Розділи
| Документація [45] |
| Методика [31] |
| Вивчення теорії літератури [23] |
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Травень » 28 » Функції навчальних завдань на уроках рідної мови та умови їх реалізації
16:26 Функції навчальних завдань на уроках рідної мови та умови їх реалізації | |
Функції навчальних завдань на уроках рідної мови та умови їх реалізації Навчальні цілі уроку рідної мови подаються учням через зміст навчальних завдань і реалізуються в процесі їх виконання. Система завдань є способом управління теоретичною та навчально-практичною діяльністю учнів і спрямована на реалізацію комплексу навчально-виховних цілей. У системі завдань закладені алгоритми дій учнів, спрямованих на оволодіння навчальним матеріалом. Тому завдання є важливим компонентом навчальної діяльності на уроках рідної мови, предметом цієї діяльності.Характер завдань, які використовуються вчителем на уроці, зумовлює ефективність навчально-виховної роботи, якість самих уроків рідної мови. Навчальна діяльність може бути ефективною, якщо забезпечується всебічний вплив на школяра, на різні сфери його особистості. Тому завдання повинні бути різноспрямованими, а отже, включати учнів у різні види діяльності. Виконуючи завдання, учні мають засвоїти необхідну інформацію й набути потрібних умінь і навичок. Необхідно, щоб виконання завдань сприяло зміцненню розумових сил школярів, вихованню їх пізнавальних інтересів, розвиткові саморефлексії. Завдання покликані збагачувати школярів не тільки науковою, але й іншою інформацією, розширювати їх кругозір, забезпечувати різнобічний розвиток, формувати активне мислення, включати такі процеси, як аналіз, синтез, зіставлення, виконання різного роду творчих і тренувальних вправ. Слід враховувати також, що мова належить до операціональних предметів. Операціональній діяльності належить чи не найважливіша роль у формуванні умінь і навичок, розвитку мислення школярів. У процесі виконання завдань школярі оволодівають способами дій, у них виробдяється свідоме ставлення до навчальної інформації, виховуються трудові якості, здатність переборювати труднощі, уміння виконувати різного роду навчальні дії. Завдання відіграють важливу роль у мотиваційному забезпеченні навчальної діяльності учнів, розвитку їх пізнавальних інтересів. Тому необхідно практикувати на уроці таку систему завдань, яка була б оптимальною з погляду реалізації цілей, що стоять перед навчальним процесом, з одною боку, а з іншого — яка сприяла б вихованню позитивного ставлення до занять рідною мовою, формуванню мотивів цієї діяльності. Таким чином, завдання на уроках рідної мови повинні виконувати такі функції: мотиваційну (сприяти формуванню у школярів інтересу до навчальної діяльності, спонукати до неї); пізнавальну (їх виконання повинно підпорядковуватись засвоєнню нових знань); актуалізаційну (тобто забезпечувати актуалізацію опорних знань, умінь і навичок); операціональну (мова належить до операціональних предметів, і завдання повинні спрямовуватись на виконання учнями певних операцій і оволодіння способами дії); формувальну (за їх допомогою повинно відбуватися формування певних умінь і навичок): розвивальну (забезпечувати розвиток певних якостей особистості учня); організаційну (через завдання учні мають включатись у різні види діяльності); виховну (спрямованість завдань на виховання особистості); комунікативну (створення умов і підготовка учнів для виконання мовленнєвої діяльності); корекційну (тобто вони повинні сприяти попередженню і усуненню помилок); регулятивну (вплив на характер протікання навчальної діяльносіі); контрольну (вони повинні бути спрямовані на перевірку раніше сформованих умінь і навичок, характеру проходження навчальної діяльності, рівня розуміння, мислення і т.ін). Зазначені функції реалізуються за умови комплексної побудови завдань, тобто якщо завдання будуються таким чином, що дозволяють водночас реалізувати декілька цілей. Ефективність навчальної діяльності значно підвищується, якщо завдання, що використовуються на уроці, одночасно спрямовані на реалізацію проміжних і супровідних цілей уроку. Комплексні навчальні завдання стають свого роду етапами уроку, своєрідною клітиною, актом навчання, виховання та розвитку учнів, застосування комплексу методів організації навчальної діяльності учнів з дидактичним матеріалом. Розглянемо з погляду виконуваних функцій сисмему завдань з теми "Загальне поняття про займенник" у IV класі. На даному уроці учні повинні засвоїти, що займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками, числівниками. Як і ці частини мови, вони означають предмети, ознаки, кількості, але лише вказують на них, не називаючи, на відміну від імен. Тому конкретне значення займенників розкривається лише в контексті, в цьому займенники протиставляються іменникам, прикметникам, числівникам За ознаками займенники подібні до співвідносних з ними імен і використовуються, щоб уникнути невиправданого повторювання слів у тексті, а також як засіб зв'язку. Вивчення займенників у шостому класі дозволяє, таким чином, повторювати співвідносні з ними частини мови, закріплювати поняття про текст і засоби зв'язку в ньому, навчати побудови зв'язних висловлювань. Будуючи систему завдань для даного уроку, ми враховували, що учні вже знають про займенник. У початковій школі діти познайомилися з особовими займенниками. Шестикласники знають, що особові займенники вказують на предмети, але не називають їх. Вони знайомі з особовими займенниками по формі особи, вміють відмінювати ці займенники, знають, що після прийменників у непрямих відмінках особових займенників з'являється приставний Н (у нього, до неї, у них), що особові займенники вживаються у мовленні, щоб уникнути невиправданих повторів і як засіб зв'язку в тексті. Отже, потрібно на уроці актуалізувати ці знання й відповідні уміння, здійснити їх перенесення на займенники, співвідносні з прикметниками та числівниками, збагатити учнів новими знаннями й уміннями, разом з тим удосконалюючи їх правописні вміння й навички, розвиваючи мовлення, реалізуючи міжпредметні зв'язки. Наведемо варіанти завдань, спрямованих на реалізацію вказаних цілей... Прочитайте уривки. З яких вони творів? Про кого йдеться? Звідки про це можна дізнатися? Згадайте, яка частина мови називається займенником? Чи може текст починатись із займенника? Чому? «...Їм обом стало жаль молодого деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям...». «...Він, як звичайно, встав рано, поснідав, поплакав трохи, почухався, взяв прут і, підскакуючи, погнав гуси з обори на пасовисько. Старий білий гусак, як звичайно, наставив на нього свою невеличку голову з червоними очима і червоним широким дзьобом, пішов за ним». Подане завдання дозволяє актуалізувати наявні у школярів знання про займенники, уміння розпізнавати особові займенники в мовленні й разом з тим привернути увагу до їх використання в тексті, тренувати учнів у виразному читанні, активізувати читацьку пам'ять дітей, через емоційний компонент стимулювати навчальну діяльність школярів. Таким чином, завдання виконує актуалізаційну, формувальну, розвивальну, пізнавальну, мотиваційну функції. Мета наступного завдання — поглибити розуміння дітьми ролі займенників у мовленні, усвідомлення того, що займенники дозволяюсь уникнути непотрібних повторень одного й того ж слова, що за допомогою займенників здійснюється ланцюжковий зв'язок речень у тексті, що займенники є засобом посилення виразності мовлення. Прочитайте. Виділіть займенники. З якою метою вони використовуються в тексті? «Великий український народний поет Т.Г. Шевченко народився в с.Моринцях на Київщині в убогій кріпацькій сім'ї. Він був ще зовсім малим, коли батьки переселились у Кирилівку. У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса. З малих років у нього виявився гострий, допитливий розум. Хлопець підріс, і батько віддав його в науку до дячка. Після батькової смерті почалося поневіряння майбутнього поета по чужих людях. Весною 1831 року опинився він у Петербурзі, куди переїхав його пан. Звільнитися від кріпацької неволі допомогли Шевченкові видатні діячі української і російської культури. Але шлях поета був тернистим до кінця його життя. А помер він рано, на 47 році життя. Слава великого поета, співця України, захисника її народу, житиме вічно». Виділивши займенники, діти звернули увагу на те, що в першому реченні займенників нема Замість Т.Г. Шевченко у другому реченні вжито займенник він. Це слово тісно з'єднує друге речення з першим. У третьому реченні вжите слово Тарас. В четвертому реченні (складне речення) знову займенник у нього, у п'ятому (складне речення) - хлопець, бо йдеться про дитинство, і займенник його. В наступному реченні майбутнього поета, далі він, його, Шевченкові, поета, він, великого поета, співця, захисника. Таким чином, займенники рівномірно чергуються зі словами, які вони заміняють. Займенники й ці слова (контекстуальні синоніми) є засобом зв'язку між реченнями в тексті. Вони дозволяють уникнути непотрібних повторень і роблять мовлення плавним і різноманітним за добором мовних засобів, виразним. Виконуючи завдання, учні виділяли у тексті займенники, визначали, з якими словами вони співвідносяться, з'ясовували, які слова є текстоутворюючими, і, таким чином, виконували операціональну діяльність. Разом з операціональною здійснювалась комунікативна: учні читали й аналізували текст, що збагачувало їх мовленнєвими зразками, сприяло удосконаленню синтаксичної будови мовлення, розвивало чуття мови. На матеріалі тексту проводилась і орфографічна робота (вказати види орфограм, які зустрічаються в даному тексті, пояснити умови їх вибору), а також пунктуаційна (пояснити розділові .знаки). А використання інформативно значимого матеріалу, інформативно й емоційно насичених текстів підвищувало інтерес до навчання, посилювало стимулюючу функцію завдань. Специфічна мовленнєва функція займенників, їх значна текстоутворююча роль вимагають розгляду займенників головним чином у контексті. Такий підхід дозволяє показати займенники в системі інших частин мови і водночас розвивати у школярів уміння аналізувати текст, збагачувати їх мовленнєвими зразками, в чому, власне, і полятає сенс роботи над текстом. У процесі цієї роботи учні засвоююгь структуру типового мікротексту з займенниками. Використання текстів посилює розвивальну, естетичну, інформативну функцію завдань. Наступне завдання дозволило показати співвідносність займенників не тільки з іменниками, але й з прикметниками та числівниками і тим самим поглибити й розширити уявлення школярів про семантику та морфологічну природу займенників, їх синтаксичну роль і мовленнєву функцію. Які з підкреслених у тексті слів називають предмети, ознаки, кількості, а які тільки вказують на них? З якими частинами мови співвідносяться займенники? На які запитання відповідають? як змінюються? Якими членами речення виступають? З якою метою використовуються в тексті? «Білка лежала серед гілок старої ялини, в своєму гніздечку. Раптом вона почула в лісі страшенний шум. Такий шум приносили в ліс люди. Білка виглянула з гнізда: до дерева підійшло п'ятеро людей. Стільки людей вона ніколи не бачила». Щоб виявити займенники, які раніше не вивчались, учневі необхідно було виконати операції порівняння, зіставлення. Провівши цілеспрямовані спостереження (спрямовувались запитаннями вчителя), учні переконалися, що займенники, співвідносячись з іменниками, прикметниками, числівниками, вказують на предмети, ознаки й кількість, і змінюються, як співвідносні з ними слова. Проводилась і орфографічна робота. Далі на уроці виконувались завдання, спрямовані на навчання школярів використовувати займенники у мовленні: 1. Спишіть, розкриваючи дужки й ставлячи займенники в потрібному відмінку. В якій формі вжиті займенники? Яку роль вони виконують у тексті? «Місяць легший за Землю і менший за (вона), внаслідок чого люди і земні предмети на (він) важать у шість разів менше. Якщо хлопець чи дівчина важать на Землі 48 кілограмів, то на Місяці (вони) важитимуть не більше, як півторарічна дитина. Вага зменшиться, а сила м'язів залишиться (така), як на Землі». (З журналу) 2.Розкажіть про вашого друга, при цьому не забувайте використовувати займенники. Підкресліть їх. З якими частинами мови вони співвідносяться за значенням? Зробіть синтаксичний розбір двох-трьох речень. Якими членами речення виступають займенники?Один з учнів побудував такий текст. «Сашко — учень нашої школи. Він старанний учень, хороший товариш. Сашко багато читає. Так цікаво розповідати не вміє в нашому класі ніхто. Стільки книжок у нашому класі ніхто не прочитав». 3. Виправте текст. Запишіть виправлений текст. Що ви виправили? Чому? Допишіть казку. «Жив на світі мисливець. Жив мисливець дуже бідно. От одного разу пішов мисливець у ліс і заблукав. Ніколи така біда до мисливця не приходила». На завершення уроку учням було запропоновано узагальнити все, що вони дізналися про займенник. Кожному етапу засвоєння мовного матеріалу відповідали певні види завдань. Вони визначались проміжними та супровідними цілями, які реалізувались на уроці. Одна з важливих цілей усього навчального процесу — формування пізнавальної самостійності учнів. Тому ми прагнули, щоб навчальні завдання виконуватись за якомога більшої самостійності школярів. Організаційну роль виконувало саме формулювання завдань, — лаконічне, точне, конкретне, побудоване з урахуванням комплексу цілей, які вирішуються в навчальному процесі з рідної мови. Ретельно продумані завдання та їх система дозволяли уникнути всього зайвого, що могло послабити напруження роботи на уроці, в першу чергу зайвих слів і дій у спілкуванні з дітьми, зробити засвоєння навчального матеріалу економним за часом, а самі уроки різноманітними з погляду реалізованих цілей і використовуваних видів роботи. За кн. Донченко Т.К.
Організація навчальної діяльності учнівна уроках рідної мови. — К.: Фундація ім. О.Ольжича, 1995. - 251 с. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |