Розділи
| Документація [45] |
| Методика [31] |
| Вивчення теорії літератури [23] |
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 Червень 12 » Форми позакласної роботи
09:43 Форми позакласної роботи | |
Форми позакласної роботи Позакласна робота, яку провдять учителі, надзвичайно різноманітна. Так, скажімо, велике освітньо-виховне значення мають літературні гуртки або секції художнього читання, драматичні, літературознавчі, творчі, літературно-краєзнавчі тощо. Форми позакласної роботи, під час яких реалізується те, що учні здобули на заняттях гуртків, теж бувають різними. Це літературні вечори, екскурсії, зустрічі з письменниками, людьми різних професій, учасниками героїчних подій, читацькі конференції, диспути. Тема літературного вечора вибирається відповідно до визначних дат, а також присвячується тим письменникам, для вивчення творчості яких мало відводиться годин за програмою. Сам вечір - це лише короткочасна подія, а підготовка до нього - це процес. Деякі керівники шкіл і вчителі літератури недооцінюють підготовку до вечора. Бувають випадки, коли учителі беруть для участі у вечорі кілька талановитих учнів, які підготують номери художньої самодіяльності, а один прочитає доповідь. Така організація не потребує довготривалої підготовки, зате ліквідує масовість, колективний характер заходу. Підготовка до вечора допомагає учителю більш дізнатись про своїх учнів, відкрити в їхніх характерах нові риси, уподобання. Для багатьох учителів позакласні заняття з літератури є стимулом і засобом підвищення успішності. Програмна різновидність літературних вечорів збагачує види позакласних занять, дозволяє перетворити вечір у важливу ланку в системі навчально-виховної роботи з літератури. Типи літературних вечорів можна встановити за тематикою, яка визначає їх основний зміст та ідейно-естетичну спрямованість. Залежно від тематики вечорів виділяємо такі їх типи: • вечори, присвячені окремим письменникам; • вечори, присвячені окремим літературним творам; • вечори за літературним матеріалом певного історичного періоду; • вечори, які зв'язують літературу з іншими видами мистецтва; • вечори, побудовані на матеріалі певного літературного жанру; • вечори етичної тематики; • літературно-краєзнавчі вечори. Найбільш поширені в школах вечори, присвячені окремим письменникам. Бажано проводити їх на такі, скажімо, теми: "Леся Українка під час роботи над драмою "Одержима", "Тарас Шевченко працює над поемою "Сон". Змістовними будуть вечори, присвячені окремим літературним творам, як-от: "Лісова пісня" Лесі Українки, "Тигролови" Івана Багряного і т.д. Великі виховні можливості закладені у проведенні вечорів за літературним матеріалом певного періоду, наприклад: "Розстріляне відродження". "Література української діаспори (50-і роки)". Вечори, темою яких є зв'язок літератури з іншими видами мистецтва, мають велике значення в естетичному вихованні учнів. Це такі: "Шевченко і музика", "Шевченко-художник", "Мистецтво у житті О.Довженка" тощо. Літературно-краєзнавча робота є основою літературно-краєзнавчих вечорів на такі теми: "Наші письменники-земляки", "Шевченко на засланні", "Тичина і Асєєв", "Леся Українка на Поділлі", "Б.Антоненко-Давидович і Сумщина". Практикуються в школах вечори з етичної тематики. Мета цих вечорів - висвітлення таких морально-етичних категорій, як "краса душі", "краса подвигу", "краса природи". Літературні вечори за їх програмою поділяються на вечори запитань і відповідей, літературних ігор, художнього читання. Ігри можуть бути за текстом одного або декількох авторів. Запитання і відповіді поглиблюють знання і вміння учнів, виробляють у них кмітливість, розвивають мислення і пам'ять. Запитання можна добирати з біографії письменника, з різних проблем, закладених у художніх творах. Відповіді супроводжуються художнім читанням, музикою, демонстрацією фотографій, ілюстрацій. Запитання готують два паралельних класи. Вчитель їх перевіряє. Обсяг літературного матеріалу суворо визначений. Учитель тримає в таємниці усі запитання. До вечорів художнього читання добирається певна тематика віршів, прози, визначаються читці. Він може бути організований як концерт для батьків, шефів, молодших школярів. Вечори розширеної програми складаються з доповіді і концерту або лише з самого концерту, номери якого поєднані текстом-коментарями ведучого. Дуже добре проходять вечори, які включають літературну композицію, п'єсу, виставу, літературні ігри. Бажано, щоб зміст доповіді органічно переплітався, якщо це можливо, уривками із творів самих учнів. На закінчення ставиться п'єса, уривок з драматичного твору. Виставка на вечорі - це частина програми. Тут роботи учнів, рукописи письменників, критичні статті, коментарі. Перед початком вечора проводяться ігри, які відповідають його темі. Учні розгадують кросворди, загадки. Підводяться підсумки, вручаються призи переможцям. Пробудити інтерес до літературних вечорів, зробити їх формою масових позакласних заходів, захопити його підготовкою не лише окремих любителів літератури, але всіх учнів - справа нелегка, особливо в старших класах. Зрозуміло, що першою умовою організації масових позакласних занять з літератури є виявлення інтересу, любові до мистецтва слова на уроках. Найпереконливіші слова педагога, так як і споглядання найкращого вечора, підготовленого чужими руками, не вплине на учнів так, як особиста причетність до нього. Велике значення в морально-естетичному вихованні учнів мають відзначення пам'ятних дат. Воно не повинно зводитись до парадних засідань. Підготовка до ювілейних дат письменників активізує учнів, розвиває їх самодіяльність, ініціативу, привчає до самостійної праці, сприяє формуванню моральних якостей громадянина України. Життя і діяльність письменника, з яким зв'язана пам'ятна дата, є благодатним матеріалом для морального, естетичного виховання старшокласників. Такі вечори і підготовка до них впливають на виховання характеру, розвивають наполегливість, ініціативу, виховують почуття колективізму, любов до літератури як мистецтва слова. Підготовка до таких дат - це проведення різноманітних видів і форм позакласної роботи, в яких беруть участь різні гуртки, класи, учні, учителі, бібліотекар тощо. Готуються учні до цього вечора заздалегідь. Складається план підготовки, з яким ознайомлюються усі вчителі школи, добирається відповідна література, яку повинні опрацювати учні, список критичних статей, оформляється виставка. Добираються завдання до вікторини, які містять питання з біографії письменника, його творів, критичних статей, готується художня самодіяльність. Пам'ятні дати можуть бути відзначені й читацькою конференцією. Читацькі конференції бувають різні: присвячені будь-якій книжці на певну тему, підсумкові. Організовуються вони й для зустрічі учнів з письменниками і обговорення їхніх нових творів. Визначаємо етапи конференції: перший - вибір теми чи книги для обговорення; другий - організація конференції; третій - проведення конференції. У системі позакласної роботи з літератури особливе місце займає літературний диспут, в якому найбільш яскраво проявляються переконання його учасників, їхні погляди на життя, на мистецтво, їхні прагнення, надії, мрії, їхній моральний і естетичний ідеал. Сама атмосфера диспуту покликана знайти істину в проблемі, яка хвилює його учасників. Диспут сприяє виробленню в учнів уміння висловлювати і захищати свої думки, формує ідейну переконаність і непримиримість до всього чужого й фальшивого. У чому ж специфіка літературного диспуту? Специфічною особливістю диспуту є насамперед полеміка як метод розв'язання завдань, які поставлені перед учасниками. Із полемічного загострення, зіткнення протилежних думок як методу знаходження істини випливають всі інші особливості диспуту як форми класної і позакласної роботи Зупинимося на диспутах літературних, мета яких - постановка і розв'язання ідейно-політичних, соціальних, естетичних і моральних проблем на матеріалі літературних творів. Такі диспути спрямовані на те, щоб допомогти учням розібратись у мотивах поведінки літературних героїв, в художній майстерності письменника, в поставлених автором морально-етичних проблемах і накреслених ним шляхах їх розв'язання, зіставити літературні образи і явища з життям. Диспут вимагає від учасників відповідної точки зору, уміння відстояти свої погляди. Цього повинен навчити своїх вихованців словесник. Перед проведенням диспуту потрібно розказати учням про полеміку, її теорію, навчити учнів вислуховувати думки свого товариша, поважати переконання і докази свого "противника", але не бути пасивним. Треба, щоб всі учасники уявляли мету диспуту, щоб шукали істину, а не полемізували лише тому, щоб перемогти. Коли учні усе це засвоять, тоді можна приступити до організації диспуту. Насамперед важливо підібрати тему диспуту, щоб вона давала привід для полеміки, щоб не була такою, як тема для доповіді, конференції. Треба, щоб тема була дискусійною. Не пустослів'я, а справжня полеміка повинна бути під час диспуту. Тема диспуту не повинна бути нав'язана його учасникам, вони самі повинні її пропонувати. Педагог повинен з'ясувати коло питань, які цікавлять старшокласників. Наступний етап роботи - це розробка питань обговорення, визначення кількох доповідачів з основної проблеми диспуту. Так, скажімо, можна вибрати для диспуту таку проблему: "Моральне обличчя дівчини нашого часу". Учитель пропонує прочитати такі твори: "Лихобор" В.Собка, "Дума про тебе" М.Стельмаха, "Голубі олені", "Кравцов" О.Коломійця, "Тигролови" І.Багряного, статті з сучасних газет, журналів. Для обговорення визначаються такі питання: 1. М'якість характеру у поєднанні зі стійкістю переконань. 2. Дівоча краса зовнішня і внутрішня. 3. Ніжність і мужність. 4. Твердість характеру і наявність естетичних прагнень. 5. Що вам найбільше сподобалось у характері героїнь прочитаних книжок? У процесі підготовки до диспуту учні поглиблюють поняття про пізнавальне і виховне значення літератури, що, в свою чергу, сприяє вихованню у них серйозних поглядів на мистецтво слова, вихованню естетичних смаків. Важлива роль у навчанні і вихованні учнів належить драматичним гурткам. Заохочуючи дітей до драматичного мистецтва, школа виховує у них любов до прекрасного, вчить їх бачити це прекрасне і цінувати його, будить бажання творити прекрасне. Вміла організація роботи гуртка сприяє тому, що в учнів виробляються правильні погляди на мистецтво, розвиваються естетичне сприймання, почуття, смаки. Учні одержують знання і навички в галузі драматичного мистецтва, розвивають свою мову і художні здібності. Заняття у драматичному гуртку сприяють кращому засвоєнню шкільного курсу історії і теорії літератури, прищеплюють навички виступів перед великого аудиторією. Робота драматичного гуртка є невід'ємною частиною виховної роботи школи. Учитель планує і контролює роботу гуртка, готує виступи до різних свят. Свята, які організовує драмгурток, особливо близькі учням. Коли гуртком керує знаючий педагог, успіх незаперечний. Щоб захопити учнів творчою роботою, потрібно, щоб сам керівник умів сприймати мистецтво, цінувати його красу. Байдужий до драматичного мистецтва ніколи не зможе захопити учнів, зробити заняття цікавими, емоційними, його робота не принесе користі учням. Як показує досвід, з самого початку занять драматичного гуртка слід виробити в учнів правильне і серйозне ставлення до мистецтва. Досвідчені керівники доводять учасниками драмгуртка, що театральне мистецтво є високим і благородним служінням народу, що воно вчить розуміти життя, бачити в ньому все хороше і погане, все прекрасне і потворне, що воно викликає бажання зробити себе і оточуючу дійсність світлішою, радіснішою і прекраснішою. Під час добору п'єс для драмгуртка учителі керуються завданнями етичного, морального і естетичного виховання. Репертуар повинен мати пізнавальне і виховне значення, відповідати віковим особливостям, бути доступним для шкільного виконання. Дуже важливо розподілити ролі учасникам. Для цього вчитель має знати нахили, здібності усіх членів гуртка. Робота за ролями проводиться спочатку індивідуально, потім колективно. Заняття гуртків, проведення конференцій, диспутів, екскурсій, вечорів допомагають розв'язувати серйозні виховні і освітні завдання. З їх допомогою ми ідейно спрямовуємо естетичне виховання учнів, грунтовно поглиблюємо і розширюємо знання учнів. Повноцінне використання усіх форм позакласної роботи в освітньо-виховних цілях вимагає вдумливої розробки методики підготовки і проведення цього виду шкільної роботи. Одна з великих переваг системи позакласної роботи з літератури полягає в тому, що вона дозволяє організувати масову роботу з учнями, зобов'язує школу піклуватись про всебічний розвиток своїх учнів. Великі можливості закладені у позакласній роботі для здійснення таких актуальних завдань, як зв'язок класної й позакласної роботи з літератури, відповідність цієї роботи віковим особливостям учнів. Добре поставлена, цікава позакласна робота дає найбільші пізнавальні і виховні наслідки тоді, коли вона органічно пов'язана з роботою в класі, коли вчитель використовує вивчене в класі, спирається на нього. Це, в свою чергу, стимулює підвищення інтересу до вивчення програмових творів, доповнює їх матеріалом з життя. Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник / За редакцією доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента АПН України Н.Й.Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |