Головна » Статті » Додатковий матеріал до уроків » Додатковий матеріал для уроків літератури |
Теорія віршування
ТЕОРІЯ ВІРШУВАННЯ Системи віршування: метрична, силабічна, тонічна та силабо-тонічна.Метричне віршування — віршування, в якому ритм створюється закономірним чергуванням довгих і коротких складів у рядках. Вірші читаються під музичний акомпанемент чи співаються. Рими в них відсутні. Метричне віршування бере початок з античної літератури, тому його називають античним. Віршовий розмір називався метр. Метричне віршування, крім античної, застосовувалося в тюркомовному, а також арабському, перському, частково індійському віршуванні. Силабічне віршування — система віршування, в якій віршований ритм створюється повторенням однакової кількості складів у рядках, рівноскладовістю. У віршованих рядках переважно по тринадцять, іноді одинадцять складів. Римування парне. Рими здебільшого жіночі. Силабічне віршування було поширене в українській поезії з кінця XVI — серед. XVIII ст. Силабо-тонічне віршування — система віршування, у якій віршовий ритм створюється і повторенням однакової кількості складів у рядку, і чергуванням наголошених і ненаголошених складів. У віршовому рядку виділяємо стопи. Силабо-тонічне віршування в українській літературі бере початок з другої половини XVIII ст. і понині, це система віршування є панівною у нашій поетичній творчості. Тонічне віршування — система віршування, ритміка якого заснована на повторенні приблизно однакової кількості наголосів у віршованих рядках. Поділ віршованого рядка на стопи відсутній. Ритмічність досягається за рахунок сильного наголосу на окремих словах, ритмоутворювальних пауз і рим. ВІРШОВІ РОЗМІРИ Стопа. Рима. Основні види римування. Строфа. Види строф. Стопа — у метричному і силабо-тонічному віршуванні умовна одиниця, за допомогою якої визначається віршовий розмір. Стопа — це поєднання одного наголошеного й одного чи двох ненаголошених складів. Двоскладові стопи: хорей, ямб. Хорей - перший склад наголошений, другий — ненаголошений; ямб - перший склад ненаголошений, другий — наголошений. Трискладові стопи: дактиль, амфібрахій, анапест. Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі. Амфібрахій — трискладова стопа з наголосом на середньому складі. Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі. Допоміжні стопи: пірихій, спондей. Пірихій — стопа з двома ненаголошеними складами. Спондей — стопа з двома наголошеними складами. Строфа. Види строф. Строфа — композиційне поєднання кількох віршових рядків, певним чином заримованих, шо становлять відносну змістову і ритміко-синтаксичну цілість. Строфа є найбільшою одиницею в ритмічному членуванні тексту вірша. У ній може бути від 2 до 14 рядків. Види строф: двовірш (дистих), тривірш (терцет, терцина), чотиривірш (катрен), шестивірш (секстет, секстина) та ін. Сонет — це вірш із чотирнадцяти рядків, розбитих на два чотиривірші (катрени) і два тривірші (терцети), написаних п'ятистопним чи шестистопним ямбом. Верлібр — вільний вірш, у якому відсутнє чергування наголошених і ненаголошених складів, поділ на стопи, як правило, нема рим. Білий вірш — вірш, у якому немає рими, але є поділ на стопи. Рима. Основні види римування в катрені. Рима — співзвуччя, звуковий повтор у віршах, здебільшого в кінці рядка. За місцем наголосу у словах, що римуються, розрізняємо такі рими: чоловіча — наголоси на останніх складах: невже — береже; жіноча — наголошені передостанні склади: пуга — закута; дактилічна — наголошені треті від кінця слів склади: яснесенький — тихесенький. Види римування в катрені (чотиривірші) Римування рядків — це розташування рим у віршованому творі. Воно відіграє важливу роль у компонуванні віршів і поділі їх на строфи. Розрізняють такі види римування у катрені: 1. Суміжне (парне) римування: перший рядок римується з другим, третій - з четвертим (а а б б). 2 Перехресне римування: перший рядок римується з третім, другий - з четвертим (а б а б). 3. Кільцеве (охоплююче) римування: перший рядок римується з четвертим, другий - з третім (а б б а). | |
Переглядів: 9153
| Теги: |