Головна » Статті » Розвиток мовлення » Мова

8 клас. Твір-оповідання з обрамленням
ТВІР-ОПОВІДАННЯ З ОБРАМЛЕННЯМ
 
Оповідання — невеликий за обсягом розповідний твір про одну або кілька подій у житті персонажа, що відіграють важливу роль у його долі.

Обрамлення — такий композиційний прийом, за якого сюжетний твір включається в розповідь, немов у рамку, яка безпосереднього зв'язку з розвитком сюжету не має.

Особливості оповідання:

  зображення переважно однієї події з життя головного героя;
  розповідна форма викладу;
нетривалість дії;
невелика кількість дійових осіб;
стислість викладу художнього матеріалу;
невеликий обсяг.

Відмінності між оповіданням та розповіддю:
- оповідання — це один з видів розповіді;
- у подіях, що становлять сюжет оповідання, можна виділити зав'язку, кульмінацію та розв'язку, чого немає у творі-розповіді, де йдеться про якийсь цікавий випадок;
- на відміну від розповіді, в оповіданні чітко простежуються певні думки, ідеї, висловлюється ставлення автора до зображуваних подій;
- в оповіданні поєднуються різні типи мовлення (розповідь, опис, роздум), часто є діалоги;
- пишуться оповідання тільки в художньому стилі.

Обрамлення у тексті може:
-  характеризувати (за подібністю чи контрастом) обставини, в яких відбувається дія;
-  містити авторські роздуми про героїв;
-  створювати фон розповіді.

Зразок тексту оповідання з обрамленням.

 
* * *
Нараз згадав гомінке обійстя баби Ґандзі, що розкинулося в самісінькому центрі села. По неділях і святах ми біля бабиної хати завжди збирались на сходини.
Жила баба Ґандзя самотньо. Син мешкав у Києві, приїздив рідко.
Довгими осінніми та зимовими вечорами їй не сиділось вдома: почергово ходила то до одного, то до іншого сусіди. Переповівши новини, бабця збиралась додому, але я крадькома торкав її теплу руку, нашіптував: "Казочку якусь розкажіть..."
Одну з тих казок я пам'ятаю й досі...
(Обрамлення.)
 
* * *
Начебто в тутешньому великоліському бору з'явився ведмідь. Зла він людям не чинив, але й нікого не допускав у свої володіння — боявся, щоб селяни не дерли диких бджіл, бо й самому хотілось бортнього меду. Одного разу, пересиливши страх, до лісу вимандрував сільський свинопас. Забравшись на галявину, зарослу дорідними суницями, заповзявся збирати смаковиті ягоди. Аж тут зачувся шурхіт сухостою, — підняв голову й сторопів: прямісінько на нього чалапав волохатий володар нетрів. Нараз свинопас сикнувся утікати, але було пізно — клишоногий стояв поруч, простягуючи дебеле лапище. Глянув чоловік на нього й відсахнувся — в опухлій і закривавленій долоні стирчала розкарякувата скабка. Зрозумівши, в чому річ, свинопас витяг деревину, і ведмідь пішов геть. Як козубок наповнився ягодами, біля нього знову з'явився клишоногий, тримаючи в лапах стиглий щільник меду. Так ведмідь віддячив чоловікові за його ласку...
* * *
Причастивши казкою, бабуся йшла додому. Я вилазив на піч, але довго не міг заснути. В уяві поставали герої бабиних легенд і переказів.
(Обрамлення.)
(За В. Скуратівським).

Зауваги.
* Обрамлення повинно доповнювати сюжет, давати додаткову інформацію для роздумів,
*  Зверніть увагу на те, що події в обрамленні менш важливі, ніж в основній частині.
*  Не варто переобтяжувати оповідання зайвими подробицями.
*  Не забувайте, що в художньому творі, крім правди життєвої, є ще правда художня, сказана автором, аби надати зображуваному найбільшої достовірності, поглибити його смисл. Подумайте, які вчинки героїв, події чи художні деталі можна домислити.

Завдання.
1. Придумайте інше обрамлення до поданого сюжету і запишіть. Підберіть заголовок.
2. Напишіть своє оповідання з обрамленням.

Зразки оповідань.
Незабутня казка
 
Мій брат — великий непослух. Страшенно вередує і гасає без тями. Мама часто йому пробачає, приказуючи: "Школа навчить його і розуму, і дисципліни."
Якось Андрійко біг через подвір'я, зачепився ногою за невеликий камінець і розбив коліно. Я швидко підійшов, взяв його на руки та почав заспокоювати. Натомість він став гамселити мене руками. Надійшла бабуся, взяла онука на руки, притулила до себе і розважливо почала свою казку...
* * *
... Андрійко витер сльози, подивився на бабусю, підійшов до мене і дав цукерку. Мабуть, зрозумів, що за ласку треба віддячити.
 
Сімейна реліквія
 
Одного спекотного дня бабуся Катя поверталася з магазину. Несла великі пакунки з продуктами. Втомившись, присіла на лавку і поглядом ковзнула по траві. Їй здалося, що серед густої зелені щось зблиснуло. Приглянувшись, вона помітила старий натільний хрестик. Поклавши на долоню, прикипіла до нього поглядом. Серце затіпалось, мов пташка в клітці: точнісінько такий старий срібний хрестик був у неї...
Катруся міцно тулила хрестик до грудей. Це — дорогоцінний подарунок мами. Скільки разів рятував він ї від різних напастей. Завжди пам'ятала матусину пересторогу: нізащо, нікому й ніколи хрестик не віддавати.
У буремному сорок третьому році голод сильно докучав сім'ї. В хаті — ні скоринки хліба. Голодні очі дітей наштовхнули Катю на гріховну думку: обміняти хрестик на хліб.
Зранку, затуливши хрестик міцно в долоні, пошкандибала вона у найближче село, бо серед своїх не зважилася пропонувати такий обмін.
Паленіючи від сорому, постукала в перше вікно. З хатини вийшла немолода господиня. Побачивши на долоні срібний хрестик, все зрозуміла. Через кілька хвилин незнайома винесла Каті хлібину, але хрестик не взяла...
Бабуся відкрила очі. Навколо гомоніло літо. Повільно підвівшись, почимчикувала додому...
На лавці виблискував старий срібний хрестик. Чи візьме його хтось?..

 

Бондар О.С. Рідна мова. Письмові творчі роботи: коментарі та зразки.

8 - 9 кл. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 88 с.
 

 


Категорія: Мова | Додав: ychitel (31.10.2012)
Переглядів: 65473 | Рейтинг: 3.1/86