Головна » Статті » Тексти для читання » Шевченко Тарас

"Художник" (примітки)
Примітки:
[1] Торвальдсен Бертель (1768 — 1844) — датський скульптор.
[2] Тритони — міфічні морські істоти з тулубом людина і риб'ячим хвостом.
[3] Остаде — брати Адріан ван Остаде (1610 — 1685) та Ісаак ван Остаде (1621 — 1649) — голландські художники.
[4] Бергем — Берхем Клас (1620 — 1683), голландський художник.
[5] Теньєр — Тенірс Давид Молодший (1610 — 1690) — фламандський художник, відомий реалістичними картинами з народного побуту.
[6] Рубенс Пітер-Пауль (1577 — 1640) — фламандський художник, автор портретів, картин на міфологічні та релігійні теми.
[7] Ван-Дейк Антоніс (1599 — 1641) — художник-портретист фламандської школи.
[8] Вазарі Джорджо (1511 — 1574) — італійський художник, архітектор, історик мистецтва, автор книги «Життєписи найславетніших художників, скульпторів та архітекторів».
[9] ...еретического учения Виклефа и Гуса... — Віклеф Джон (1320 — 1384) — англійський церковний реформатор. Гус Ян — див. прим. 1 до поеми «Єретик».
[10] Лютер Мартін (1483 — 1546) — німецький церковний реформатор, засновник лютеранства.
[11] Лев Х, Леон ІІ — римські папи початку XVI ст.
[12] Корреджіо-Антоніо Аллегрі (бл. 1489 — 1534) і Доменікіно Цампієрі (1581 — 1641) — італійські художники.
[13] Щедрін Сильвестр Феодосійович(1791 — 1830) — російський художник-пейзажист XIX ст., відомий своїми краєвидами різних місць Італії.
[14] Сатурн — у римській міфології один з найстарших богів; боячись зазіхання на свою владу з боку власних дітей, він з'їдав їх живцем.
[15] Михайловський замок — один з петербурзьких палаців.
[16] Ширяев Василь Григорович — художник, хазяїн артілі живописців-альфрейників, у якій працював Шевченко.
[17] Аполлон Бельведерський — антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалішим зразком чоловічої краси.
[18] Веласкес Дієго (1599 — 1660) — іспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картинній галереї графа Строганова.
[19] Фракліт і Геракліт — статуї, назви яких Шевченко наводить по пам'яті. Друга зображувала грецького філософа Геракліта; кого саме зображала перша — невідомо, тому що грецького імені Фракліт нема. Можна гадати, що перший — Демокріт, філософ, якого часто протиставляють Гераклітові.
[20] Йдеться про роман Чарлза Діккенса «Життя й пригоди Ніколаса Ніклбі» (1840 р. друкувався в журналі «Библиотека для чтения»).
[21] Пименов Микола Степанович (1812 — 1864) — скульптор, вихованець Академії мистецтв.
[22] Венеціанов Олексій Гаврилович (1780 — 1847) — російський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя російського селянства.
[23] Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) — гравер. Зав'ялов Федір Семенович (1810 — 1856) — художник, вихованець Академії мистецтв; згадана його робота — малюнок статуї старогрецького міфічного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палаці в Римі (звідси — Фарнезький).
[24] Лосенко Антон Павлович (1737 — 1773) — художник, професор Академії мистецтв.
[25] Кавос Альберт Катеринович (1801 — 1863) — архітектор, зодчий імператорських театрів Росії (Маріїнського і Михайловського в Петербурзі та ін.).
[26] Одран — прізвище кількох французьких граверів XVII— XVIII ст.
[27] Вольпато Джованні (1738—1803) — італійський гравер.
[28] «Путешествие Анахарсиса Младшего» — твір французького письменника і археолога Жан-Жака Бартелемі про старогрецьку культуру й мистецтво.
[29] Брюллов Карл Павлович (1799—1852) — російський художник, учитель Шевченка, друг російського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупі Шевченка з кріпацької неволі.
[30] «Xітана» — «Циганка», назва балету.
[31] Пальміра — столиця стародавнього царства в Сірії. В 20—З0 х роках XIX ст. поети і прозаїки нерідко називали російську столицю Петербург Північною Пальмірою.
[32] Болезнь св. Витта — нервове посмикування тіла.
[33] Губер Едуард Іванович (1814 — 1847) — поет, перший перекладач трагедії Гете «Фауст» на російську мову.
[34] Меркурій — у староримській міфології бог, який провіщає волю верховного бога Юпітера; тут це ім'я вжито у значенні посланець.
[35] Барбаризм — варварство.
[36] Я показал ему маску Лаокоона... и следок Микеланджело…— Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона і двох його синів, яких душать змії, та гіпсовий зліпок із ступні фігури, вирізьбленої Мікеланджело.
[37] Терпсіхора — в античній міфології муза, покровителька мистецтва танців.
[38] Стофатто — м'ясне блюдо (штуфат).
[39] Лакрима-крісті — італійське червоне вино.
[40] Плафон — розписана стеля.
[41] Dа саро (італ.) — спочатку, знову, біс.
[42] Антіной — вродливий юнак, що, як втілення чоловічої краси, часто зображувався античними скульпторами.
[43] Люцій Вер — співправитель римського імператора Марка Аврелія (II ст.).
[44] Канова Антоніо (1757—1822) — італійський скульптор.
[45] Бельведерский торс — частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що відпочиває.
[46] «Страшний суд» — велика фреска (стінна картина) Мікеланджело в одній з церков Рима.
[47] Рафаель Санті (1483—1520) — італійський художник епохи Відродження, який, крім картин на полотні, створив ще ряд стінних картин (фресок) у Ватікані, палаці римських пап.
[48] Рисунок Германика и танцующего фавна — рисунок з гіпсових копій античних статуй, які зображують римського полководця Германіка (І ст.) і фавна (лісовика і польовика).
[49] Свинья в торжевских туфлях — поміщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, які тоді робили в місті Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами.
[50] Озеров Владислав Олександрович (1769—1816) — російський письменник.
[51] Гіліс Джон (1747—1836) — англійський історик.
[52] Аглицкий клуб — клуб, при якому були зали для гри в карти.
[53] Мокрицький Аполлон Миколайович (1810—1870) — художник, товариш Шевченка.
[54] Клодт Петро Карлович (1805—1867) — скульптор, професор Академії мистецтв, відомий статуями коней на Анічковому мосту в Ленінграді та ін. творами.
[55] Зауервейд Олександр Іванович (1783—1844) — художник-баталіст, професор Академії мистецтв.
[56] Басін Петро Васильович (1793—1877 — художник, професор Академії мистецтв.
[57] ...статую повешенного Аполлоном Мидаса. — Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького міфа — Мідаса, який, навчившись грати на флейті, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним і повішений.
[58] Петровський Петро Степанович (1814—1842) — художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академії мистецтв.
[59] Дюме, Сен-Жорж — прізвища відомих у Петербурзі 30-х років рестораторів.
[60] Фокс — петербурзький виноторговець.
[61] Джаксон, медок — вина.
[62] Корнеліус Петер (1783—1867) — німецький художник т. зв. «назарейськоі школи», що об'єднувала прибічників відродження середньовічного релігійного мистецтва.
[63] Гесс Петер (1792—1871) — німецький художник, баталіст і жанрист.
[64] Кленц. Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен... — Мова йде про т. зв. «мюнхенську школу» німецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784—1864) — архітектор, автор проекту будинку Ермітажу; на замовлення баварського короля Людвіга І спорудив на березі Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу — круглий будинок з мармуру у вигляді храму (Валгаллою у старонімецькій міфології називається місце, де після смерті нібито живуть душі витязів, що загинули з славою в бою). Пінакотека — картинна галерея в Мюнхені, проект якої також належить Кленце.
[65] Дюрер Альбрехт (1471—1528) — німецький художник і гравер, автор теоретичних праць, з яких найбільш відомі «Чотири книги про людські пропорції» (1528) — «Підручник до вимірювання» (або «Перспектива», про яку і згадує Шевченко).
[66] На набережній Неви в Петербурзі, біля Академії мистецтв, поставлені були 1834 р. два кам'яні сфінкси, привезені з Єгипту.
[67] «Дети, овсяный кисель на столе...» — початок вірша німецького поета Гебеля «Вівсяний кисіль» у перекладі В. А. Жуковського.
[68] Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. — Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнів Академії мистецтв після закінчення ними курсу. Купол Буонарроті — купол собору Петра в Римі, побудований за проектом Мікеланджело Буонарроті.
[69] Михайлов Григорій Карпович (1814—1867) — художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.
[70] Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нікола Пуссена (1594—1665) «Зняття з хреста», що зберігається в Ермітажі.
[71] Просто суздольщина—в розумінні: грубий ремісницький виріб (в м. Суздалі працювали ремісники іконописці).
[72] Мартін Джон (1789—1854) — англійський художник.
[73] Гревідон П'єр (1776-1860) французьский художник і літограф.
[74] Смірдін Олександр Пилипович (1795-1857) - видавець і книготорговець.
[75] Мішо Жозеф-Франсуа (1767-1839) – французький історик.
[76] Петро Пустинник - чернець, якому приписують організацію першого хрестового походу (походу європейських феодалів на Схід для завоювання в арабів Палестини).
[77] Брянський Яків Григорович (1790-1853) - російський актор.
[78] Каратигін Василь Андрійович (1802—1853) — російський актор.
[79] «Тридцять років, або Життя картяра» — п'єса французького драматурга і романіста Віктора Дюканжа (1783—1833).
[80] Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819—1869) — театральний критик і фейлетоніст. «Вездесущего» і «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує і в «Щоденнику», і в листах до знайомих та друзів, ставлячись до нього іронічно.
[81] «Зачарований будинок» — п'єса німецького драматурга Й. Ауфенберга (1798—1857).
[82] 82. Брати Чернецови — Григорій (1801—1865) і Никанор (1804—1879)—художники-пейзажисти і побутописці.
[83] «Роберт», «Фенелла» — йдеться про опери французьких композиторів Джакомо Мейєрбера (1791—1864) «Роберт-диявол» і Даніеля Обера (1782—1871) — «Фенелла».
[84] Деларош Поль (1797—1856) — французький художник.
[85] Тарновські — сім'я українських поміщиків.
[86] Бем Франц (1788—1846) — російський скрипаль-віртуоз, австрієць за походженням.
[87] Кастор і Поллукс — в античній міфології брати-близнюки, сини Зевса; імена, що стали уособленням вірної дружби.
[88] Соколов Петро Федорович (1791—1848) — російський художник, відомий своїми акварельними портретами.
[89] Гау Володимир Іванович (1816—1895) — живописець-аквареліст.
[90] Гіббон Эдуард (1737—1794)—англійський історик, автор шеститомної праці «Історія занепаду і руйнування Римської імперії».
[91] Кліко — французьке вино.
[92] «Квентін Дорвард» — роман англійського письменника Вальтера Скотта (1771—1832).
[93] Кіпренський Орест Адамович (1782—1836) — російський художник-портретист. Намальований ним 1827 р. портрет О. Пушкіна знаходиться зараз у Третьяковській галереї в Москві.
[94] Даль Володимир Іванович (1801—1872) — російський письменник, мовознавець, фольклорист, автор відомого «Толкового словаря живого великорусского языка»
[95] Кольман Карл Іванович (1786—1846) — російський художник-аквареліст, що змальовував міські вуличні сцени і селянський побут.
[96] Мусін-Пушкін — Брюс Василь Валентинович (1775—1836) — один із засновників Товариства заохочення художників.
[97] Голіцин Олександр Миколайович — князь, міністр епохи Олександра І і Миколи І.
[98] Рамазанов Микола Олександрович (1817— 1867) і Ставассер Петро Андрійович (1816—1850) — художники-скульптори.
[99] Куторга Степан Семенович (1805—1861) — професор зоології Петербурзького університету.
[100] Поль Шарль де Кок (1794—1871) — французький письменник-романіст.
[101] «Векфільдський священик» — сентиментально-моралістичний роман англійського письменника Олівера Голдсміта (1728—1774).
[102] Пінетті — фокусник-ілюзіоніст.
[103] Андромаха над телом Патрокла, — Андромаха в старогрецькій поемі «Іліада» — дружина троянського царевича Гектора, вбитого Ахіллом, одним з вождів грецького війська, що облягло Трою. Шевченко помилково замість імені Гектора поставив ім'я Патрокла — друга Ахілла.
[104] Овидиево превращение — жартівливий натяк на поета Овідія Назона (43 р. до н. е.—17 р. н. е.) і його твір «Метаморфози», де розповідаються міфи про чародійні перетворення людей.
[105] Айвазовський Іван Костянтинович (1817—1900) — російський художник-мариніст.
[106] Как тени у Харонова перевоза... — Харон — в античній міфології перевізник тіней померлих в загробне царство через підземну річку Стікс.
[107] Лелевель Іоахім (1786—1861) — польський історик, активний учасник польського повстання 1830—1831 pp.
[108] Вашінгтон Ірвінг (1783—1859) — американський письменник, автор книжки «Історія життя і мандрівок Христофора Колумба».
[109] «Афінський вечір» — малюнок Брюллова, зображує Елладу (Стародавню Грецію) V ст. до н. е. та її культурний центр — Афіни. Парфенон — храм богині Афіни Паллади в Афінській фортеці; Фідій (поч. V ст. до н. е.— бл. 432 або . 431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, який робив статуї із золота і срібла. З цим малюнком Шевченко зіставляє «Афінську школу» — фреску Рафаеля у Ватікані.
[110] Перікл і Аспазія. — Перікл — видатний державний діяч стародавніх Афін (V ст. до н. е.). Аспазія — його дружина, що відзначалася своїм розумом і красою.
[111] Ксантіппа — ім'я сварливої дружини філософа Сократа.
[112] «Гугеноти» — опера Джакомо Мейєрбера.
[113] Йдеться про незакінчену картину Брюллова на історичну тему — облога міста Пскова польсько-литовськими військами Стефана Баторія в 1581—1582 pp.
[114] «Кларисса» — роман в листах англійського письменника XVIII ст. Самуеля Річардсона (1689—1761).
[115] Грьоз Жан-Батіст (1725—1805) — французький художник.
[116] Геба — в античній міфології богиня молодості і краси, прислужниця старших богів.
[117] Тучегонитель — античний бог грому й. блискавки (у греків — Зевс, у римлян — Юпітер).
[118] «Робінзон Крузо» — роман англійського письменника Данієля Дефо (1661—1731).
[119] Араго Жак (1790—1855) і Дюмон-Дюрвіль (1790—1842) — французькі мандрівники, що залишили описи своїх кругосвітніх подорожей.
[120] Плутарх (бл. 46—126) — старогрецький письменник, автор біографій видатних грецьких і римських діячів.
[121] Бахус — в античній міфології бог вина і виноробства.
[122] Остроградський Михайло Васильович (1801—1862) — російський математик.
[123] Верне Орас (1789—1863) — художник-баталіст; Гюден Теодор (1802—1880) — мариніст; Штейбен Шарль (1788—1856) — автор картин на історичні теми.
[124] Аполлон и девять его сестриц.— Аполлон — бог сонця, покровитель поетів і взагалі діячів мистецтва. Сестрами його Шевченко називає муз, яких стародавні греки вважали покровительками окремих мистецтв і наук.
[125] Вечный Город — Рим.
[126] Дюпаті Шарль (1746—1788) — французький письменник, автор «Листів про Італію» (1785).
[127] Піранезі Джованні-Баттіста (1720—1778) — італійський гравер, художник та архітектор, автор гравюр, в яких зобразив пам'ятники Стародавнього Риму.
[128] Іванов Олександр Андрійович (1806—1858) — російський художник, що довго працював в Італії над картиною «Явлення Христа народу».
[129] Понтійські болота — болота навколо Рима.
[130] Колізей — величезний цирк у стародавньому Римі (на 80 тис. глядачів).
[131] Иосиф толкует сны... — традиційний академічний сюжет про легендарного біблійного Иосифа в темниці, який вдало пояснює сни двох ув'язнених разом з ним царедворців єгипетського фараона (царя) — придворного виночерпія і придворного хлібодара. Картину на цю тему 1827 р. створив О. А. Іванов.
[132] «Метафізик» — байка Івана Івановича Хемніцера (1745—1784), яка висміює любителів пофілософствувати з усякого приводу.
[133] Міцкевич Адам (1798—1855) — польський поет, автор «Пана Тадеуша» та інших творів.
[134] «Leonard Demski, mort, anno 18...» (лат.) — помер року 18...
[135] Лібельт Кароль (1807—1875) — польський філософ-ідваліст і теоретик мистецтва, ліберально-буржуазний діяч.
[136] Ельдорадо — за іспанськими легендами і казками, фантастична золота країна; у переносному значенні — земний -рай.
[137] «Северная пчела» — щоденна петербурзька газета, яку видавали реакційні журналісти і письменники Ф. В. Булгарін та М. І. Греч.
[138] Тиранов Олексій Васильович (1808—1859) — художник, учень Брюллова.
[139] Сатурн — тут уособлення часу (образ античної міфології).
[140] Мадейра — острів в Атлантичному океані, кліматична станція для хворих на легені і серце.
[141] Пінеллі Вартоломео (1781—1835) — італійський художник і гравер.
[142] К. Брюллов помер у містечку Марціано, неподалеку Рима, 23 червня 1852 р.




Джерело: http://www.ukrcenter.com/
Категорія: Шевченко Тарас | Додав: ychitel (04.07.2012)
Переглядів: 1317 | Рейтинг: 0.0/0