№ п/п
| К-ть годин
| Зміст навчального матеріалу
| Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
| 1 | 1 | ВСТУП
Предмет і завдання курсу, його структура. Значення виразного читання в житті людини. Виразне читання як один із головних етапів у вивченні художньої літератури | Учні:
усвідомлюють особливості предмета й мети обраного курсу, розуміють його завдання;
визначають роль виразного читання в повсякденному житті людини;
пояснюють значення виразного читання у вивченні художньої літератури (сприяє глибшому розумінню твору, викликає емоційний відгук у слухачів, розвиває естетичний смак тощо);
коментують схему «Структурні компоненти виразного читання»
|
| 2 | 1 | ТЕХНІКА МОВЛЕННЯ (2 год)
Складові техніки мовлення: дихання, голос, дикція.
Дихання, його основні типи (ключичне, грудне, діафраг-мальне, комбіноване). Будова дихального апарату людини. Голос і його властивості: сила, темп, тембр, висота, діапазон, політність, рухливість.
Верхня й нижня резонаторні системи людини. Поняття про вібраційний масаж
| Учні:
запам'ятовують складові техніки мовлення (дихання, голос, дикція);
характеризують основні типи дихання;
описують усно техніку комбінованого типу дихання й демонструють його практичні навички;
правильно виконують запропоновані вчителем дихальні вправи;
розповідають про будову дихального апарату людини;
розкривають основні властивості голосу;
мають уявлення про верхню й нижню резонаторні системи людини;
володіють елементарною технікою вібраційного масажу;
виконують вправи на розвиток сили голосу, діапазону, темпу, політності тощо
|
| 3 | 1 | Дикція, її значення в повсякденному житті й під час виразного читання.
Органи мовлення, основи їх гімнастики.
Досягнення чіткої артикуляції звукових рядів, слів, фраз, скоромовок | Учні:
розуміють значення терміна «дикція»;
усвідомлюють сутність основних дефектів вимови (шепелявість, гнуса-вість, картавість);
працюють над чистотою власної дикції;
перелічують органи мовлення людини, отримують навички їх гімнастики;
досягають чіткої артикуляції під час виконання вправ на вимову звукових рядів, слів, фраз, скоромовок;
уміють оцінити чистоту дикції своїх товаришів;
роблять найпростіший комплекс вправ на дихання, голос і дикцію та проводять цю розминку
|
| 4 | 1 | ЛОГІКА ЧИТАННЯ (4 год)
Складові логіки читання (пауза, наголос, мелодика, емоційність).
Поняття про мовленнєву партитуру.
Пауза, її роль у виразному читанні. Різновиди пауз (логічна, психологічна, віршова). Призначення кожного виду паузи. Відмінність між логічною і психологічною паузами. Визначення довготи логічної паузи. Психологічна пауза як «красномовне мовчання». Зв'язок психологічної паузи з підтекстом твору. Позначення пауз у партитурі читця. Поняття «мовленнєвий такт». Співвідношення пауз і розділових знаків (перелік основних правил) | Учні:
називають складові логіки читання (пауза, наголос, мелодика, емоційність);
пояснюють роль паузи у виразному читанні художніх текстів;
запам'ятовують різновиди пауз (логічна, психологічна, віршова); коментують відмінність між логічною і психологічною паузами, визначають особливості їх довготи;
називають найпоширеніші мовленнєві ситуації, що вимагають психологічної паузи;
розуміють зв'язок психологічної паузи з підтекстом твору; знаходять у поетичних текстах місця постановки віршових пауз і коментують їх специфіку;
демонструють розуміння поняття «мовленнєвий такт»; засвоюють графічні позначення різних пауз у партитурі;
доводять своє вміння розставляти паузи під час роботи з художніми текстами;
засвоюють основні правила про співвідношення пауз і розділових знаків
|
| 5 | 1 | Наголос фразовий і логічний, їх роль у виразному читанні. Визначення наголошеного слова у фразі та головного в реченні. Способи виокремлення голосом наголошеного слова. Рухливість логічного наголосу, його зв'язок із метою висловлювання. Основні правила наголошення слів у реченнях | Учні:
засвоюють поняття «наголос», чітко усвідомлюють відмінність між наголосом у слові й наголошеним словом у тексті;
відтворюють голосом різні способи наголошення слів (посилення або підвищення голосу, уповільнення темпу вимови слова, пауза перед наголошеним словом або після нього тощо);
простежують рухливість логічного наголосу, його обумовленість метою висловлювання;
вивчають основні правила з визначення в тексті наголошених слів; запам'ятовують графічні позначення фразового й логічного наголосів
|
6
| 1 | Мелодика, її основні різновиди
Зв'язок мелодики з розділовими знаками. Позначення мелодики в партитурі (висхідної, спадної, монотонної) | Учні:
дають визначення терміна «мелодика»;
пояснюють її зв'язок з розділовими знаками;
інтонаційно відтворюють різні види мелодики (питальну, пояснювальну, перелікову, спонукальну, попереджувальну, протиставну, розділову, причинного зв'язку, мелодику введення, незакінченості та ін.);
розвивають навички позначення в мовленнєвій партитурі основних мелодійних ходів
|
| 7 | 1
| Емоційність читання
Зв'язок емоційності читання з пафосом твору, з його жанровою специфікою, з підтекстом. Основні різновиди емоційних підтекстів (відкритий і розбіжний, авторський і виконавський). Наголошені слова як головний носій емоційного змісту тексту | Учні:
розуміють сутність поняття «емоційність читання»;
доводять на прикладах зв'язок емоційності читання з пафосом твору, його жанровою специфікою, підтекстом;
розрізняють основні різновиди емоційних підтекстів (відкритий і розбіжний, авторський і виконавський);
роблять позначки емоційності читання на берегах мовленнєвої партитури (схвильовано, журливо, піднесено, іронічно, тривожно, байдуже, з розчаруванням, із відчаєм, із гордістю, із захопленням, з розпачем тощо)
|
8
| 1
| ПОЗАМОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ЧИТАННЯ (ПОЗА, МІМІКА, ЖЕСТИ) (1 год)
Невимушеність пози під час читання. Природність, стриманість, доречність жестів. Запобігання негативним звичкам у міміці. Зв'язок позамовних засобів виразності читання з жанром твору. Подолання скутості й страху під час читання перед слухацькою аудиторією
| Учні:
усвідомлюють необхідність контролювати позу, міміку й жести під час читання перед слухацькою аудиторією та позбавляються негативних звичок;
пояснюють зв'язок позамовних засобів виразності читання з жанром твору (наприклад, читання ліричного вірша й гуморески);
уміють правильно оцінити «сценічність поведінки» своїх однокласників;
складають перелік рекомендацій «Як подолати страх і скутість під час читання перед слухацькою аудиторією»
|
9
|
1
1
| СКЛАДАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ПАРТИТУРИ (2 год) (письмова робота)
Вироблення навичок розмітки тексту (колективна робота).
Вироблення навичок розмітки тексту (самостійна робота)
| Учні:
демонструють уміння працювати над розміткою художніх текстів різних жанрів:
розставляють паузи;
підкреслюють наголошені слова; позначають основні мелодійні ходи; вписують рекомендації щодо емоційності читання;
розуміють, що сприйняття художнього тексту є індивідуальним процесом, який може передбачати певні розбіжності в партитурах різних читців, а тому мотивують свою точку зору і вміють знаходити компроміси під час колективного складання партитури;
виконують самостійну роботу з розмітки текстів (варіанти завдань пропонує вчитель);
аналізують допущені помилки
|
10
| 2
| ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ (14 год)
Читання прози (опис та діалог)
| Учні:
відтворюють усно поданий учителем теоретичний матеріал про особливості читання прози;
висловлюють свою думку про відмінність у читанні опису та діалогічної мови;
визначають головну думку твору, з якого наведений уривок для читання;
складають мовленнєву партитуру тексту (розставляють паузи, підкреслюють наголошені слова, позначають основні мелодійні ходи та емоційність читання);
проводять розминку мовленнєвого апарату (виконують вправи на дихання, голос і дикцію);
виразно читають прозовий текст (уривок);
роблять самооцінку виразного читання та оцінюють читання тексту однокласниками
|
11
| 2
| Читання ліричного вірша
| Учні:
розповідають про особливості читання ліричного твору;
визначають ідейно-тематичне спрямування вірша, його пафос; складають мовленнєву партитуру тексту (розставляють паузи, підкреслюють наголошені слова, позначають основні мелодійні ходи та емоційність читання);
проводять розминку мовленнєвого апарату (виконують вправи на дихання, голос і дикцію);
виразно читають вірш (на першому уроці — за партитурою, на другому — напам'ять);
роблять самооцінку виразного читання та оцінюють читання вірша однокласниками
|
12
| 2
| Читання сюжетного віршованого твору (балада)
| Учні:
називають особливості балади як ліро-епічного твору (опис незвичайних подій, драматизм сюжету, наявність діалогу, динаміка ритму, експресивність, патетика та ін.);
висловлюють свою думку щодо вимог до виразного читання балади;
роблять мовленнєву партитуру тексту балади (особливо старанно працюють над позначенням емоційності читання окремих рядків);
проводять розминку мовленнєвого апарату; виразно читають баладу; оцінюють читання твору однокласниками
|
13
| 2
| Читання байки
| Учні:
розповідають про особливості читання байки, обумовлені її жанровою природою;
роблять мовленнєву партитуру тексту байки; проводять розминку мовленнєвого апарату;
виразно читають байку:
чітко відокремлюють голосом слова автора від реплік героїв;
вкладають повчальний відтінок у читання моралі;
намагаються інтонаційно передати алегоричний підтекст твору;
читають байку в особах (напам'ять);
усвідомлюють, що основне спрямування тексту байки — це викриття вад людини, а не перевтілення в героїв твору — тварин
|
14
| 2
| Читання казки
| Учні:
розповідають про особливості читання казки;
роблять мовленнєву партитуру тексту казки;
проводять розминку мовленнєвого апарату;
виразно читають казку: дотримуюються повільного темпу читання;
виокремлюють голосом зачин, чітко відокремлюють слова автора від реплік героїв;
стежать за мімікою й жестами під час читання;
підказують слухачам інтонацією, як можна оцінити поведінку персонажів;
оцінюють читання казки однокласниками
|
15
| 2
| Читання гуморески
| Учні:
складають (усно) перелік порад щодо читання гуморески; визначають об'єкт сатири гуморески й завдання для читця; тлумачать підтекст твору;
відпрацьовують інтонаційні ходи в читанні, що сприятимуть передачі
сатиричного пафосу твору;
проводять розминку мовленнєвого апарату;
виразно читають гумореску (напам'ять);
беруть участь у колективному визначенні найкращого в класі читця гуморески
|
16
| 2
| Читання драматичного твору
(з елементами інсценування)
| Учні:
ознайомлюються з текстом усього твору й визначають його ідейне спрямування;
обирають для читання уривок (цілісну яву), розкривають її значення у творі та визначають риси характеру задіяних у ній героїв; обирають персонаж, роль якого гратимуть, та усвідомлюють логіку його слів і вчинків;
розповідають, яким уявляють свого героя (проводять уявне гримування, дописують ремарки до його реплік); обдумують, якими мають бути рухи й міміка під час читання; проводять розминку мовленнєвого апарату; беруть участь в інсценуванні уривка з п'єси
|
17
| 2
| КОНКУРС ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ (2 год)
Практичне заняття
Конкурс виразного читання
| Учні:
проводять попередню підготовку до конкурсу;
обирають твір, що найбільше відповідає індивідуальним здібностям і смакам;
усвідомлюють його зміст; складають мовленнєву партитуру твору; вивчають твір напам'ять; продумують сценічність своєї поведінки;
консультуються з учителем щодо виконаної підготовчої роботи; роблять індивідуальну розминку мовленнєвого апарату (безпосередньо перед читанням);
беруть участь у конкурсі за схемою, запропонованою вчителем
|
18
| 2
| ПЕРЕКАЗУВАННЯ І ХУДОЖНЯ РОЗПОВІДЬ ТЕКСТУ (2 год)
Практичне заняття
Переказування і художня розповідь тексту
| Учні:
розрізняють поняття «переказування» і «художня розповідь» тексту;
називають види художньої розповіді (близько до тексту, скорочена, вибіркова, з уведенням подробиць, із творчою переробкою, імпровізована та ін.);
складають різні види художньої розповіді;
добирають індивідуальний репертуар для переказування або художньої розповіді;
демонструють уміння виразно прочитати перед аудиторією самостійно опрацьований текст
|
19
| 2
| ОСНОВИ ШКОЛИ ЮНОГО КОНФЕРАНСЬЄ (2 год)
Практичне заняття
Основи школи юного конферансьє
| Учні:
навчаються сценічній грамоті;
відпрацьовують стандартні ситуації на сцені (оголошення номера, виконавця, заповнення пауз);
беруть участь у конкурсі на представлення слухачам: номера художньої самодіяльності, виходу на сцену команди КВК, шановного гостя на літературному вечорі тощо
|
20
| 2
| ОСНОВИ ШКОЛИ ЮНОГО ДИКТОРА (2 год)
Практичне заняття
Основи школи юного диктора
| Учні:
ознайомлюються з особливостями читання дикторських текстів; виконують вправи на розминку мовленнєвого апарату: контролюють дихання, відпрацьовують чистоту дикції, обирають темп читання, продумують міміку;
складають перелік вимог для диктора радіо та диктора телебачення й відповідно до цих вимог виразно читають публіцистичні тексти, оголошення, привітання, рекламу тощо
|
21
| 2
| ПРОСЛУХОВУВАННЯ В АУДІОЗАПИСУ ТВОРІВ У ВИКОНАННІ ЗНАНИХ МАЙСТРІВ СЛОВА АБО ЗУСТРІЧ З АКТОРАМИ ТЕАТРУ, ДИКТОРАМИ (1 год)
Практичне заняття
Прослуховування в аудіозапису творів у виконанні знаних майстрів слова або зустріч з акторами театру, дикторами
| Учні:
прослуховують в аудіозапису твори, виконані відомими читцями; відзначають риси майстерності кожного виконавця;
порівнюють читання одного твору різними виконавцями; ознайомлюються з виконавським досвідом акторів театру, дикторів радіо чи телебачення;
беруть участь у проведеному ними майстер-класі;
занотовують поради майстрів читання в особисту скарбничку
|
22
| 2
| ПІДГОТОВКА ДО ВИСТУПУ НА ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНОМУ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ ЗАХОДІ (2 год)
Практичне заняття
Підготовка до виступу на загальношкільному літературно-мистецькому заході
| Учні:
готуюються під керівництвом вчителя до виступу на загальношкільному
літературно-мистецькому заході;
обирають репертуар;
беруть участь у складанні загального сценарію;
працюють над партитурою тексту, який читатимуть;
вивчають свою роль напам'ять;
продумують сценічність власної поведінки;
дають слушні поради щодо виступу колегам
|
