Ідейно-художній аналіз поезії - Література - Розвиток мовлення - Каталог статей

Головна » Статті » Розвиток мовлення » Література

Ідейно-художній аналіз поезії

Ідейно-художній аналіз поезії

Проаналізувати вірш - значить визначити його тему. розкрити ідейний зміст і здійснити аналіз поетичних образів. Не слід забувати і про почуття та переживання ліричного героя, настрій, яким пройнята поезія. Під час аналізу звертаємо увагу на художній засоби, які допомагають автору глибше висловити свої думки. На завершення варто сказати про те, яке враження справляє поезія на читача, чим вона подобається.
Подаємо для прикладу орієнтовний аналіз поезії "Швачка" П.Грабовського.

ШВАЧКА

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки...
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти.
Кров висисає оте остогиджене,
Прокляте нишком шиття,
Що паненя, вередливе, зманіжене,
Вишвирне геть на сміття.
Де воно знатиме, що то за доленька -
Відшук черствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
Груди ураз дотика. (1894 р.)

З глибокою пошаною і співчуттям автор змальовує образ нужденної швачки. Епітети "остогиджене", "прокляте" свідчать про ставлення жінки до підневільно-безрадісної праці, яка не приносить ні морального, ні матеріального задоволення.
День у день, засиджуючись до пізньої ніченьки, схиляється над чужим шитвом трудівниця. Як крайній розпач знедоленої, виснаженої працею людини, виривається з її грудей: "Боже, чи довго тягти?". "Оте остогиджене, прокляте нишком шиття", яке "паненя, вередливе, зманіжене, вишвирне геть на сміття", виснажує сили й підточує здоров'я швачки, завчасно заганяє її в могилу.
Використовуючи свій улюблений художній прийом - антитезу, поет протиставляє образ швачки образові паненяти. Наприклад, нелюдські умови праці письменник передає виразними деталями: "рученьки терпнуть", "злипаються віченьки", "голкою денно верти". Цій же меті підпорядковані й метафори: шиття "кров висисає", "відшук черствого шматка", важка праця "груди ураз дотика". А пестливими словами "рученьки", "віченьки", "доленька" виражено глибоке співчуття поета до знедоленої трудівниці. Своє обурення проти експлуататорів письменник вкладає в емоційно-оцінювальні епітети "вередливе", "зманіжене" (паненя).
Павло Грабовський у цьому вірші, як і в інших творах, виступає майстром влучних епітетів. За одним словом часто постає ціла картина, широке узагальнення. Такий зміст має оксиморон "вільна неволенька". Чому "вільна неволенька"? Швачка не кріпачка, не рабиня, вона вільна. Та вільна тільки формально. Насправді ж - у повній залежності від капіталістичної дійсності: в пошуках праці, хоч би якої важкої, аби тільки заробити на прожиття.

1. Тема вірша, його жанр, поетичні образи.

2. Художні засоби: епітети, метафори, гіпербола, алегорія, гіпербола, алегорія, риторичні запитання, іронія, сарказм.

3. Настрій, почуття, переживання ліричного героя.

4. Тон вірша, ритм, віршований розмір, римування.

5. Головна думка вірша.

6. Враження від поезії.

Категорія: Література | Додав: ychitel (11.03.2012)

Переглядів: 59404 | Теги: Ідейно-художній аналіз поезії | Рейтинг: 2.8/54