Для диктантів використовують тексти, у яких кожне з опрацьованих правил орфографії або пунктуації української мови представлене 3 - 5 прикладами.
Диктант оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:
- орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

- виправляються, але не враховуються такі орфографічні та пунктуаційні помилки: на правила, які не внесено до шкільної програми; на ще не вивчені правила; у словах з написанням, що не перевіряється, над якими не проводилася спеціальна робота; у відтворенні так званої авторської пунктуації;

- повторювані помилки (у слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні (помилки на те саме правило, але в різних словах) вважаються кількома помилками;

- розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих належать такі:
1) у винятках з усіх правил;
2) у написанні великої літери в складних власних найменуваннях;
3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
4) у виадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший і якщо можлива інша інтонація;
5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);
6) пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушення їх послідовності;
7) заміна українських літер російськими;

- п'ять виправлень неправильного написання на правильне прирівнюються до однієї помилки;

- орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.