Головна » Статті » Розвиток мовлення » Мова

Твір-опис тварини за власним спостереженням у художньому стилі
Твір-опис тварини за власним спостереженням у художньому стилі

У текстах художнього стилю широко використовуються синоніми, антоніми, пароніми, слова у переносному значенні. Мові художньої літератури властиві епітети, порівняння та інші засоби.
У цьому стилі використовуються різні типи мовлення і зв'язки речень у тексті.

Зауваги

Щоб скласти гарний опис, потрібно підмітити важливі ознаки тварини.
Тварину краще описувати у тому порядку, як ми її сприймаємо в цілому. (Щонайперше ми бачимо форму, розміри, колір, потім переходимо до деталей. їх описують у певній послідовності.)
Не слід наводити усі дрібниці. Найважливіше — виділити лише істотні ознаки, якими тварина різниться від інших.
Описуйте тварину, а не розповідайте про її вдачу та витівки.

Опис тварини потребує використання відповідної лексики:
порода, масть (колір шерсті тварин) — бура, сіра, в яблуко;
тулуб (а не тіло) — маленький, великий, витягнутий;
морда (а не лице чи обличчя) — загострена, коротка, тупа, видовжена, кругла;
шерсть (а не волосся) — довга, коротка, гладенька, пухка, шорстка, м'яка, шовковиста;
грива (в коня) — буйна;
дзьоб (а не ніс) — кольоровий, чорний;
кігті (а не нігті) — загострені; цупкі.
лапи — довгі, короткі, криві, рівні;
хвіст — довгий, короткий, куций, прямий, шаблеподібний; вуха — довгі, висячі, настовбурчені, гострі, маленькі.

План опису тварини
1. Яку тварину описуємо?
2. Чому саме її вибрали для опису?
3. Зріст та розміри тварини.
4. Порода, масть або забарвлення.
5. Опис шерсті або шкіри.
6. Форма тулуба, морди.
7. Форма очей, вух, хвоста.
8. Найхарактерніші риси вдачі тварини.

Словничок
Очі, наче намистинки, наче чорні квасолинки; золоті очі; гострі, як ніж, кігті; смугастий, голчастий панцир; волосяний покрив; цікава тварина; сидить поважний, замислений, верткий, непосидючий, дріботить, мчить стрімголов.

Порівняй тексти

Опис у науковому стилі

Щука

Тіло у щуки видовжене, голова велика, плоска. Половину голови займає рот, утворений довгими щелепами. Широка паща озброєна сильними зубами. Тіло вкрите дрібною лускою. Спинний плавець міститься на задній третині тіла. Серед прісноводних риб щука — найвідоміший хижак.
(З кн. А. Щербухи "Риби наших водойм ")

Опис у художньому стилі

Прочитай описи тварин у художньому стилі. Зверни увагу на те, що письменники змальовують не всі частини тіла, а лише ті, що кидаються у вічі.

* * *
Недвижно лежить щука на своїй м'якій постелі, ослонена крутими лозовими гілляками. Вона спить. Помаленьку рознімає свою пащеку і випускає воду зівами. Лежачи животом на м'якій намулі, легесенько грає в воді червонуватими крилами і хвостом. її відкриті очі не бачать нічого.
(За І. Франком)

* * *
На узористу місячну стежку в мереживних тінях гілок вибіг з чагарника старий лис. На мить завмер, підняв передню лапу, ніби відганяючи непроханих вершників, засвітив зеленими жаринками очей — і зник у чагарях, не ворухнувши жодної гілки.
М. Пригара

* * *
Якби птахам надавали військові звання, то цьому гусакові слід би було надати чин адмірала. Все у ньому було адміральське: і постава, і хода, й тон, яким він розмовляв з іншими гусьми. Ходив статечно, обдумуючи кожен свій крок. Цей гусак ніколи не бігав, навіть коли ганявся за ним собака. Він завжди високо й непорушно тримав довгу шию, ніби ніс на голові склянку води.
Одне слово, білий гусак був найповажніший на всьому випасі. Він нікого не визнавав. Особливо недолюблював хлопців, що на березі річки ловили рибу. То затіє купання з ґелґотом і лопотінням крил, то довбане поплавок, то влаштує бійку з сусідньою гусиною зграєю. Білий гусак вважав, що все на світі існує тільки для нього.
Є. Носов

А голуб був чудесний! Такої чистої сірої масті, ніби хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, рівненько та гарненько побризкав його білим. Тільки кінці пір'їн на хвості та на крилах лишились чорні. Голівка малесенька, витончена, не кругла, а довгастесенька. А дзьобик ніжний, рожевий, тупенький, як пшеничне зернятко. Шийка горда, не довга і не коротка, спина ввігнута, хвіст трубою. А крила, видно, такі легкі та сильні, що, як пушинку, тіло носять.
(За В. Винниченком)

Завдання
Підготуй опис котика або їжачка.
Мій котик

Я дуже люблю тваринок. Якось, повертаючись зі школи, побачила на подвір'ї гарного пухнастого котика і взяла його додому.
Вушка в мого улюбленця завжди розкішні, проте насторожені. Мають вони форму трикутника. Якого кольору очі? Зелені, лагідні. У мене таке враження, що котик Васько завжди підсміюється — така у нього хитрувата мордочка.
А як приємно його гладити! Шерсть у хитрунчика блискуча, пухнаста, темно-сірого кольору. На грудях та вушках білі плямочки. Лапки у котика м'якенькі, схожі на подушечки. Хвостик пухнастенький, інколи закручений бубликом.
Васько любить гратися будь-чим, а найбільше — м'ячиком. Влітку гріється на сонечку на подвір'ї, а взимку — біля пічки.
Я люблю тримати його на колінах і розмовляти з ним. Здається, він усе розуміє. І якщо я йому жаліюсь, горнеться до мене і лиже руки.
Олександра Каїнчук

* * *
Хто вдягнувся в піджачок
Із голок і колючок?
Колір в нього сіруватий,
Ніс неначе в поросяти.

Як ви здогадались, я хочу описати їжачка. Ні-ні, в мене вдома його немає. Але я часто бачу цих тваринок у ліску, що за нашою хатою. Я б дуже хотів тримати їжачка в хаті, але це непросто, тому дивлюсь на малюнок і пишу.
Їжачок, як на мене, дуже добра і кумедна тваринка. Тіло в нього подовжене і густо вкрите голочками. Вушка нагадують ракушки. Здається, він завжди до всього прислухається: ніколи не поспішає, часто зупиняється, прислухаючись, чи нема поруч небезпеки. Очка — ніби ґудзички, чорні, круглі. Носик подовгастий та гостренький. Непевне, їжачок дуже допитливий від природи. Лапки короткі, проте міцні. Він увесь сірий-сірий, аби легко було сховатися.
Коли я спостерігаю за ним у лісі, думаю: куди він так поважно поспішає, які в нього клопоти і чи щасливий він у цьому світі?
Роман Онищук

Категорія: Мова | Додав: ychitel (11.03.2012)
Переглядів: 71846 | Теги: твір, опис тварини | Рейтинг: 3.5/67