Головна » Статті » Тексти для читання » Фольклор

Прислів'я та приказки
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ДРУЖБУ, ТОВАРИШУВАННЯ, СУСІДСТВО, КУМІВСТВО, ГОСТИНИ

Без вірного друга велика туга.

Були б пиріжки - будуть і дружки.

Друзі пізнаються в біді.

Друзі - це злодії часу.

Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.

Людина без друзів - що дерево без коріння.

Найти друга, за якого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер, - важко.

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.

Нема кращого друга, як вірна подруга.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

При добрій годині всі друзі й побратими.

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.

У друга вода солодша від вражого меду.

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

Чоловік без друга - що їжа без солі.

Як не матимеш друга, не матимеш ворога.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Берись дружно - не буде сутужно.

Говорити правду - втратити дружбу.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба - найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

Не в службу, а в дружбу.

Пробуй золото вогнем, а дружбу - грішми.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Зла компанія - що вугілля: як не впече, то замаже.

Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує.

Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова - завзятих ворогів.

Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Приятельство що старше, то сильніше.

Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.

Треба і в пеклі приятеля мати.

У товаристві лад - усяк тому рад.

Вчора браталися, нині розсталися.

Добре братство миліше, ніж багатство.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.

Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

Обоє рябоє.

Ми з тобою, як риба з водою.

Сусід

Без брата проживеш, а без сусіда - ні.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Бодай доброго сусіда мати та й своїм плугом орати.

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

Добрий сусід - найближча родина.

Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.

Не купуй сoбі дім, а купи сусіда; хату купиш, а сусіда не продаси.

Не позичай у сусіда розуму.

Сусідські діти - найпустіші.

Тоді сусід добрий, коли мішок повний.

У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене єдно, та не хоче.

У сусіда ані коня не купуй, ані жінки на бери, бо будуть утікати.

Який сусіда, така і бесіда.


Кум, кума

В кожної куми свої пироги.

Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.

Голодній кумі лиш хліб на умі.

Де кум, а де коровай.

Дарма, що кума бліда, аби пиріг спекла.

Жінка суджена, а кума люблена.

Знає кума - знає півсела.

Знехочу кум у кума порося з'їв.

Їла б кума, то ложки нема.

Якби знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.

Коло пекла живучи, треба й чорта за кума просити.

Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.

Кум не кум, а з черешні злазь.

Нашій кумі все просо на умі.

Не трать, куме, сили, спускайся на дно.

Не хочеш страти, не сунься ні в куми, ні в свати.

Хвалить кум куму, як нема кому.

Хто кумить і свашить, додому не пташить.


Гостини

Вітали, але сідати не просили.

Бог дав свято, а чорт - гості.

Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.

В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.

В гості ходить - треба і до себе водить.

Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

В гостях добре, а дома найлучче.

У гостях добре, а вдома краще.

В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.

В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.

Веселий гість - дому радість.

Від податків та гостей не відкрутишся.

Діти в кут, коли гості в хату йдуть.

Гарними розмовами гостей не наситиш.

Гарні гості, та не в пору.

Риба і гості псуються через три дні.

Гість рідко буває, та багато бачить.

Гість - невільник: де посадять, там і сидить.

Гість гостя ненавидить, а господар обох.

Гість першого дня - золото, другого - срібло, а третього - мідь: додому їдь.

Гість хазяїнові не укажчик.

Гості об'їдять кості.

Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.

Гостям сміх, а хазяям сльози.

Господи-боже, чи мав ти гості?

Дай, боже, гостя в дім, то і я нап'юсь при нім.

Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали.

Де часто гостина, там голод недалеко.

Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.

Добрі гості, та в середу трапились.

Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.

Рад би гостю - хліба шкода.

Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.

Їхало помело: в гостях у віхтя було.

Коли надувся, як сич, то гостей не клич.

Ліпше свій гість, як чужих шість.

Один гість - радість, два - вага, три - тягар.

Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?

Невчасні гості гірше від татарів.

Непроханий гість гірше татарина.

Незваний гість - гірше вовка.

Незвані гості гризуть кості.

Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.

Несе чорт гості.

Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.

Пора гостям і честь знати.

Прийшов гість та на голу кість.

При пості добре відбути гості.

Ситого гостя добре годувати.

То добрий гість, що мало їсть.

Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.

Чим хата багата, тим і гостям рада.

Яка днина, така і гостина.

Який гість, такий і калач.

Що хата має, тим і приймає.

Чим маю, тим приймаю.

Хто перший приходить, тому першому і подають.

На кожний чмих не наздоровкаєшся.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.

За запросини грошей не беруть.

Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.

Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

Яке частування, таке й дякування.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ЗДОРОВ'Я

Без здоров'я немає щастя. 

Веселий сміх - це здоров'я. 

Доки здоров'я служить, то людина не тужить. 

Було б здоров'я, а все інше наживемо. 

Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду. 

Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.  

Весела думка - половина здоров'я. 

Глянь на вигляд і про здоров'я не питай. 

Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. 

Здоровому все на здоров'я йде, 

Здоров'я більше варте, як багатство. 

Здоров'я за гроші не купиш. 

Здоров'я - найдорожчий скарб. 

Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба. 

Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють. 

Сміх краще лікує, ніж усі ліки. 

Здоров'я - всьому голова. 

У кого що болить, той про те й гомонить. 

Хворому і мед гіркий. 

Часник сім хвороб лікує. 

На живому все заживе. 

У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.


ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ТВАРИН

Вовка боятися - в ліс не ходити. 

Волом зайця не здоженеш. 

Горобець маленький, а сердечко має. 

Гусак свині не товариш. 

Дивиться, як баран на нові ворота. 

Жди, коли рак свисне. 

Знай, коза, своє стійло. 

Кожен кулик своє болото хвалить. 

Коня кують, а жаба ногу підставляє. 

Крутиться, як білка в колесі. 

На те щука в морі, щоб карась не дрімав. 

Не страши кота салом. 

Одна ластівка весни не робить. 

Пливе щука з Кременчука. 

Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде. 

Сорока на хвості принесла. 

Телят боїться, а воли краде, 

Тремтить, як миша перед котом. 

Яйця курей не вчать. 


ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ЗДОРОВ'Я

Весна

Весна - наші батько й мати.

Весна кличе в поле.

Весна красна квітками, а осінь - пирогами.

Весна ледачого не любить.

Весняний день рік годує.  

Весняне сонце як дівчини серце.

Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.

Грак прилетів - через місяць зійде сніг.

Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

До першого грому земля не розмерзається.

Довгі бурульки - на тривалу весну.

Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.

Ластівки низько літають - дощ обіцяють.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.

Пізня весна не обдурить.

Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.

Ранні ластівки - щасливий рік.

Сині хмари - на тепло.

Сій вчасно - вродить рясно.

Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде

Травнева роса краща вівса.

Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.

У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев - на холодне літо.

Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.

Яр-весна - наш отець і мати: хто не посіє - не буде збирати.


Літо 

Бджоли раді цвіту - люди літу.

Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.

В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.

Веселка вранці - на дощ.

Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.

Влітку один тиждень рік годує.

Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.

Горобці в пилюці купаються - на дощ.

Готуй влітку сани, а взимку воза.

гріться.

Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.

До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

- Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.

Летить літо, як на крилах.

Літо зиму годує.

Літо сухе, жарке -зима малосніжна, морозна.

Літом і баба сердита на піч.

На Тимофія (2 червня) - велика надія.

Не насушиш насіння - сушитимеш голову.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Опеньки з'явились-літо скінчилось.

Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.

Перший туман літа - перша грибна прикмета.

Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.

Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.

Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.

Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.

Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.

Серпень збирає, а зима поїдає.

Туман вранці стелиться по воді - день буде сонячний.

У першій половині серпня погода стала - буде зима довготривала.

У червні на полі густо, а надворі пусто.

Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.

Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим

Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.

Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.


Осінь

Вересень слухає погоду січня.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени день блисне, а три кисне.

Восени і в горобця є питво.

Восени й горобець багатий.

Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.  

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.

Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.

Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

Осінній іній - на суху й сонячну погоду.

Осінь збирає, а весна поїдає.

Осінь усьому лік веде.

Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.

Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.

Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.

У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.

У вересні ложка води робить два болота.

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як вересніє, то i дощик сіє.

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.


Зима

Багато снігу - багато хліба.

Був уночі іній - вдень сніг не випаде.

В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.

В холод кожен молод.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.

Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.

Держись, Хома, іде зима!

До завірюхи треба кожуха.

Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.

Зима з снігами-літо з хлібами.

Зима засніжена - літо дощове.

Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.

Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув

Зимою деньок, як комарів носок.

Зимою добре, а літом ще краще.

Кільця довкола місяця - на сніг.

ледащо, а їсти нема що.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -

Лютий воду відпускає, а березень підбирає.

Місяць лютий гостро крутий.

Місяць лютий спитає чи взутий,

Мороз - аж іскри сипляться.

Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.

Синиця пищить - зиму віщить.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

У місячні ночі сніг не тане.

цілий день.

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.  

Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.

Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.

Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.



Категорія: Фольклор | Додав: ychitel (15.03.2012)
Переглядів: 7464 | Теги: прислів'я та приказки | Рейтинг: 0.0/0