Антологія дитячого анекдоту_2 - Фольклор - Тексти для читання - Каталог статей

Головна » Статті » Тексти для читання » Фольклор

Антологія дитячого анекдоту_2

* — Тату, вітаю тебе! — сказав Жабір. — З чим? — Цього року тобі не доведеться витрачатися на книжки. — Чому? — Я залишився в тому ж класі на другий рік. * Том запізнився на урок і виправдовується: — Пробачте, будь ласка, сер, але я не винний— це мама проспала! * Тадзю вперше пішов до школи. Коли він повернувся додому, мама запитала: — Я сподіваюся, ти поводився добре, не пустував, не галасував? — Ще б пак! — відповів Тадзю. — Що я міг зробити, якщо весь час стояв за дверима. * — Негідний хлопчисько, чому тобою знову незадоволений вчитель? Що ти ще вчора накоїв? — Учора? Абсолютно нічого. Я навіть не був у школі. * — Синку, для мене робота завжди задоволення, а ти чомусь її уникаєш. — Тату, не можна жити тільки задоволеннями. * Ще з порогу Романчик весело сказав: — А мені в школі оцінку поставили. Першу-у! Подивився батько в щоденник і за голову схопився: — Не розумію, чому ти радієш?! — Як чому? Оцінці. — Таж у тебе «одиниця»! — Ну то й що? — Адже гіршої оцінки не буває! — Буває,— не знітився Романчик. — Це ж як? Романчик весело підстрибнув і відповів: — Іншим взагалі нічого не поставили! * — Знаєш, мамо, вчителька просила мене писати розбірливіше. — Ну що ж, потренуйся. — Розумієш, мамо, якщо я почну писати розбірливо, вона побачить мої помилки! * — Чому в тебе з історії «трійка»? — допитується дід в онука. — Я, коли навчався, одержував тільки «п'ятірки»! Внук виправдовується: — Порівняв! Тоді історія була на п'ятдесят років коротшою! * Мама синові: — Ти навіщо приніс додому черепаху? — Наш учитель зоології сказав, що черепахи живуть двісті років. Ось я і вирішив перевірити. * Чоловік до дружини: — Уявляєш, проглянув нещодавно щоденника нашої доньці і ледь не знепритомнів! — Що, багато «двійок» нахапала? — Та ні, виявляється, вона вже в четвертому класі! * Мама синові: — Ти, П'єр, сам з'їв тістечка чи поділився з сестрою? — А ті тістечка на двох не діляться. * Учитель прийшов до учня, який завинив: «Мама вдома?» Учень: «Ще не прийшла». — «А тато?» — «Теж заховався». * Бабуся звертається до внука: — Лесику, підкажи, а то я забула, скільки днів у липні? — Не знаю, бабусю. — Як не знаєш? Ти ж ходиш до школи? — Ні зараз у мене канікули. * — Миколко, що сталося? Чому ти такий сумний? — Та мій татко жартів не розуміє. — Яких жартів? — Та вчора бeло перше квітня. Я й пожартував, мовляв, тебе татку, в школу викликають. Жарт як жарт. А він не зрозумів та й пішов. Ну, а ввечері, сам знаєш... * — Татку, сьогодні ввечері в школі призначено міні-батьківські збори. — Що це за «міні»? — На них будемо тільки ти, я і директор. * — Якщо заважатимеш мені виконувати твоє домашнє завдання,— розсердився батько,— я навмисне зроблю-помилку! — Татку, зроби обов'язково. А то вчитель не повірить, що це моя робота. * Дівчинці задали складні задачі з математики. Любляча мама почала допомагати. Наступного дня донька принесла двійку. — Не сумуй, мамусю! — сказала вона. — Інші батьки теж одержали двійки. * — Лікарю, в мого сина косоокість! — Ану, хлопче, подивися на мене. Так, зрозуміло. Це в тебе від народження? — Ні, лікарю, від списування. * — Ти чому вчора не був у школі? — суворо запитує мама, повернувшись з батьківських зборів. — А я Ганні Петрівні подарунок робив. — Який ще подарунок? — У Ганни Петрівни вчора був день народження. А я їй завжди на уроках настрій псую. Тож я вирішив — нехай на своє свято без мене порадіє. * — Татку, а що мала на увазі наша вчителька, коли сказала, що яблуко від яблуні недалеко падає? — Ти знову бився на перерві, бандит? * Після відвідання циркової вистави мама вирішила зайвий раз дати доньці урок моралі. — Якщо собаки, мавпочки та поні так добре слухають дресирувальника, то чи не вважаєш ти, Пеггі, що маленька дівчинка повинна бути ще більш слухняною? — Звичайно, мамо. Але для цього потрібно, щоб я була такою ж вихованою, як вони. * Не раз учитель виклишв до школи батька через погану поведінку сина. Через деякий час батько знову прийшов до школи та й каже: — Я вже йому дав перцю... — Кому? — Та синові своєму... — А я хотів вас порадувати, що в нього стала краща поведінка й двійок немає. * Сара синові: — Льово, паршивцю, знімай штани, я тобі морду наб'ю. * На шкільних зборах наприкінці навчального року оголошували підсумкові оцінки. Янніс підійшов до вчителя й попросив: — Пане вчителю! Коли оголошуватимете мої оцінки, будь ласка, кажіть якомога тихіше. — Ти що, боїшся? — Що ви, пане вчителю! Просто в мого батька хворі вуха. * — Тату, навіщо ти береш бамбукову палицю? Не забувай — розумний виховує словами, решта — руками. * Мама синові-десятикласнику: — Ти вивчив уроки, Вань? Якщо ні, стану на стілець і намну вуха. * — Енвар, що буде з батьками, коли вони довідаються, як ти вчишся? — У мами душа заболить, у батька руки. * — І смачна їжа набридає, якщо їсти щодня,— пояснює батькові відмінник, який не розв'язав контрольну. * — Яннісе, кого ти найбільше боїшся — батька чи матір? — Бабусю. — Вона ж старенька. — Ти що, забув,— стара кропива болючіше жалить. * — Запам'ятай! Якщо сьогодні принесеш трійку, то будеш тричі битий! — Тоді я принесу одиницю. * Мама сварить сина: — Подивись, у тебе двійка з географії не закрита! — Уже закрита! — А чим? — Одиницею...  * — Тату, вчитель передав, щоб ти перестав допомагати мені робити уроки. — Це ж чому? — Йому вистачає і моїх власних помилок. * — Ну що, Колю, запитували тебе на цьому тижні з латині? — Аякже, татку, чотири рази. — Ну, і які ж оцінки? — Якщо ще раз запитають, то буде повна «п'ятірка». * Батько (щойно покаравши свого сина різками): — Повір, Колю, що карати тебе мені було так само боляче, як і тобі зараз. Коля (плачучи): — Так... але не в тому місці... * Приїхав хлопець з київської бурси додому. Ходить з батьком подвір'ям і бачить — лежать граблі. Він і запитує: — Тату! А як це називається? — і наступає ногою на зубці. Батько ще й відповісти не встиг, а граблі як ударять ученого панича по обличчю, та так, що іскри з очей посипалися. —Ах, чортові граблі!—заскиглив він. А батько й каже: — Так тобі й треба, синку. Навчайся, але й розуму не розгуби, а то скоро забудеш, як мене звати. * У гімназії на уроці літератури вчитель запитує: — Петков, хто написав «Гамлета»? — Не знаю, пане вчителю. — Йди додому й приведи свого батька! Учень прийшов додому і все розповів батькові. Той його відшмагав. Наступного дня батько прийшов до вчителя і сказав: — Я все з'ясував, пане вчителю, це він, але більше не буде. * Грузинська школа. Учитель: — Гіві, скажи нам, що таке ос? — Це великий смугастий мух. — Ні, Пві, великий смугастий мух — це джміль, а ос — це те, навколо чого крутиться земля. * В одного мужика була велика сім'я. Якось сіли вони вечеряти. Накинулися на миску, мати не встигає підкладати. А одна дитина все щось хоче сказати: — Мамо, в мене... А батько трісь його ложкою по лобі: — Скільки вам говорити, щоб за вечерею сиділи мовчки? Потім скажеш. Вечеря закінчилася. — Ну, чого тобі? — запитує мати. — У мене ложки немає. * Мати: — Швидше, ти запізнишся до школи! — Нічого, мамо, школа відчинена цілий день. * Батько поцікавився оцінками сина. Узяв щоденника, бачить — усе «незадовільно» і тільки із співів «відмінно». — І цей олух ще співає! — розсердився батько. *  Батько гнівається: — Знову ти приніс трійку! — Татку, я не винний. Просто вчитель запитав мене те ж саме, що й минулого разу. * — Сюзанно, розкажи, як вчишся, і про свою вчительку. — Та вчуся, як усі. А ось учителька якась дивна. Всю таблицю множення запитує в учнів. Мабуть, сама нічого не пам'ятає. * Ясь прийшов у гості до своєї тітки. — Сідай, племінничку, в ногах правди немає. — Сів би з радістю, та не можу. Вчора татко був на батьківських зборах і побачив табель... * — Ну, синку, покажи щоденника, що ти сьогодні приніс зі школи? — Та нічого показувати, там лише одна двійка. — Лише одна? — Не хвилюйся, тату, я завтра ще принесу! * Учителька молодших класів — лівша. Одного разу, коли вона писала на дошці, Джон не витримав: — Місіс Буткевич, а ви знаєте, що у вас руки переплутані? * — Синку, ти казав, що вчора відмінили уроки і тобі можна залишитися вдома. Але ж були уроки. Синку, школа — це храм науки! — Мамо, благочестивий не той, хто ходить до храму, а той, хто шанує свій дім та батьків. * — Ти розв'язав задачі на сьогоднішній контрольній? — Не всі, тату. — А скільки? — Одну, котру списав у Ясі. * Гімназист: — Я з більшим задоволенням їхав у село до батьків на канікули на Пасху та Різдво, ніж тепер на літні вакації... Дядько: — Дивно! Адже на літні канікули ти їдеш не на два тижні, а на три місяці! — Так. Але... якби я склав іспити... * Учитель телефонує мамі двієчника: — Скажіть, чому ваш син увесь час якийсь сонний? Мама: — А це в ньому таланти дрімають! * — Ну що, Петрушо? Як тобі подобається в школі? — Нічого, мамусю, все було б дуже добре, якби не вчитель. — А що вчитель? — Він усе запитує, а я не знаю, що мені відповідати на його запитання.
1 2 3 4 5 Категорія: Фольклор \| Додав: ychitel (03.08.2012)
Переглядів: 1215 \| Рейтинг: 0.0/0