Головна » Статті » Розвиток мовлення » Мова

Твір-опис зовнішності людини за картиною
Твір-опис зовнішності людини за картиною

Портрет — один із провідних жанрів малярства, присвячений зображенню конкретної людини.
Український портретний живопис бере свій початок у глибині століть. Маємо портрети князів, гетьманів, патріархів, простих людей XI—XVIII ст. Знайомі нам і портрети Т. Шевченка, особливо його автопортрети. Бачили портрети І. Франка, Лесі Українки, майстерно виконані українським художником І. Трушем, М. Коцюбинського (художник М. Жук).
Види портретів: індивідуальні, парні, групові; на весь зріст, поясні, погрудні.
Кожен із живописних жанрів вирізняється своїми особливостями і вимагає неабиякого обдарування художника. Відомо, що один із найскладніших жанрів — портретний. У портреті художник не тільки передає схожість (без чого не буде портрета), а й розкриває суть людини, її внутрішній світ, думки і почуття. Для цього художник-портретист використовує всі засоби живописного вирішення. Він створює образ за допомогою і точного малюнка, і композиції, і найтонших колірних відношень, і фактури, і колірного та тонального контрасту. Для створення контрасту художник використовує фон, наприклад, природу, або робить його нейтральним, різко протиставляючи йому постать або обличчя людини.

Зауваги
♦ Уважно розглянь картину.
♦ Кого ти бачиш на ній? На фоні чого змальовано героїню? З яких деталей це видно?
♦ Спочатку передай загальне враження, яке викликає зовнішність людини.
♦ Це портрет індивідуальний, парний чи груповий?
♦ Які деталі портрета виписано найвиразніше? Що найбільше кидається у вічі (обличчя, одяг, постава тощо)?
♦ Опиши в загальних рисах одяг.
♦ Постарайся якомога детальніше змалювати обличчя, бо це — головна частина портрета. Використай для опису художні засоби.
♦ В описі підкреслюй, якими тонами, кольорами та мазками виділено ту чи іншу деталь портрета.
♦ У висновках вислови припущення, чому художник вибрав саме цю людину, що він хотів сказати глядачам.

Зразок

Картина М. Божія "Медсестра"

Перед нами портрет медсестри. Це — струнка, симпатична дівчина з напрочуд лагідним і милим обличчям. Її виглядом художник підкреслив людяність і благородство професії медика. Особливої чарівності образові дівчини надає ледь помітна усмішка.
Медсестра стоїть у приміщенні лікарні. На картині видно зеленкувато-сизу панель стіни, біля неї — стілець та кімнатна рослина.
Світло з невидимого вікна заливає постать жовтавим струменем, золотить волосся, підкреслює ніжний рум'янець на щоках, на свіжих повних устах. Біленький халат на тендітній дівочій постаті й такого ж кольору чепчик на голові у поєднанні із загальним добором фарб малюнка створюють радісний, бадьорий настрій, передають душевну чистоту й благородство зображеної людини.
Цікаво, що вбрання героїні не відволікає нашої уваги від її обличчя. Навпаки, і одяг, і обрис рук у кишенях халата, і пружні плечі стрімко спрямовують наш погляд на блискучі усміхнені очі під стрільчастими бровами, на свіже ніжне обличчя.
Вроду дівчини художник змалював з особливою любов'ю, та ми переконані, що його цікавить не врода сама по собі. Медсестра гарна не тільки обличчям, але й світлими думками і благородними вчинками. У неї чуйне і щире серце. Адже вона приносить людям добро. Ось у чому найвища краса змальованого образу!







Категорія: Мова | Додав: ychitel (13.03.2012)
Переглядів: 24097 | Теги: за картиною, твір-опис зовнішності | Рейтинг: 3.5/15