Рідна мова — найважливіший засіб мислення, спілкування, самовира­ження особистості. Чим досконаліше людина володіє мовою рідного на­роду, тим краще вона засвоює готові знання, точніше мислить, повніше реалізує свій інтелектуальний потенціал, швидше налагоджує стосунки з іншими людьми. Державний статус української мови, головні стратегічні документи, що регулюють питання мовної освіти, сучасні науково-мето­дичні концепції її вивчення вимагають глибокого засвоєння мовних норм, підвищення рівня культури мовлення, удосконалення мовленнє­вих умінь і навичок учнів.

Практика засвідчує, що не всі школярі належним чином володіють нормами української мови, особливо її комунікативно-виражальними за­собами, а це негативно позначається на рівні культури їхнього мовлення загалом. Тому особливе місце в шкільному курсі української мови посі­дає належне опрацювання синтаксису. Адже на синтаксичному рівні мовної системи виявляється функціональна значущість одиниць усіх ін­ших рівнів, їх участь у досягненні комунікативної мети.

Серед синтаксичних одиниць реченню належить центральне місце, ос­кільки воно безпосередньо формує повідомлення. Саме в реченні реалізу­ються найважливіші функції мови — комунікативна й пізнавальна. Нові проблеми вивчення синтаксису простого речення постають перед учите­лем у зв'язку із сучасним розумінням загальної мети вивчення рідної мови в школі — сформувати в школярів уміння й навички комунікативно ви­правдано користуватися мовними засобами в різних стилях, типах мовлен­ня та в різних ситуаціях спілкування. Тому практичне значення вивчення синтаксису простого речення полягає передусім у підвищенні культури мовлення та формуванні мовленнєво-комунікативних умінь і навичок уч­нів. Крім того, вивчення цього розділу граматики розкриває перед ними багатство засобів мови, її здатність виражати найтонші смислові відтінки не тільки за допомогою лексичного та фразеологічного складу, а й перед­усім через використання значного пласту синтаксичних конструкцій.

Цими причинами й зумовлено актуальність розробки програми курсу за вибором «Синтаксис простого та простого ускладненого речення» для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вив­ченням української мови.

Мета курсу — засвоєння учнями знань про основні синтаксичні оди­ниці та їхні функції в мовленні; формування умінь та навичок доречно й стилістично виправдано вживати їх у висловлюваннях публіцистичного, розмовного, офіційно-ділового, наукового та художнього стилів; збага­чення синтаксичної будови мовлення школярів.

Завдання курсу:

1) дати ґрунтовні й систематичні знання про функції й значення синтаксичних одиниць простого та простого ускладненого речень у мов­ленні;

2) удосконалювати мовлення учнів із погляду граматичної правиль­ності побудови синтаксичних одиниць;

3) навчати пунктуаційно правильно оформлювати речення вивчених різновидів; робити синтаксичний розбір простого ускладненого речення;

4)  формувати вміння свідомо, комунікативно виправдано, стилістич­но грамотно користуватися синтаксичними одиницями в різних умовах мовленнєвого спілкування;

5)  збагачувати запас синтаксичних моделей синонімічними відповід­никами — паралельними способами вираження граматичного значення в словосполученні й реченні — з метою активного вживання їх учнями в усному та писемному мовленні;

6)  забезпечити дотримання вимог культури мовлення;

7)  виховувати потребу у вивченні рідної мови, удосконаленні власно­го мовлення.

Програму структуровано з урахуванням змінених вимог до навчально-методичних матеріалів цього типу. Кожна з висвітлюваних тем містить пе­релік головних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки школярів, їхніх знань, умінь і навичок. У процесі формування цього розділу програми ви­користано здобутки сучасної лінгводидактики, зокрема її переорієнтування на комунікативну основу вивчення мови та реалізацію компетентнісного підходу в навчанні. Матеріал до рубрики добирався й компонувався так, щоб одержані школярами звання та вироблені ними вміння й навички спрямовувалися на їх ефективну трансформацію в компетентності, сприя­ли цілісному інтелектуальному, морально-духовному й культурному роз­витку особистості, формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу, визначати й розв'язувати питання мовно-мовленнєвої проблематики.

Програмовий зміст організовується відповідно до логіки висвітлення синтаксичної теорії, яка склалася в національній лінгвістичній традиції; при цьому враховано специфіку вивчення синтаксису в шкільному та ву­зівському курсах мови, як і дані сучасного академічного мовознавства. Зі змістового та структурного погляду програма не дублює чинної програ­ми з української мови, а пропонує поглиблену модель опрацювання син­таксичного матеріалу школярами відповідної профільної спеціалізації.

Цьому значною мірою сприятимуть рубрики «Міжтемні зв'язки», «Міжпредметні зв'язки», «Культура мовлення», де зосереджено головні відомості про своєрідні перетини в мовному матеріалі, зумовлені єдністю й цілісністю мовної системи та методики її вивчення, визначено напрями посилення мовної, мовленнєвої та соціокультурної ліній навчального процесу з української мови.

Програма містить орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу, яке сприятиме оптимальному визначенню вчителем часу вивчення окремих блоків тем і їхніх частин. Головний критерій визначення часового формату кожної з тем — їхня важливість у синтаксичній теорії, інформацій­на насиченість і складність для сприйняття школярами цього віку. Пропо­нований розподіл часу має рекомендаційний характер, тож учитель може вносити в нього певні зміни, мотивовані специфікою організації навчально­го процесу в кожному конкретному закладі освіти чи навчальній групі.

Доповненням до планування занять є перелік тем соціокультурної лі­нії, який передбачає зорієнтованість на матеріал з історії національної культури. Уважаємо, що це неодмінно розширить поінформованість мо­лодих поколінь щодо культурного процесу в Україні, компенсує нестачу відповідного матеріалу в навчально-виховйому процесі. Мовленнєву змістову лінію вивчення мови слід орієнтувати на чинну програму, ос­кільки саме вона відображає головні напрями комунікативного переорі­єнтування мовної освіти.

Для оцінювання навчальних досягнень учнів, які будуть засвоювати програму цього курсу, рекомендується застосовувати критерії, котрі про­понує чинна програма з української мови. Форми й методи організації навчальної діяльності за програмою та форми підсумкового контролю вчитель добирає на власний розсуд, проте неодмінно має враховуватися вимога активного переорієнтування навчально-виховного процесу на осо­бистішу основу й реалізацію компетентнїсного підходу до освіти, "що супроводжується зростанням частки самостійної роботи школярів, вико­ристанням інноваційних освітніх технологій, активних форм Діяльності, поглибленням характеру вивчення української мови.

Курс за вибором розраховано на вивчення протягом одного року (35 год, одне заняття на тиждень).