Розвивайся ти, високий дубе

Розвивайся ти, високий дубе,
       Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
       Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,
       Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
       Україна встане.

Встане славна мати Україна,
       Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяну-річки
       Одна, нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували
       Чужі між собою,
Згорне мати до себе всі діти
       Теплою рукою.

«Діти ж мої, діти нещасливі,
       Блудні сиротята,
Годі ж бо вам в сусід на услузі
       Свій вік коротати!

Піднімайтесь на святеє діло,
       На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
       Для матері службу.

Чи ще ж то ви мало наслужились
       Москві і ляхові?
Чи ще ж то ви мало наточились
       Братерської крові?

Пора, діти, добра поглядати
       Для власної хати,
Щоб ґаздою¹, не слугою
       Перед світом стати!»

Розвивайся ти, високий дубе,
       Весна красна буде!
Гей, уставаймо, єднаймося,
       Українські люди!

Єднаймося, братаймося
       В товариство чесне,
Хай братерством, щирими трудами
       Вкраїна воскресне!

17 березня 1883