Головна » 2012 Травень 4 » Методика вивчення вірша
10:44 Методика вивчення вірша | |
Методика вивчення вірша Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: • осмисленні змісту тексту (смисловий аналіз); • з'ясуванні структури (композиційний розбір); • емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; • виразному читанні тексту (на основі різних видів аналізів). Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша: I. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту (сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору). II. Зразкове читання (краще напам'ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). III. Читання вірша учнями мовчки, відповіді на 1-2 запитання для з'ясування основного змісту тексту («Про що дізнались?» — «Про які події розповідає автор?» — «Про кого розповідається у вірші?» та інші). IV. Читання вірша всіма учнями напівголоса, відповіді на 1-2 питання для усвідомлення змісту тексту. V. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо. Емоційно-образний розбір у поєднанні із засуванням мовних засобів, лексико-стилістичний аналіз. Визначення головної думки (ідеї) вірша. VI. Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша (подальше усвідомлення змісту тексту). Якщо партитура складна, то вчитель повідомляє її учням. За нашою методикою послідовність опрацювання партитури (розбивки) для виразного читання має такою: • з'ясування головної думки для тексту або частин (якщо текст великий); • знаходження логічного центру (найголовніші слова для тексту в цілому) відповідно до головної думки; • розбивка речень на логічні ланки (такти), визначення логічних пауз; • виділення логічних наголосів для речення (найголовніші слова) та частин його; • встановлення мелодики читання залежно від місця логічного наголосу; • добір інтонації читання. VII.Повторне читання вірша учнями одночасно з подальшою роботою по усвідомленню тексту (відповіді на запитання — смисловий аналіз). Повторне читання проводимо, щоб діти запам'ятовували партитуру читання. Спочатку вірш читає вчитель (вголос) разом з учнями (напівголоса, пошепки), потім вчитель і кращий учень, вчитель і група учнів, і т. п. VIII. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки, складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо. У процесі всієї роботи над віршем за визначеною методикою учень не чує невиразно прочитаного вірша до опрацювання партитури. Важливо, щоб зразкове читання вірша в первинному читанні вчителем якнайдовше зберігалось у пам'яті учнів. Розробляючи конспект на основі наведеної дидактичної структури (етап уроку — «Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу»), методику вивчення прозового твору замінюємо методикою вивчення вірша. Наводимо далі фрагменти уроків опрацювання віршів за визначеною методикою. А. Бортняк. Зламана гілка (4 клас) 1. Вступне слово:— Іноді дитина скоїть лихо, але не усвідомлює, що це лихо (злочин). Саме про неусвідомлений злочин хлопчика розповідається у вірші «Зламана гілка» А. Бортняка. 2. Зразкове читання тексту вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). Зразок опрацювання — див. далі п. 6. 3. Читання тексту учнями мовчки. Заздалегідь на дошці запитання: — Яке лихо скоїв Івасик? Чому це лихо? 4. Читання тексту учнями напівголоса (або разом із вчителем). Заздалегідь на дошці запитання: — Як підкреслюється негідний вчинок хлопця? 5. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, ознайомлення з планом. Прочитування тексту мовчки дітьми. План вчитель заздалегідь записує на дошці, бо дітям важко визначити структуру цього вірша і назвати пункти плану. Доцільно у вірші виділити такі частини: 1) Скоєно лихо (основна подія). 2) Роздум-міркування. Далі аналізуємо визначені частини тексту, поєднуючи різні форми аналізів. А. Скоєно лихо (перша строфа), смисловий аналіз: — Читають всі учні мовчки. — Яка подія відбулася? («Зламав Івасик гілку...»). Якими словами підкреслюється негідний вчинок? (Зламає, кинув, награвся). Що говорить про бездумність (безтурботність) хлопця? («Веселий, він побіг собі додому»). Які слова свідчать про результат тяжкого вчинку? («Вона лежить на глинищі рудому»). Яку картинку можна намалювати до цієї частини, щоб яскраво підкреслити негідний вчинок хлопця? (Кругом зелені дерева, а гілочка зав 'яла — «вона лежить на глинищі рудому»). Застосовуємо під час аналізу першої частини смисловий, композиційний, лексико-стилістичний аналізи та словесне малювання. Б. Роздум-міркування (2,3 строфи). Учні напівголосу читають строфи. — Якими словами підкреслюється негідний вчинок хлопчика? («зітхає гілка тяжко», «не сяде», «не захитає», «не запитає», «не бродити», «не гріти»). Учитель: Підсилюється картина злочину запереченням всього того, що робила гілочка раніше. «І зітхає гілка тяжко: ...не сяде, ... не захитає, ... не запитає — як жива». — Яке добро гілочка приносила? (Була притулком для мрії). Як говориться у вірші про неусвідомленість злочину хлопчиком? («Івась у ліжку спить спокійно...»). Учитель: Маючи на увазі неусвідомленість, автор говорить — Івасик, Івась, хлопчик. Отже, зламана гілка — неусвідомлений злочин. Вірш написаний для того, щоб навчити кожного думати перш, ніж щось зробити. — Як ви гадаєте, хто тут веде роздум-міркування? (Автор — свідок вчинку). Які почуття викликає у вас ця частина тексту? (Не робити подібних вчинків). 6. Виразне читання вірша: Складання партитури для виразного читання: • з'ясувати головну думку вірша (неусвідомлений злочин); • підкреслити двома горизонтальними лініями слова, що визначають головну думку (скоїв лихо), та пояснити її (зламав, награвся, кинув, не бродити, не гріти) — логічний центр; • знайти логічні паузи (в кінці речення, на розділових знаках — граматичні; на синтагмах — інтонаційно-смислові одиниці в структурі речення) і логічні ланки в реченнях, щоб полегшити читання; • виділити найголовніші слова для речення і його частин (підкреслити однією лінією та пунктиром); • відтворити мелодику читання відповідно до наголосів: ↗ — підвищення голосу, ↘ — пониження; • опрацювати інтонацію читання: першу частину — розповісти, тон нормальний, спокійний, а другу прочитати із жалем, стурбовано, з відчаєм; останні два рядочки прочитати зневажливо. Внаслідок усієї роботи маємо одержати таку партитуру (розбивку) для виразного читання: 7. Повторне читання вірша (хором, за вчителем — вчитель голосніше, діти напівголоса або пошепки; за записом на платівці; читання в парах), щоб діти засвоїш партитуру виразного читання. 8. Творча робота на основі тексту. — Що зробив би ти, якби побачив зламану гілочку? 9. Висновки: — Про що дізнались діти, працюючи над віршем? («Знати») Чого навчились? («Вміти»). Завдання вчителя під час читання навчальних текстів перш за все полягає в тому, щоб сформувати в дитини навички дійового читання, щоб учень навчився передавати в своєму читанні авторський задум. Таке читання досягається через спеціально спрямовані різні види аналізу — смислового та композиційного, емоційно-образного в поєднанні з лексико-стилістичним. Тільки за такого підходу створюються умови для глибокого усвідомлення змісту тексту та підготовки учнів до виразного читання. Не менш важливим є на уроках читання і спрямування роботи на розвиток образного мислення учнів, умінь бачити внутрішнім зором те, що відповідає словесному авторському змалюванню. Розв'язанню цих питань допомагають такі, якими вчитель викликає в школярів живі образи про дійсність, що криється за словами тексту (визначити — що можна побачити, почути, відчути на дотик тощо). Усе це зосереджує учня на деталях тексту, привчає до розуміння описів. Осмислення зображувальних засобів у процесі лексико-стилістичного аналізу, опрацювання партитури читання, емоційний аналіз, з'ясування авторської позиції, характеристика дійових осіб та їх поведінки сприяють формуванню виразності читання в дітей. Щоб виразно прочитати вірш, треба добре його відчути як з боку змісту, так і форми викладу. Розглянемо далі зазначені положення на прикладах методики вивчення конкретних віршів (фрагменти уроків). І. Манжура. Перший сніг (2 клас) 1. Зразкове читання вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). Партитура — див. далі. 2. Читання вірша всіма учнями мовчки, заздалегідь на дошці написано: — Що відбулось у природі? 3. Читання вірша всіма учнями напівголоса, заздалегідь на дошці написано: — Які зміни спостерігаємо в природі? 4. Аналіз фактичного змісту тексту. 1) Композиційний аналіз. Разом із вчителем діти встановлюють, що у вірші дві картини (перший варіант картинкового плану): 1. До снігу. 2. Перший сніг. Коротко описують кожний уявлювальний малюнок. Другий варіант картинкового плану: 1. «Ще вчора...». 2. «Сьогодні ж...». 2) Аналіз частин вірша. До снігу. Учні читають першу частину мовчки, далі проводимо «тлумачне» читання (словникова робота), щоб діти зрозуміли образність тексту. Учні читають і пояснюють, як розуміють першу частину тексту: сонечко гріє, вівці ще ходять по горах, озимина зеленіє, у лузі лист від вітру шелестить. Учитель: Поет підкреслює, що все ще в русі, в дії, природа ще живе. Для цього вжито дієслова — бродив, зеленіло, гомонів (шелестів, шарудів) — все живе, рухається. Це так було вчора. — Які відчуття виникають у поета під час спостереження за осінньою природою? (Тихого осіннього затишку). — Які звуки в словах підсилюють відчуття тепла та затишку ([ш], [ч] — ще, вчора, сонечко, чабан, пишно; [о] — вчора, сонечко, гріло, отарою, бродив, озиме, пишно, зеленіло, гомонів). — Який настрій створюється під час читання першої частини? (Тихої радості). Перший сніг. «Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не те світло, світить та не гріє. Учитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» — дві картинки — до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін у природі. — Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ([с] — сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жаліслива, сонце, світ). — Який настрій виникає під час читання цій частини? (Смутку). Узагальнення: — Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша — жовте сонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сіруваго-жовтим листом; друга — білий сніг, жовтий контур сонця. У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи. 5. Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів). • Визначають головну думку (різкі зміни в природі). • Знаходження логічного центру для тексту в цілому — ще вчора, сьогодні ж (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, — гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ (однією горизонтальною). • Ставлять паузи — в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках (позначаємо — │,││). • Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: ↗ — підвищення голосу, ↘ — пониження голосу, ↗↘ — підвищення і зниження. • З'ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша: • І частина — відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії («сонечко так гріло»). II частина — змінюється настрій поета — трохи сумно, бо зовсім затихла природа. Наводимо партитуру (розбивку) читання тексту: М. Рильський. Не кидайся хлібом... (4 клас) 1. Вступне слово про хліб, про те, як його важко вирощувати. Хліб — основний продукт у людини. — Які оповідання та вірші читали ви прохліб? («Наш добрий хліб»). 2. Читання вірша вчителем за опрацьованою партитурою (див. далі). 3. Читання вірша всіма учнями мовчки. Заздалегідь на дошці написано: — Чого не можна робити з хлібом? (Кидати, гратись). 4. Читання вірша всіма учнями напівголоса. Заздалегідь на дошці написано: — Чому хліб треба берегти? («Бо красен труд», «рясен піт», «життя несе»). Учитель (узагальнює): Хліб — це велика праця людей, він ш важко дістається, дає людям життя. 5. Композиційний аналіз. Записуємо на дошці план, діти підшуковують у тексті відповідні строфи. 1) Поради дітям (1,2 строфи). 2) Хліб «життя несе» (3 строфа). 3) Сіяти зерно — робити людям добро (4 строфа). Опрацювання частин. А. Поради дітям (1,2 строфи). — Прочитайте мовчки відповідні рядки тексту. Які картинки можна намалювати до 1 та 2 строф? (Словесне малювання). — Визначте дійові особи. (Дід, мама, автор). — Прочитайте слова автора. — Прочитайте слова поради. — Кому адресовано поради? («малечі кучерявій», немовляті). — Прочитайте цю строфу в особах. Б. Хліб «життя несе» (3 строфа). — Прочитайте напівголоса разом відповідні рядки тексту. — Чому «не кидайсь», «не грайсь хлібом»? («бо красен труд» людей). Як ви розумієте цей вислів? (Праця хлібороба вдячна, вона дає йому задоволення та наснагу, а людям — життя). — Як ви розумієте слова «рясен піт»? (Люди багато докладають зусиль, щоб виростити хліб). — Як розумієте слова «жита дух медовий життя несе»? (Багаті врожаї хліба годують людей, дають їм життя). В обох випадках (А, Б) на перший план виступає «тлумачне читання» (смисловий аналіз). Під час вивчення вірша «Не кидайсь хлібом» воно дуже потрібне, оскільки вірш важко сприймається дітьми. Учитель (узагальнює): Хліб дає людині все — сили, радість, здоров'я, виростають на ньому покоління, плекаючи (пестити, оберігати, розвивати) свою мову. — Визначимо головну думку цієї строфи. (Хліб — це продукт, в який багато вкладено тяжкої праці, він дає наснагу, життя, радість). — Як звуть людей, які вирощують хліб? (Хлібороби). Доречно використати сюжетний малюнок («На хлібних ланах»). — З чого складається праця та рік хлібороба? (Див.текст «Наш добрий хліб»). В. Сіяти зерно — робити людям добро (4 строфа). — Прочитайте відповідні рядки вірша хором. — Як ви розумієте слова «той сам пшеницею зросте на полі вселюдському»? (Хто сіє «зерно золоте», той завжди в пошані). Використані «тлумачне» читання (смисловий аналіз) та композиційний. 6. Визначення головної думки. — Які слова найчастіше повторюються в тексті? (Людський, людське, вселюдський). — Про що говорять ці слова? (Говорять про те, що хліб — людське надбання, він для людей, бережи його). 7. Словникова робота. — Які слова можна віднести до слова «хліб»? (Святий). До вислову «праця хлібороба»? («Красен труд»). До слів «дух жита»? (Медовий). До слова «зерно» (Золоте). До слова «поле»? (Вселюдське, бо багато працює людей на полі, вирощуючи хліб). Учні разом із вчителем добирають слова, записують на дошці. 8. Складання партитури (розбивки) тексту для виразного читання • Головна думка вірша — хліб для людей, людське надбання. • Логічний центр — не кидайсь, не грайсь (двома горизонтальними позначаємо); слова, що пов'язані із попередніми за смислом, — дід, життя несе; людський, людські,, вселюдському (однією горизонтальною). • Паузи (граматичні та синтагматичні). • Додаткові наголоси в логічних ланках, позначених паузами (___, _ _ _). • Інтонація: повчально, повільно, пояснюючи; — 1, 2 строфи; слова автора (3, 4 строфи) — повільно, розповідним тоном. 9. Читання вірша в особах (творчий етап). — Скільки осіб можна визначити? (Три). — Знайдіть слова старого дідуся. Як їх треба читати? (Тон повчальний). — Знайдіть слова мами. Як будемо читати? (Повчально). — Хто ще має читати? (Автор). Відшукаймо слова автора, прочитаймо їх хором. Діти 3- 4 рази читають вірш в особах. Хорова декламація Під час опрацювання віршів доцільно практикувати колективну декламацію, якщо дозволяє форма твору. Колективна декламація сприяє більш глибокому усвідомленню тексту. Цікавий сам процес підготовки до читання. Він має освітнє значення: діти обговорюють, кому і що доручити читати з різних частин тексту, як і чому треба читати. Застосовуємо ту ж саму методику читання віршів, однак на сьомому етапі вводимо опрацювання партитури хорової декламації. Наводимо далі фрагмент уроку на вивчення вірша «Ходить гарбуз по городу» (2 клас). ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу, розвиток мовленнєвих умінь і навичок. 1. Вступне слово вчителя (Народна пісня «Ходить гарбуз по городу» давно стала одним із улюблених творів і дорослих, і дітей). 2. Зразкове читання вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). Партитуру читання вірша — див. далі. 3. Читання тексту вірша всіма учнями за вчителем (учитель голосно, діти — напівголоса). — Про що розповідається у вірші? (Про хазяйновитого гарбуза). 4. Читання вірша мовчки усім класом: — Хто ж доповідає про порядок у господарстві? (Родичі гарбузові). Учитель: Отже, у вірші розповідається про багатства осені, про хазяйновитого гарбуза, який перевіряв порядок у своєму господарстві восени. 5. Словесне малювання. — Яку картинку можна намалювати до вірша? (Гарбуз-господар крокує по городу, а довкола ростуть «усміхнені» родичі: дині, огірочки, морковиця, буряки, бараболя, квасоля, старий біб). 6. Композиційний аналіз, визначення головних частин тексту. Учні за текстом називають усіх родичів гарбузових. Учитель записує на дошці: 1. Гарбуз. 5. Буряки. 2. Диня. 6. Бараболя і квасоля. 3. Огірочки. 7. Старий біб. 4. Морковиця. — Чому всі ці овочі називають себе гарбузовими родичами? (Бо всі живуть на одному городі). З'ясування структури вірша допоможе добре організувати колективну декламацію. 7. Опрацювання хорової декламації. Робота за планом. Учні читають кожну строфу й відповідають на запитання (смисловий аналіз): — Кого змальовано у кожній строфі? Учитель записує на дошці: 1. Гарбуз — господар (дбайливий, поважний, задоволений). 2. Диня — господиня (жовта, пишна). 3. Огірочки — сини й дочки (молоді, бадьорі). 4. Морковиця — сестриця (струнка, з пишною косою). 5. Буряки — свояки (всі, як один, міцні та кругленькі). 6. Бараболя та квасоля — своячки (рясні). 7. Старий біб — один із найстаріших засновників роду (крупний, зігнутий). Характеристика дійових осіб. Відповіді на запитання. — Якими ви уявляєте собі господаря та кожного з родичів? (Учитель записує на дошці слова в дужках — див. план). Складання партитура виразного читання. Головка думка — багатства осені. Школярі підкреслюють двома горизонтальними лініями слова, що пов'язані з головною думкою («ходить гарбуз по городу, питається свого роду») та пояснюють її (диня, огірочки, морковиця, буряки, бараболя та квасоля, старий біб) — логічний центр. Визначають паузи (граматичні, синтагматичні — ІІ, І). Знаходять логічні наголоси для речення та його частин (у деяких частинах наголоси співпадають зі словами логічного центру). Встановлюють мелодику читання та інтонацію. (У вірші — розповідь, тому треба читати переконливо, повільно. Додаткові інтонації — див. текст). — Як прочитаємо слова — запитання старого боба? (Стверджувально, впевнено). — Які інтонації вказують на повний порядок у господарстві? (Окличні, майже в кожному рядку). Складання партитури хорової декламації. Діти визначають учасників усієї розмови, їх кількість; слова автора (перечитують); кому і що потрібно доручити читати, чому: перші два рядки кожної строфи (слова автора) читає перший хлопчик; слова гарбуза — другий хлопчик, бо господар — чоловік з грубим голосом; слова дині — перша дівчинка, бо господарка — жінка; слова огірочків — хор хлопчиків і дівчаток («сини і дочки»), їх багато, молодечими голосами; слова морковиці — друга дівчинка, бадьоро, красуючись; слова буряків — хлопчики хором, грубими голосами; слова бараболі і квасолі — дівчатка хором, тонкими голосами; слова старого боба (засновника роду) — третій хлопчик, старечим, грубим голосом. Наводимо далі партитуру (розбивку) хорової декламації для виразного читання. Творче застосування знань. • Хорова декламація вірша (в особах). Читають кілька разів. • Розповіді учнів про городні рослини, які не згадуються; про городину, яку вони вирощували самі. • Розгляд відповідних до тексту вірша натюрмортів. Підбиття підсумків уроку. — Що ви можете сказати про осінь? Яка вона? (Щедра.) — Чому? (Бо дарує багаті врожаї овочів та фруктів.) — Що треба робити, щоб урожаї були багатими? (Усім дружно родиною працювати, доглядати своє господарство.) Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржук Т.Б. Методика читання: Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 280 с. | |
|
Всього коментарів: 0 | |