького. Талановитий письменник народився в с.Стеблів, що на Черкащині. На все життя вкарбувалися в пам'ять письменника пейзажі річки Рось, на березі якої розташувалось його рідне село Стеблів. Неодноразово і з великою любов'ю він оспівує мальовничу природу своєї батьківщини. Почуття природи є чи не найхарактернішою рисою письменницької особистості 1.Нечуя-Левицького. Життя його персонажів дуже тісно пов'язане з природою. Люди, їх долі й природа — ось предмет його зображення. Далі ведеться робота безпосередньо над текстом, визначається його тема, до якого типу та стилю мовлення він належить, називаються характерні ознаки цього стилю. З'ясовується, що в даному уривку автор художньо описує мальовничі, картини природи понад річкою Раставицею — це притока Росі. Текст належить до художнього стилю, його найважливішою ознакою є образність, яка досягається використанням різноманітних мовних засобів виразності. Увага учнів звертається на те, що описується в тексті і як описується. Левади, на них осока, кущі верболозу, топольки, Раставиця. Учням пропонується відповісти на запитання, як вони описуються, підкресливши слова, що через порівняння створюють виразний художній образ. Учні підкреслюють: Трава густа, як руно. Кущі верболозу, то кругленькі, наче м'ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Береги м'які, зелені, ніби оксамитові. Раставиця в'ється гадюкою, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. Учитель запитує, яка картина виникає в уявленні дітей, коли вони читають: «Розложисті, як скатерть, зелені левади...». Відповіді: «Широта простору. Ми ніби охоплюємо зором левади, що широко розкинулись над річкою». Учитель звертає увагу на те, що в результаті порівняння далеких за лексичним значенням предметів створюється яскравий образ. Аналізується структура порівняльних зворотів. Вибудовується схема: 1) що порівнюється (левади); 2) з чим порівнюється (скатерть); 3) за якою ознакою порівнюється (розложистість). Результат — художній образ. Робиться висновок про те, що порівняння — це художній засіб творення образності: пояснення одного предмета або явища за допомогою іншого. З'ясовується, за допомогою якого слова вводиться порівняльний зворот (За допомогою сполучників: як, наче, ніби, неначе). Ставиться запитання: Чи є порівняльний зворот реченням? — Ні, бо в ньому відсутня граматична основа. В передостанньому реченні увага дітей звертається на конструкцію «як часом маленькі діти передражнюють старших». Чи можна цю конструкцію назвати порівняльним зворотом? — запитує вчитель. — Ні, тому що вона має граматичну основу. Це речення. Учням пропонується з'ясувати, яким членом речення є порівняльні звороти. Це обставина способу дії. Отже, — робиться висновок, — порівняльні звороти входять до складу речення як обставина способу дії. Учням пропонується знайти в тексті порівняння, виражені не за допомогою сполучників, тобто не порівняльними зворотами, а орудним відмінком іменника. Відповідь: «в'ється гадюкою Раставиця», «обступили її стіною». Увага учнів звертається на те, що будь-яке порівняння увиразнює зображуване, робить його більш наочним, виявляє бачення автора, його ставлення до зображуваного. Щоб допомогти дітям згадати фразеологічні словосполучення, до складу яких входить порівняння, учитель ставить запитання: Яке порівняння ви використаєте, щоб сказати про людину, що вона дуже хитра (хитра, як лисиця), дуже вперта (упертий, як осел), дуже роботяща (роботящий, як віл)? Яке порівняння ви використаєте, щоб сказати, що справи йдуть добре (як по маслу)? Отже, робиться висновок, порівняльні збороти можуть бути частиною нерозкладного словосполучення. Учні читають параграф підручника, виконують вправи й пишуть пояснювальний диктант. Для домашнього завдання учитель пропонує школярам описати зимовий ранок, використовуючи порівняльні звороти, і підготувати зв'язне висловлювання про порівняльний зворот. Аргументуючи значення такого підходу до побудови уроку, почнемо з того, що аналіз тексту в єдності змісту й форми дозволяє запропонувати учням (здебільшого для домашнього завдання) твір, який має бути виконаний на основі даного на уроці зразка. Написання домашнього твору замість звичних домашніх завдань переважно, репродуктивного характеру спонукає учнів до пошуку, розвиває уміння використовувати мовні одиниці в мовленні. Включаючись у словесну творчість, школярі не тільки глибше досліджують, осмислюють, пізнають красу мови, її значення в житті кожної людини й народу в цілому, але й збагачуються відчуттям краси природи, праці, людських взаємин, набувають уміння виразити себе в слові. Словесна творчість є могутнім стимулом духовного життя дитини, високоефективним засобом духовного розвитку, джерелом натхнення в оволодінні мовою, мовною культурою, надійним засобом самовираження, самоутвердження особистості... Аналіз тексту забезпечує органічність переходу від розгляду його змісту, стилю, структури до відбору мовних засобів і таким чином надає можливість - увести будь-який мовний матеріал на мовленнєвій основі.. У тексті виявляються закономірності функціонування мовних одиниць і їх міжрівневі зв'язки. Тексти дозволяють іти у вивченні тієї чи іншої мовної категорії від її функції до форми та значення, категоріальних ознак, а також правил використання в мовленні й від них до використання даної мовної одиниці у власному мовленні. У такому випадку вивчення мови стає не абстрактним знанням, а свідомою практичною дією. Вивчення мовних категорій на матеріалі текстів сприяє тому, що мовні одиниці сприймаються як явища живого мовлення... Особливе місце серед художніх текстів на уроках повинні посідати казки. У казках народ розповів про своє вжиття, боротьбу проти гнобителів, про людську працю, споконвічні мрії, створив образи, що є втіленням народних ідеалів. Шліфуючи казку протягом століть, народ довів її форму до витонченості, довершеності. Мова казок барвиста й образна, разом зі змістом вона є джерелом народної мудрості, зразком художньої довершеності, досконалості і свідчить про талановитість народу. Українські казки — це перші спроби народної педагогіки. Казки в силу своєї образності й емоційності мають значний вплив на учнів. Тому використання їх на уроках з мови сприяє більш успішному поєднанню навчання та виховання. Робота на уроках мови з текстами казок допомагає дітям усвідомити особливий національно-мовний колорит українського народу, його моральні цінності, виразний гумор, дотепність, винахідливість, працелюбність, доброту, миролюбність, прагнення до волі, незалежності, любов до своєї землі, свого народу, повагу до інших народів світу. Нічим не можна так ввести дитину в розуміння народного життя, як шляхом аналізу змісту й форми народних казок. Їм належить особлива роль у формуванні національної самосвідомості дитини. Аналіз казок у процесі вивчення мови дає можливість показати величезну виразність, багатство, точність, дотепність, влучність рідної мови... Тексти українських народних пісень знаходять найрізноманітніше використання на уроках рідної мови, але найвищу оцінку учнів, відповідно до даних анкетування, отримали самодиктанти за текстами народних пісень з їх наступним аналізом. Записуючи пісні по пам'яті, учні не тільки осмислюють і глибше усвідомлюють звороти, властиві живій народній мові, але й з великою цікавістю працюють над удосконаленням власних правописних і мовленнєвих умінь і навичок... Використовувались також диктанти за музичними записами пісень. Диктант виконувався слідом за прослуховуванням музичного запису. Разом з орфографічним і пунктуаційним аналізом записаних текстів пісень увага учнів приверталась до мелодії пісні. Учні усвідомлювали, що в мелодіях народних пісень знайшов вираження національний стиль української музики, який цілком залежить від характеру образів поетичного тексту та його емоційного змісту. Різноманітні види роботи з текстами народних пісень сприяють розвиткові в школярів розуміння самих себе як частини нації, національної особистості, а відтак вихованню в народній культурі... На уроках рідної мови необхідно використовувати зв'язні тексти всіх різновидів: художні, наукові, науково-популярні, публіцистичні. Це важливо, по-перше, тому, шо дає учням різнобічне уявлення про стилістичні різновиди мовлення; по-друге, тому, що сприяє розвитку в них навичок побудови текстів у різних стилях мовлення. Тобто використання всіх різновидів зв'язних текстів сприяє розширенню діапазону комунікативних можливостей учнів. Перевага все ж віддається художнім текстам. Вони вносять в уроки необхідний емоційний компонент, що стимулює навчальну діяльність учнів, підвищує їх інтерес до уроків мови. Особливу увагу слід приділяти класичним художнім текстам: кожен з них є справжньою перлиною рідної мови. За однакової насиченості необхідними для роботи лінгвістичними категоріями, художній текст виграє тим, ідо він впливає на емоції, активізує увагу учнів, їх почуття, уявлення. Таким чином, використання художніх текстів забезпечує інтенсивнішу й продуктивнішу зусебіч роботу. До того ж, уривки з художніх творів дають приклади текстів з доцільним набором мовних засобів. Художні тексти в силу своєї образності й емоційності мають значний виховний вплив на учнів, тому використання їх на уроках сприяє успішнішому поєднанню навчання й виховання. Мовна форма текстів слугує досягненню навчальної мети, а змістове їх наповнення впливає на свідомість учнів, на їх моральні та естетичні погляди, на поведінку. Робота з художніми текстами різноманітного змісту розширює загальний кругозір школярів, збагачує їх знаннями не тільки з літератури, але й з історії, культури. За кн. Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. - К.: Фундація ім. О.Ольжича, 1995. - 251 с. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |