Головна » Статті » Тексти для читання » Шевченко Тарас |
"Художник" (примітки)
Примітки: [1] Торвальдсен Бертель (1768 — 1844) — датський скульптор. [2] Тритони — міфічні морські істоти з тулубом людина і риб'ячим хвостом. [3] Остаде — брати Адріан ван Остаде (1610 — 1685) та Ісаак ван Остаде (1621 — 1649) — голландські художники. [4] Бергем — Берхем Клас (1620 — 1683), голландський художник. [5] Теньєр — Тенірс Давид Молодший (1610 — 1690) — фламандський художник, відомий реалістичними картинами з народного побуту. [6] Рубенс Пітер-Пауль (1577 — 1640) — фламандський художник, автор портретів, картин на міфологічні та релігійні теми. [7] Ван-Дейк Антоніс (1599 — 1641) — художник-портретист фламандської школи. [8] Вазарі Джорджо (1511 — 1574) — італійський художник, архітектор, історик мистецтва, автор книги «Життєписи найславетніших художників, скульпторів та архітекторів». [9] ...еретического учения Виклефа и Гуса... — Віклеф Джон (1320 — 1384) — англійський церковний реформатор. Гус Ян — див. прим. 1 до поеми «Єретик». [10] Лютер Мартін (1483 — 1546) — німецький церковний реформатор, засновник лютеранства. [11] Лев Х, Леон ІІ — римські папи початку XVI ст. [12] Корреджіо-Антоніо Аллегрі (бл. 1489 — 1534) і Доменікіно Цампієрі (1581 — 1641) — італійські художники. [13] Щедрін Сильвестр Феодосійович(1791 — 1830) — російський художник-пейзажист XIX ст., відомий своїми краєвидами різних місць Італії. [14] Сатурн — у римській міфології один з найстарших богів; боячись зазіхання на свою владу з боку власних дітей, він з'їдав їх живцем. [15] Михайловський замок — один з петербурзьких палаців. [16] Ширяев Василь Григорович — художник, хазяїн артілі живописців-альфрейників, у якій працював Шевченко. [17] Аполлон Бельведерський — антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалішим зразком чоловічої краси. [18] Веласкес Дієго (1599 — 1660) — іспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картинній галереї графа Строганова. [19] Фракліт і Геракліт — статуї, назви яких Шевченко наводить по пам'яті. Друга зображувала грецького філософа Геракліта; кого саме зображала перша — невідомо, тому що грецького імені Фракліт нема. Можна гадати, що перший — Демокріт, філософ, якого часто протиставляють Гераклітові. [20] Йдеться про роман Чарлза Діккенса «Життя й пригоди Ніколаса Ніклбі» (1840 р. друкувався в журналі «Библиотека для чтения»). [21] Пименов Микола Степанович (1812 — 1864) — скульптор, вихованець Академії мистецтв. [22] Венеціанов Олексій Гаврилович (1780 — 1847) — російський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя російського селянства. [23] Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) — гравер. Зав'ялов Федір Семенович (1810 — 1856) — художник, вихованець Академії мистецтв; згадана його робота — малюнок статуї старогрецького міфічного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палаці в Римі (звідси — Фарнезький). [24] Лосенко Антон Павлович (1737 — 1773) — художник, професор Академії мистецтв. [25] Кавос Альберт Катеринович (1801 — 1863) — архітектор, зодчий імператорських театрів Росії (Маріїнського і Михайловського в Петербурзі та ін.). [26] Одран — прізвище кількох французьких граверів XVII— XVIII ст. [27] Вольпато Джованні (1738—1803) — італійський гравер. [28] «Путешествие Анахарсиса Младшего» — твір французького письменника і археолога Жан-Жака Бартелемі про старогрецьку культуру й мистецтво. [29] Брюллов Карл Павлович (1799—1852) — російський художник, учитель Шевченка, друг російського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупі Шевченка з кріпацької неволі. [30] «Xітана» — «Циганка», назва балету. [31] Пальміра — столиця стародавнього царства в Сірії. В 20—З0 х роках XIX ст. поети і прозаїки нерідко називали російську столицю Петербург Північною Пальмірою. [32] Болезнь св. Витта — нервове посмикування тіла. [33] Губер Едуард Іванович (1814 — 1847) — поет, перший перекладач трагедії Гете «Фауст» на російську мову. [34] Меркурій — у староримській міфології бог, який провіщає волю верховного бога Юпітера; тут це ім'я вжито у значенні посланець. [35] Барбаризм — варварство. [36] Я показал ему маску Лаокоона... и следок Микеланджело…— Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона і двох його синів, яких душать змії, та гіпсовий зліпок із ступні фігури, вирізьбленої Мікеланджело. [37] Терпсіхора — в античній міфології муза, покровителька мистецтва танців. [38] Стофатто — м'ясне блюдо (штуфат). [39] Лакрима-крісті — італійське червоне вино. [40] Плафон — розписана стеля. [41] Dа саро (італ.) — спочатку, знову, біс. [42] Антіной — вродливий юнак, що, як втілення чоловічої краси, часто зображувався античними скульпторами. [43] Люцій Вер — співправитель римського імператора Марка Аврелія (II ст.). [44] Канова Антоніо (1757—1822) — італійський скульптор. [45] Бельведерский торс — частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що відпочиває. [46] «Страшний суд» — велика фреска (стінна картина) Мікеланджело в одній з церков Рима. [47] Рафаель Санті (1483—1520) — італійський художник епохи Відродження, який, крім картин на полотні, створив ще ряд стінних картин (фресок) у Ватікані, палаці римських пап. [48] Рисунок Германика и танцующего фавна — рисунок з гіпсових копій античних статуй, які зображують римського полководця Германіка (І ст.) і фавна (лісовика і польовика). [49] Свинья в торжевских туфлях — поміщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, які тоді робили в місті Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами. [50] Озеров Владислав Олександрович (1769—1816) — російський письменник. [51] Гіліс Джон (1747—1836) — англійський історик. [52] Аглицкий клуб — клуб, при якому були зали для гри в карти. [53] Мокрицький Аполлон Миколайович (1810—1870) — художник, товариш Шевченка. [54] Клодт Петро Карлович (1805—1867) — скульптор, професор Академії мистецтв, відомий статуями коней на Анічковому мосту в Ленінграді та ін. творами. [55] Зауервейд Олександр Іванович (1783—1844) — художник-баталіст, професор Академії мистецтв. [56] Басін Петро Васильович (1793—1877 — художник, професор Академії мистецтв. [57] ...статую повешенного Аполлоном Мидаса. — Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького міфа — Мідаса, який, навчившись грати на флейті, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним і повішений. [58] Петровський Петро Степанович (1814—1842) — художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академії мистецтв. [59] Дюме, Сен-Жорж — прізвища відомих у Петербурзі 30-х років рестораторів. [60] Фокс — петербурзький виноторговець. [61] Джаксон, медок — вина. [62] Корнеліус Петер (1783—1867) — німецький художник т. зв. «назарейськоі школи», що об'єднувала прибічників відродження середньовічного релігійного мистецтва. [63] Гесс Петер (1792—1871) — німецький художник, баталіст і жанрист. [64] Кленц. Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен... — Мова йде про т. зв. «мюнхенську школу» німецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784—1864) — архітектор, автор проекту будинку Ермітажу; на замовлення баварського короля Людвіга І спорудив на березі Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу — круглий будинок з мармуру у вигляді храму (Валгаллою у старонімецькій міфології називається місце, де після смерті нібито живуть душі витязів, що загинули з славою в бою). Пінакотека — картинна галерея в Мюнхені, проект якої також належить Кленце. [65] Дюрер Альбрехт (1471—1528) — німецький художник і гравер, автор теоретичних праць, з яких найбільш відомі «Чотири книги про людські пропорції» (1528) — «Підручник до вимірювання» (або «Перспектива», про яку і згадує Шевченко). [66] На набережній Неви в Петербурзі, біля Академії мистецтв, поставлені були 1834 р. два кам'яні сфінкси, привезені з Єгипту. [67] «Дети, овсяный кисель на столе...» — початок вірша німецького поета Гебеля «Вівсяний кисіль» у перекладі В. А. Жуковського. [68] Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. — Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнів Академії мистецтв після закінчення ними курсу. Купол Буонарроті — купол собору Петра в Римі, побудований за проектом Мікеланджело Буонарроті. [69] Михайлов Григорій Карпович (1814—1867) — художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка. [70] Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нікола Пуссена (1594—1665) «Зняття з хреста», що зберігається в Ермітажі. [71] Просто суздольщина—в розумінні: грубий ремісницький виріб (в м. Суздалі працювали ремісники іконописці). [72] Мартін Джон (1789—1854) — англійський художник. [73] Гревідон П'єр (1776-1860) французьский художник і літограф. [74] Смірдін Олександр Пилипович (1795-1857) - видавець і книготорговець. [75] Мішо Жозеф-Франсуа (1767-1839) – французький історик. [76] Петро Пустинник - чернець, якому приписують організацію першого хрестового походу (походу європейських феодалів на Схід для завоювання в арабів Палестини). [77] Брянський Яків Григорович (1790-1853) - російський актор. [78] Каратигін Василь Андрійович (1802—1853) — російський актор. [79] «Тридцять років, або Життя картяра» — п'єса французького драматурга і романіста Віктора Дюканжа (1783—1833). [80] Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819—1869) — театральний критик і фейлетоніст. «Вездесущего» і «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує і в «Щоденнику», і в листах до знайомих та друзів, ставлячись до нього іронічно. [81] «Зачарований будинок» — п'єса німецького драматурга Й. Ауфенберга (1798—1857). [82] 82. Брати Чернецови — Григорій (1801—1865) і Никанор (1804—1879)—художники-пейзажисти і побутописці. [83] «Роберт», «Фенелла» — йдеться про опери французьких композиторів Джакомо Мейєрбера (1791—1864) «Роберт-диявол» і Даніеля Обера (1782—1871) — «Фенелла». [84] Деларош Поль (1797—1856) — французький художник. [85] Тарновські — сім'я українських поміщиків. [86] Бем Франц (1788—1846) — російський скрипаль-віртуоз, австрієць за походженням. [87] Кастор і Поллукс — в античній міфології брати-близнюки, сини Зевса; імена, що стали уособленням вірної дружби. [88] Соколов Петро Федорович (1791—1848) — російський художник, відомий своїми акварельними портретами. [89] Гау Володимир Іванович (1816—1895) — живописець-аквареліст. [90] Гіббон Эдуард (1737—1794)—англійський історик, автор шеститомної праці «Історія занепаду і руйнування Римської імперії». [91] Кліко — французьке вино. [92] «Квентін Дорвард» — роман англійського письменника Вальтера Скотта (1771—1832). [93] Кіпренський Орест Адамович (1782—1836) — російський художник-портретист. Намальований ним 1827 р. портрет О. Пушкіна знаходиться зараз у Третьяковській галереї в Москві. [94] Даль Володимир Іванович (1801—1872) — російський письменник, мовознавець, фольклорист, автор відомого «Толкового словаря живого великорусского языка» [95] Кольман Карл Іванович (1786—1846) — російський художник-аквареліст, що змальовував міські вуличні сцени і селянський побут. [96] Мусін-Пушкін — Брюс Василь Валентинович (1775—1836) — один із засновників Товариства заохочення художників. [97] Голіцин Олександр Миколайович — князь, міністр епохи Олександра І і Миколи І. [98] Рамазанов Микола Олександрович (1817— 1867) і Ставассер Петро Андрійович (1816—1850) — художники-скульптори. [99] Куторга Степан Семенович (1805—1861) — професор зоології Петербурзького університету. [100] Поль Шарль де Кок (1794—1871) — французький письменник-романіст. [101] «Векфільдський священик» — сентиментально-моралістичний роман англійського письменника Олівера Голдсміта (1728—1774). [102] Пінетті — фокусник-ілюзіоніст. [103] Андромаха над телом Патрокла, — Андромаха в старогрецькій поемі «Іліада» — дружина троянського царевича Гектора, вбитого Ахіллом, одним з вождів грецького війська, що облягло Трою. Шевченко помилково замість імені Гектора поставив ім'я Патрокла — друга Ахілла. [104] Овидиево превращение — жартівливий натяк на поета Овідія Назона (43 р. до н. е.—17 р. н. е.) і його твір «Метаморфози», де розповідаються міфи про чародійні перетворення людей. [105] Айвазовський Іван Костянтинович (1817—1900) — російський художник-мариніст. [106] Как тени у Харонова перевоза... — Харон — в античній міфології перевізник тіней померлих в загробне царство через підземну річку Стікс. [107] Лелевель Іоахім (1786—1861) — польський історик, активний учасник польського повстання 1830—1831 pp. [108] Вашінгтон Ірвінг (1783—1859) — американський письменник, автор книжки «Історія життя і мандрівок Христофора Колумба». [109] «Афінський вечір» — малюнок Брюллова, зображує Елладу (Стародавню Грецію) V ст. до н. е. та її культурний центр — Афіни. Парфенон — храм богині Афіни Паллади в Афінській фортеці; Фідій (поч. V ст. до н. е.— бл. 432 або . 431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, який робив статуї із золота і срібла. З цим малюнком Шевченко зіставляє «Афінську школу» — фреску Рафаеля у Ватікані. [110] Перікл і Аспазія. — Перікл — видатний державний діяч стародавніх Афін (V ст. до н. е.). Аспазія — його дружина, що відзначалася своїм розумом і красою. [111] Ксантіппа — ім'я сварливої дружини філософа Сократа. [112] «Гугеноти» — опера Джакомо Мейєрбера. [113] Йдеться про незакінчену картину Брюллова на історичну тему — облога міста Пскова польсько-литовськими військами Стефана Баторія в 1581—1582 pp. [114] «Кларисса» — роман в листах англійського письменника XVIII ст. Самуеля Річардсона (1689—1761). [115] Грьоз Жан-Батіст (1725—1805) — французький художник. [116] Геба — в античній міфології богиня молодості і краси, прислужниця старших богів. [117] Тучегонитель — античний бог грому й. блискавки (у греків — Зевс, у римлян — Юпітер). [118] «Робінзон Крузо» — роман англійського письменника Данієля Дефо (1661—1731). [119] Араго Жак (1790—1855) і Дюмон-Дюрвіль (1790—1842) — французькі мандрівники, що залишили описи своїх кругосвітніх подорожей. [120] Плутарх (бл. 46—126) — старогрецький письменник, автор біографій видатних грецьких і римських діячів. [121] Бахус — в античній міфології бог вина і виноробства. [122] Остроградський Михайло Васильович (1801—1862) — російський математик. [123] Верне Орас (1789—1863) — художник-баталіст; Гюден Теодор (1802—1880) — мариніст; Штейбен Шарль (1788—1856) — автор картин на історичні теми. [124] Аполлон и девять его сестриц.— Аполлон — бог сонця, покровитель поетів і взагалі діячів мистецтва. Сестрами його Шевченко називає муз, яких стародавні греки вважали покровительками окремих мистецтв і наук. [125] Вечный Город — Рим. [126] Дюпаті Шарль (1746—1788) — французький письменник, автор «Листів про Італію» (1785). [127] Піранезі Джованні-Баттіста (1720—1778) — італійський гравер, художник та архітектор, автор гравюр, в яких зобразив пам'ятники Стародавнього Риму. [128] Іванов Олександр Андрійович (1806—1858) — російський художник, що довго працював в Італії над картиною «Явлення Христа народу». [129] Понтійські болота — болота навколо Рима. [130] Колізей — величезний цирк у стародавньому Римі (на 80 тис. глядачів). [131] Иосиф толкует сны... — традиційний академічний сюжет про легендарного біблійного Иосифа в темниці, який вдало пояснює сни двох ув'язнених разом з ним царедворців єгипетського фараона (царя) — придворного виночерпія і придворного хлібодара. Картину на цю тему 1827 р. створив О. А. Іванов. [132] «Метафізик» — байка Івана Івановича Хемніцера (1745—1784), яка висміює любителів пофілософствувати з усякого приводу. [133] Міцкевич Адам (1798—1855) — польський поет, автор «Пана Тадеуша» та інших творів. [134] «Leonard Demski, mort, anno 18...» (лат.) — помер року 18... [135] Лібельт Кароль (1807—1875) — польський філософ-ідваліст і теоретик мистецтва, ліберально-буржуазний діяч. [136] Ельдорадо — за іспанськими легендами і казками, фантастична золота країна; у переносному значенні — земний -рай. [137] «Северная пчела» — щоденна петербурзька газета, яку видавали реакційні журналісти і письменники Ф. В. Булгарін та М. І. Греч. [138] Тиранов Олексій Васильович (1808—1859) — художник, учень Брюллова. [139] Сатурн — тут уособлення часу (образ античної міфології). [140] Мадейра — острів в Атлантичному океані, кліматична станція для хворих на легені і серце. [141] Пінеллі Вартоломео (1781—1835) — італійський художник і гравер. [142] К. Брюллов помер у містечку Марціано, неподалеку Рима, 23 червня 1852 р. Джерело: http://www.ukrcenter.com/ | |
Переглядів: 1357 | Рейтинг: 0.0/0 |