Боротьба з ординцями - Фольклор - Тексти для читання - Каталог статей

Головна » Статті » Тексти для читання » Фольклор

Боротьба з ординцями

БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ¹ Колись були великі набіги. Оце що по степу могили,— тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,— ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи² або кошовому³. Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. Як стугонить земля, то ото суне орда. Тоді запорожці розкладають на могилах вогнища, а самі — на коней та й скачуть до свого стану⁴. Поки добіжать, то кошовий уже й на коні грає, уже й літаври гудуть⁵. Як козаків велика сила, то орду, було, не пустять у слободу, а стрічають її в степу. Де зустрінуть, там її й виколять. ¹Ординці – воїни турецького чи татарського війська (орди). ²Слобода (від слова – свобода) – поселення у XVII – XVIII ст., яке було вільне від податків та панщини; найчастіше засновувалися втікачами-кріпаками; жили в них сім’ї жонатих січовиків. ³Кошовий – головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою радою, тобто загальними зборами січовиків, які були найвищим органом влади на Запорозькій Січі, - козацькій республіці. ⁴Стан – козацький табір, обоз. ⁵Гра літаврів була сигналом до збору козаків.
1 2 3 4 5 Категорія: Фольклор \| Додав: ychitel (15.03.2012)
Переглядів: 1002 \| Теги: переказ, боротьба з ординцями \| Рейтинг: 0.0/0