Головна » 2012 » Листопад » 6 » Метонімія
18:38
Метонімія
МЕТОНІМІЯ

Теоретичні відомості

1. Метонімія (від грецького metomymia, буквально — перейменування) — вид тропів — зворот мови, для якого характерне заступання одного слова іншим, суміжним за суттю.
2. Метонімія — перенесення назви певного предмета, явища або класу предметів на інший предмет, явище або клас на основі суміжності. Названі предмети, явища чи класи перебувають із ним у тісному зв'язку.
Метонімія допомагає виділити чи підкреслити якраз ту рису у зображуваному предметі, на яку автор хоче звернути увагу читача.
Наприклад: Несе Полісся в кошиках гриби (тобто люди, що проживають на території Полісся).
Флоренція плаче йому навздогін (тобто жителі Флоренції).
Метонімія перейменовує предмет, оскільки можлива взаємозаміна понять, які в реальності взаємозалежні: заміна назви предмета його матеріалом: дерево замість «шафа зроблена з дерева», фарфор замість «посуд із фарфору», замість професії — знаряддя праці.
Суміжність предметів слід розуміти максимально широко.
Це може бути:
1. Суміжність просторова: весь Київ гуляє (тобто люди, що живуть у Києві); весь дім спить (мешканці дому); чайник закипів (вода в чайнику); випив цілу чашку (рідину в чашці).
2. Суміжність часова: це — учорашній день (щось застаріле, характерне для минулого); до армії йде 94-й рік (хлопці 1994-го року народження).
3. Суміжність матеріалу й виробу з нього: спортсмен узяв золото (медаль із золота); старовинна бронза (вироби з бронзи); пастель (картина написана пастеллю).
4. Суміжність імені автора і його твору: читати Шевченка, слухати Лисенка, купити Пікассо.
5. Суміжність дії та її результату: продається прекрасне видання (пор.: видання книги триває); сорочка з вишивкою (процес вишивання здійснюється); обхід хворих (пор.: обхід триває).
6. Суміжність предмета в дії: обід на столі — обід триває, нарада нудна — нарада затягується.
7. Суміжність дії та місце дії: вхід (входження) — вхід (місце), об'їзд (об'їжджання) — об'їзд (місце); зупинка (стояння н місці) — зупинка (місце).
8. Суміжність дій: захропти (заснути), магазин відкривається (починає роботу), склепити повіки (заснути, вмерти).
9. Суміжність ознаки дії та її носія: підлота торжествує (підлі люди).
10. Перехід ознаки дії на пов'язаній із ним дії: мазниці густо сплять, і кругло сплять колеса (М.Вінграновський) — тобто мазниці з густим дьогтем сплять, і сплять круглі колеса.

Результатом метонімії є також еліптичне скорочення мовлення.
Наприклад: підпис під документом (підписатися під доку ментом); таблетка від голови (від болю в голові); ремонтувати вентиляцію (ремонтувати вентиляційну систему); випити склянку (випити склянку того чи іншого напою); спить село (спляті жителі села); перекладати Шекспіра (перекладати твори Шекспіра); купити Тичину (твори Тичини). Широко застосовуютьсі приклади метонімічних зрощень також і в народній творчості.

Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна,
Як теє горде військо...
                  (народна пісня)

Різниця між метонімією й метафорою

Метафора й метонімія — це тропи, які, на перший погляд, схожі між собою, проте ці два тропи суттєво відрізняються один від одного, їхня відміність полягає в тому, що метафоричне перенесення здійснюється на основі подібності, а метонімічне — на осної суміжності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію — ні, її можна лише доповнити. Наприклад, вираз «сніг грає на сонці самоцвітами» легко трансформувати у порівняння — «сніг грає на сонці, як самоцвіти». На відміну від метафори, яка здатна зближувати найвіддаленіші предмети, поняття і явища, метонімія ґрунтується лише на тих зв'язках, які існують в реальності, вона творить ефект присутності читача в художньому світі.

Тренувальні вправи

І. Пояснити значення метонімічних фраз чи слів, ужитих в уривках із роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

1. Такого ще не бачила Полтава
І суд такого ще не примічав,
Щоб той, кого потягнено до права,
Зневажив право та отак мовчав.

2. Ще тільки вирок — і скінчиться справа.
І славний рід скінчиться — Чураї.
Ї як тоді співатеме Полтава?
Чи сльози не душитимуть її?

3. Як будеш так розношувати душу,
Вона гляди із совісті спаде.

4. Все місто спить суворе й мовчазне.

5. Тобі то добре, ти цього не знаєш,
У тебе й мука піде у пісні.

6. А потім в суд щодня мене водили.

7. Табір не спав, готовий піднятись щомиті.

8. — Полк у дорозі! — з порога сказав Іскра.

9.  — Іскро! Іване, — Хмельницький підвівся з-за столу. —
Дяка Полтаві, прислала такого гінця.
Щось мало статися, твоєї печалі достойне?
Іскра промовив: — Полтава карає співця...

10. Самотнім добре,— жодної розлуки,
Сухотнім добре,— гаснуть навесні...
— Коли я в бурсі пізнавав науку,
Афіни й Рим пройшли крізь мої руки.
От був народ! Що римляни, що греки.
На всі віки нащадкам запасли.

11. Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
Дорогою до Києва з Лубен!

12. Живі живих, Марусю, добивають,
А мертві зроду не зачеплять, ні.

13. Мені не треба слави,
Ані щоб сильний світу похвалив,
Аби хто-небудь, мислію возросший,
До мене часом слух свій прихилив.

14. Колись нащадки будуть одливати
Оцю печаль од крові і глупот.

15. В житті найперше — це притомність духу,
Тоді і вихід знайдеться з нещасть.

II. До видів метонімії дібрати приклади із довідки.

1. Назва матеріалу замінює назву речі. 2. Назва предмета замінює те, що в ньому вміщується. 3. Назва властивості замість її носія. 4. Прізвище автора замінює його твори. 5. Назва країни чи місцевості замінює народ, що там проживає. 6. Назва знаряддя дії замінює саму дію. 7. Назва предмета замінює час його вияву. 8. Назва предмета замінює найменування часового проміжку.

Довідка: всю дорогу не замовкав гамір; всю подорож я думав лише про рідну домівку; чекати до нових віників; любити до могили; перо Остапа Вишні висміює недоліки; там розмовляють кулі та вогонь; Харків зустрічав своїх побратимів; Україна відновлюється; слухати Лисенка; читати Загребельного; відвага мед п'є; радість ввійшла в дім; клас працює; зал аплодує; випив келих на полиці стоїть кришталь; їсти із срібла та золота.

Юніцька Н.М. Теорія літератури в школі. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 127 с.



Категорія: Вивчення теорії літератури | Переглядів: 18506 | Додав: ychitel | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: