Розділи
| Фольклор [31] |
| Франко Іван [22] |
| Іваненко Оксана [1] |
| Шевченко Тарас [123] |
| Коцюбинський Михайло [34] |
| Остап Вишня [23] |
| Панас Мирний [2] |
| Федькович Юрій [1] |
| Сенченко Іван [1] |
| Руданський Степан [1] |
| Кащенко Адріан [4] |
| Васильченко Степан [4] |
| Олесь Олександр [1] |
| Куліш Микола [1] |
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Тексти для читання » Фольклор |
"Шкільні усмішки"
Не вміє Першокласник Сергійко, повернувшись зі школи, сказав: — Я в школу не піду. — Чому? — запитала бабуся. — Бо там треба писати й читати, а я не вмію; а розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють. Не витерпів Вчитель заспокоїв учнів і наказав їм: — Сидіть мені тихо, щоб, як муха пролетить, і то чути було. Учні довго сиділи притихлі, а потім один не витерпів і питає: — Ну коли вже та муха пролетить? Важке питання Першокласник. Тату, а сьогодні вчитель питав увесь клас, і ніхто, крім мене, не відповів. Батько. А що ж він питав? Першокласник. Хто розбив вікно. Батько. Ну, а ти що сказав? Першокласник. Ну... сказав, що вікно розбив я. Коли помилок менше — Грицю, у твоїй письмовій роботі аж десять грубих помилок! Чи не могло б їх бути менше? — Могло б, якби робота була трохи коротшою. «Все я та я» — Вставай, Петрику,— будить мати першокласника,— пора до школи збиратися. — Не хочу,— пхикає Петрусь,— все я та я, хай сьогодні Оленка піде.— I показав на молодшу сестру. Намалював коня Сашко. Мамо, а наша вчителька геть не знає тварин. Мати. Звідки ти це взяв? Сашко. Я намалював коня, а вона питає, що то таке. Навчив Учитель питає учня: — Скільки буде три та п'ять? Учень відповідає: — Не знаю. — Ну от як я візьму й покладу тобі в кишеню три копійки і п'ять копійок, скільки буде разом? — Нічого не буде. — Та чого ж,— каже учитель,— не буде? — А того не буде, що в мене у кишені дірка. «Розв'язав» задачу — Ти розв'язав задачі, які вчителька задала на сьогодні? — Тільки одну, мамо. — Яку? — Ту, що списав у Миколи. Не найгірший — Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим учнем. — Молодець, синку! Ти став краще вчитись? — Ні, до нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше. На уроці географії — Костику, покажи на карті Червоне море. — Щось я такого не бачу. На цій карті всі моря лише блакитні. Владик пише твір В одній школі учням дали завдання написати дома твір на тему: «Свійські тварини». Роздаючи зошити з перевіреними творами, учителька сказала Владикові: — Чому ти так мало написав? От подивись — Михась так само, як і ти, написав про свого собаку, але в нього вийшло більше двох сторінок, а в тебе всього п'ять рядків. — Таж у Михася великий собака, а в мене маленький,— відповів Владик.— Чи багато про нього напишеш? Написав — Діти! Запишіть у зошити імена людей, яких ви вважаєте найвизначнішими,— сказав учитель. Згодом він запитав : — Скільки ти вже написав, Петрусю? — Десять. Лишився ще один — воротар... Що вилупиться — Якого роду слово «яйце»?—запитала учителька в учня. — Ніякого,— відповів той. — Чому? — Бо не знаємо, що з нього вилупиться: півень чи курка... Відповів Учитель. Іванку, чи довго живуть миші? Учень. А це залежить від кота. Подовшала історія — Чому це в тебе з історії трійка? Коли я вчився,— сказав дідусь,— у мене з історії були самі п'ятірки. — Так тоді ж історія була коротша,— відповів онук. Скільки пирогів? У першому класі був дуже поганий учень. Вчителька не знала, що й робити, щоб навчити його арифметики. Одного разу вона повела з ним таку розмову: — Твоя мама пекла сьогодні пироги? — Пекла. — Ти з'їв один пиріг, і мама дала тобі ще один. Скільки всього ти з'їв пирогів? — Два. — Добре. З'їв ти ці два пироги, а мама тобі дала ще два. — Ну, ні, стільки я вже не з'їм! Робив зауваження Прийшов онук із школи. Глянула бабуся — а новий костюмчик пожмаканий, всі ґудзики повідривані. — Що ж це ти наробив? — записала бабуся. — Та це я Миколі робив зауваження, щоб не свистів на вулиці. На уроці фізкультури Учитель. Стань на кінець черги останнім! Учень. Та там останнім вже хтось стоїть! Не обов'язково — Помий, Васильку, руки. Як ти підеш у школу з такими руками? — каже мати. — Та це не обов'язково. — Як то не обов'язково? — Бо я у школі ніколи руки не піднімаю. Хитрий хлопчик — Татку,— питає хлопчик,— чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище? — Звичайно. — То напиши його, будь ласка, в моєму щоденнику. Загальний зошит Першокласниця Олеся старанно виводила в зошиті кривульки. Брат побачив і кинувся до неї: — Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті! — А хіба це твій? — здивувалася Олеся. — Ну а чий же? — А там написано, що то «Загальний зошит»,— то це і твій, і мій. Виправдався Хлопчик повернувся із школи додому. Глянула мати, а нова його шапка подерта і вся в грязюці. — Це що? — Та це хлопці... — Що хлопці? — Скинули з мене шапку й почали у футбола грати. — А ти ж де був? — На воротях стояв. Хитрий Івась — Івасю, ти такий великий хлопець, а примушуєш маленького Петрика нести свій і твій портфель. — Це я вчу його допомагати старшим. «Мій тато» Батько та мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарстві, до школи не пішов. Раптом телефонний дзвінок... Данилко впізнав по голосу свою вчительку: — Чому сьогодні Данилко не прийшов до школи? — Тому що він захворів. — А хто це розмовляє зі мною? — Мій тато... | |
| Переглядів: 16064 | Рейтинг: 3.5/39 |