Головна » Статті » Розвиток мовлення » Мова

Стислий переказ з елементами опису праці

Стислий переказ з елементами опису праці


Стислий переказ — це короткий лаконічний виклад основного змісту прочитаного, побаченого чи почутого тексту. Такий переказ привчає висловлюватись лаконічно й чіт­ко, уникаючи багатослів'я. Стислість переказу визначаються не тільки тим, що він короткий, а й тим, що в ньому немає нічого зайвого. Тому для такого типу переказу відбирають найважливіше і відкидають другорядне, зберігаючи послідовність зв'язного викладу, яка подається у змісті тексту.


Етапи написання стислого переказу
  • Читання чи слухання тексту.
  • Аналіз, виділення теми, основної думки.
  • Розчленування на частини.
  • Виділення головної думки.
  • Узагальнення, формулювання думок.
  • Підбір мовних засобів для лаконічного оформлення думки.
  Зауваги
  • Стислий переказ тексту передбачає лише звуження викладу, проте опис процесу праці не
    повинен бути скороченим — важливо не втратити логіки викладу та необхідних
    деталей.
  • Не намагайся механічно викидати слова з тексту: необхідно сказати головне
    узагальнено, своїми словами.
  • Стисло викладати текст — це не марна трата часу, а життєва потреба. У народі кажуть:
    "Стисло та ясно — тому й прекрасно".
  • Точність, ясність та образність надають тексту великої виражальної сили.

Текст переказу



Батькова кузня


По лівім боці річки видніється гряда високих круч, праворуч розкинулись поля, а за ними — Мар'янівка, моє рідне село.

На самій околиці села й стояла батькова кузня, що була предметом гордості нашого стародавнього ковальського роду. Вже перебігши церковний сад і ступивши на звивис­ту стежку, чуєш тяжке гупання молота, дзвінкоголосий спів молотка. Ті звуки видались мені з дитинства такими ж природними, як шум вітру. Ступаючи під покрівлю кузні, я відразу ж помічав синій вогник над розпеченим горном і м'язисті батькові руки. На ковадлі — шмат розпеченого металу. Молот, хвацько охаючи, лупить по ньому, мне, плавить, не дає згуснути в постійній формі. Молоток танцює у ковалевій долоні, перескакуючи з ковадла на сяюче, сліпуче залізо. Швидко те вариво набуває доскона­лої форми, темніє і, пірнувши у відро з водою, випускає хмару густої сивої пари. Згодом, скупавшись, вискакує на світ сокирою або рогачем, плугом або кочергою.

Та найбільше мені подобається мить, коли з-під молотка скачуть у різні боки іскри і жодних труднощів не виникає уявити собі батька справжнім володарем вогню. Недарма наші прадіди ще здавна вважали ковалів чаклунами і магами.

Батько зауважує мене, проте праці не зупиняє, лише підморгує підбадьорливо. Я сідаю у кутку кузні, затамував­ши подих, дивлюсь на батькову працю. Мрії переносять мене у майбутнє, коли я, вже дорослий, приборкую роз­м'якле від вогню залізо.

(За О. Бердником).


Зразок


Праворуч від річки розкинулись поля, а за ними — село Мар'янівка.

На околиці села стояла батьківська кузня. Нею гордився увесь ковальський рід. Коли перебіжиш через сад і ступиш на стежку, відразу чуєш гупання молота і спів молотка.
Ті звуки здавались такими природними, як шум вітру. Заглянувши у кузню, відразу бачиш вогник і батьківські мозолисті руки.
На ковадлі — великий шмат розпеченого металу. Молот лупить по ньому, мне, плавить і не дає застигнути. Моло­ток часто перескакує з ковадла на сліпуче залізо. Потім залізне вариво набуває форми і пірнає у відро з водою. Згодом, скупавшись у відрі, виринає сокирою або рога­чем, плугом або кочергою.
Найсильніше враження справляють все ж таки іскри. Дивлячись на них, можна уявити батька справжнім воло­дарем вогню. Недарма наші прадіди вважали ковалів магами і чарівни­ками.

Батько зауважує мене, підморгує, але від праці не відри­вається. А я сідаю у кутку і мрію, як колись сам буду приборкувати розм'якле від вогню залізо.


Категорія: Мова | Додав: ychitel (13.03.2012)
Переглядів: 17136 | Теги: Стислий переказ з елементами опису | Рейтинг: 3.7/45