Головна » Статті » Тексти для читання » Остап Вишня |
"Геометрія"
Геометрія Васька Перепелицю Піфагор цікавив постільки, поскільки треба було знати й вміти довести його теорему перед учителькою геометрії Вірою Іванівною. І все! Більше Піфагор аж ніяк Васька Перепелицю не цікавив, а, навпаки, непокоїв його. — Та й справді. Десь там аж на острові Самосі народився якийсь Піфагор, вигадав аж у V столітті теорему, а ти тут страждай! А тут ще й Віра Іванівна: — Ти, Перепелице, продивись Піфагорову теорему, та не один раз продивись, бо ось-ось екзамени! А ти не дуже, Васю, її знаєш! Добре говорити Вірі Іванівні «продивись»! Хто вона, Віра Іванівна, центр нападу чи воротар? Що їй, Вірі Іванівні, болить, що вчора футбольна команда з вулиці Чкалова забила команді, де грає Васько, три голи, а Васькова команда їм — нуль? З : 0!!! Жарти вам! Добрі мені жарти, коли капітан Васькової команди Вано Недоберідзе плакав! Чесне піонерське, отакими сльозами плакав. А потім одібрав у Рубена Амудар'яна, воротаря, бутси й крикнув: — Біжи додому в шкарпетках! Партач! — Холодно, Вано! Як я побіжу? Та й мама... — Що — «холодно»?! Що — «мама»?! А пропускати м'ячі не холодно?! А три — нуль — теж «мама»?! А Васькові Вано підніс під самісінький ніс кулака: — У штангу?! Я тобі дам у штангу! Так коли Васькові, скажіть, будь ласка, робити оте саме «продивись»! Несправедлива Віра Іванівна! Екзамени. Екзамени — річ серйозна. Кому хочеться дістати переекзаменовку на осінь,— ціле ж літо тоді нанівець піде! А як іще, крий доле, на другий рік залишишся?! А футбол хіба річ не серйозна? Кому хочеться діставати 3 : 0 на користь супротивника! От і крутись! От і страждай! Дехто каже, що спочатку приготуй уроки, продивись вивчене, а потім і в футбол можна. Але це так говорять, мабуть, не футболісти! Хоч візьміть, приміром, Вано Недоберідзе, капітана футбольної команди: він і в футбол грає, і вчиться непогано. Якось він так уміє... А у Васька так не виходить. Чому — він і сам не знає! Однаково ж він із Вано ніби й уроки готує... Тільки Вано спочатку вивчить уроки, а потім у футбол тренується, а Васько спочатку тренується у футбол, а потім учить уроки. А хіба це не все 'дно? Сама ж Віра Іванівна каже, що від зміни місця доданків сума не змінюється. Перед екзаменами Васько кріпко засумував: «Доведеться, мабуть, кинути футбол!» — подумав він. — Чого ти такий, Ваею, сумний? — запитав його Рубен Амудар'ян. — Екзамени! Доведеться, мабуть, припинити футбол! За геометрію треба братися! Погано в мене, Рубен, з геометрією! «Пифагоровы штаны на все сторони равнм»,— заспівав Рубен Амудар'ян. — Ти не смійся, Рубен, тут не до сміху, Віра Іванівна сказала, що як не візьмусь за геометрію, мож.е бути погано! — Погано! Погано! — перекривив Васька Рубен.— Що, ти не знаєш, що робити? Ту ж саму Піфагорову теорему не можна хіба накреслити на долоні або на пальцях! Та й основні теореми теж сяк-так понамальовуємо. Я тобі перед екзаменами допоможу! Днів, мабуть, із сім сидів перед екзаменами Васько Перепелиця і все записував чорнильним олівцем на долонях і на обшлагах сорочки теореми та аксіоми. Мало не всю геометрію за допомогою Рубена посписував та понакреслював. — Викручусь! — думав собі Васько Перепелиця. Іде Васько Перепелиця на екзамени з геометрії. Боязко Васькові... Боязко, та, проте, він сам себе підбадьорює: — Та невже ж провалюсь? Все ж у мене списано. Треба ж було Рубенові взяти до школи футбольного м'яча, щоб після екзаменів зразу на майданчик і в футбол! Раненько прийшли наші учні до школи,— екзамени ще за годину! — А давай ударимо, Васю,— крикнув Ру-бен і вдарив по м'ячу. Васько одбив. Підбігло ще кілька учнів. Літає м'яч по шкільному двору. От Рубен як ударить! Гарматний удар! Васько хотів перехопити м'яча, а він його по руках я-а-ак шарахне! Васько впав і руками в калюжу, підхопився, як глянув на руки, так і вмер... Руки — сині-сині, бо чорнильний олівець розлізся, ну, такі руки, хоч поодрубуй. А головне, м'ячем поперебивало усі перпендикуляри, поперемішувало катети з гіпотенузами, а з Піфагорової теореми наробило кваші. ...Викликала Віра Іванівна Василька до дошки, взяв він білет, глянув на нього і нічого не відповів. Жодного слова не сказав Васько — наче води у рот набрав. Подивилася Віра Іванівна на руки, похитала головою та й опустила в журналі проти прізвища Васі Перепелиці коротенький пер пендикуляр — одиницю. Про-о-пало у Васька Перепелиці літо! | |
Переглядів: 2447 | Рейтинг: 4.5/2 |