Програма курсу за вибором. 8 клас. Юні мовознавці - 26 Жовтня 2012 - Допомога учням, студентам, учителям
Головна » 2012 » Жовтень » 26 » Програма курсу за вибором. 8 клас. Юні мовознавці
19:04
Програма курсу за вибором. 8 клас. Юні мовознавці
ЮНІ МОВОЗНАВЦІ

Програма курсу за вибором
8 клас

Автори: Л.В. Бутрин, учитель-методист Тернопільської спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов;
М.М. Николин, завідувач кафедри методики викладання навчальних предметів і гуманітарної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти; кандидат педагогічних наук.

Пояснювальна записка

Програма курсу за вибором «Юні мовознавці» розрахована на опрацювання учнями 8 класів і є комплексною (охоплює різні розділи мови, які вивчають під час уроків школярі 8 класу), термін її опрацювання становить 1 рік. На опрацювання навчального матеріалу пропонується 35 годин (1 год на тиждень). У кожному занятті рекомендовано поєднувати теоретичну й практичну частину.
Основна мета навчання української мови полягає в забезпеченні належного рівня комунікативної компетенції, що передбачає вміння вільно й комунікативне доречно користуватися виражально-зображальними можливостями української мови в різних життєвих ситуаціях, незалежно від професійних пріоритетів, акумулювати в собі національні мовні традиції, комунікативну етику.
Досягнути цієї мети пропонуємо за програмою «Юні мовознавці» шляхом виконання основного завдання — формування стійкого інтересу до різноманітних мовних одиниць і явищ, типів і стилів мовлення в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). До того ж тематичне наповнення кожного заняття передбачає загалом збагачення відповідного понятійного апарату, розвиток пізнавальної сфери, розширення світоглядних обріїв, усебічний розвиток умінь і навичок, важливих для формування гармонійних особистостей, які здатні виявляти широкі компетенції, активну життєву позицію в освітньому просторі.
Метою компетентнісного підходу загалом є забезпечення якості навчання, орієнтація на розвиток особистості учня, його компетентностей1. Досягнення цієї мети передбачає в шкільній освіті філологічного напряму формування таких компетентностей:
а) пізнавальної, спрямованої на оволодіння знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство;
б) практичної, яка полягає у формуванні практичних умінь, навичок;
в) творчої, яка передбачає розвиток творчої діяльності, здібностей, нахилів і уяви;
г) соціальної, суть якої в розвитку загальної культури, здатності до співпраці, самореалізації та самовизначення.
У змісті профільної освіти філологічного напряму пізнавальна компетентність — це оволодіння поняттями, знаннями у сфері мови й мовлення, опанування нормами української літературної мови. Учні здобувають знання з історії письма, фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, фразеології, морфології, словотвору, синтаксису й пунктуації, а також пізнають комплексний характер мовних знань, універсальність людської мови як засобу спілкування в усіх сферах її вживання.
Практична компетентність у змісті роботи курсу — це формування практичних умінь і навичок, ефективне застосування набутих теоретичних знань. Відбувається введення школярів у світ мовознавства, залучення їх до створення необхідних для сучасної людини мовних одиниць, також кросвордів, чайнвордів, лайнвордів, зашифровок тощо.
Творча компетентність у змісті профільної освіти філологічного напряму — це набуття досвіду самостійної роботи з мовними одиницями з метою самовираження, розвитку образного мислення, уяви. Вагома роль у цій роботі належить розвитку творчої ініціативи. Це забезпечує формування стійкого інтересу до мовотворчості, розвиває вміння простежувати зв'язок української мови з іншими предметами шкільного курсу, створює на занятті ситуацію успіху, виховує впевненість у власних силах, прагнення поглиблювати засвоєні знання. Проведення лінгвістичних спостережень/редагування, конструювання мовних одиниць, які відбуваються у формі захоплюючої гри чи творчого проекту, сприяють усвідомленню гуртківцями потреби у творчій самореалізації.
Соціальна компетентність у змісті профільної освіти філологічного напряму спрямована на розвиток мовної культури, формування громадянської позиції, професійне самовизначення, виховання поваги до праці загалом і роботи над словом зокрема. Культура мовлення, ціннісне ставлення до себе й інших, позитивні якості, як-от: відповідальність, самостійність, працелюбство, уміння працювати в групі тощо — це сфера, яка значною мірою формується завдяки рівню розвитку соціальної компетентності.
Зазначені мета й завдання роботи курсу за вибором передбачають також здійснення навчальної, розвивальної та виховної функції освітнього змісту. З огляду на це пропонована програма передбачає набуття й вдосконалення мовленнєвої компетенції під час аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний сенс, що зумовлює формування стійкої пізнавальної мотивації щодо вивчення мови.
На заняттях курсу рекомендовано застосовувати як пояснювально-ілюстративні, так і репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання. Перевагу потрібно надавати інтерактивним технологіям.
Відповідно до інноваційних змін, які відбулися в освітній філософії, пропонована програма передбачає різноманітні форми організації навчального процесу, зокрема:
а) індивідуальне самонавчання (під час індивідуального самонавчання учні виконують ту чи іншу самостійну роботу з об'єктами, що вивчаються, з підручником, приладами, розв'язання мовних задач, дослідницьку роботу і складають письмове повідомлення про результати);
б) парне взаємонавчання (учні в стабільних парах сусідів за однією партою або в парах змінного складу пояснюють одне одному якесь питання, захищають свою тему, оцінюють результати роботи товариша тощо);
в) групову роботу за спільною темою (навчання відбувається всередині групи; учні, об'єднані в групи, взаємодіють усередині них: пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують презентацію);
г) взаємонавчання груп (групи, які-займаються вирішенням різних проблем або різними видами навчальної діяльності, — теоретики та експериментатори — тимчасово об'єднуються для того, щоб обмінятися досвідом, інформацією, проблемами);
д) замість учителя (один або двоє учнів навчають увесь клас, ведуть заняття, організовують певну його частину);
е) підготовку учнями виступів (відпрацьовують такі види діяльності, як техніка виступу, методика ведення дискусії, формулювання питань та відповідей на них, аргументація думок, рецензування, оцінювання, аналіз);
є) колектив, який самоорганізовується (наприклад, спонтанне або спеціально організоване формулювання задуму уроку або серії уроків може обумовити створення координаційної групи учнів, яка згодом складає план проведення заняття на задану тему й добирають оптимальну технологію навчання, готує та проводить його).
Серед найбільш ефективних прийомів проведення занять — мовно-літературні ігри (ділові, рольові, імітаційні, тренінгові), заочні мандрівки, конкурси, естафети, вікторини, відгадування загадок, криптограм, шарад, кросвордів, аукціони, створення власних проектів, словникова робота, редагування, інсценізації, соціодрами, творчі звіти, тестування, інтегровані види роботи тощо. Розмаїття видів роботи на кожному занятті має бути підпорядковане його меті й пов'язане з життєвим досвідом учнів. За пропонованою програмою можуть проводитися також заняття в групах індивідуального навчання відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в навчальних закладах. З метою посилення мотивації до навчання, перевірку та оцінювання рівня мовних знань, умінь і навичок рекомендовано здійснювати під час виконання учнями різноманітних завдань і вправ, а також у формі вікторин, змагань, конкурсів.
Завдання курсу «Юні мовознавці» — сформувати в учнів уміння знаходити аналогії, систематизувати, класифікувати мовні явища шляхом ознайомлення з лінгвістичними парадоксами, мовними явищами, які ще не мають усталеного пояснення в сучасній лінгвістичній науці. Важливо також сформувати стійкий професійний інтерес, розвивати мислення, його гнучкість, критичність, образність, уміння здобувати знання, визначати специфічні аспекти мовної проблеми, вчасно відмовитися від неправильної гіпотези, сформулювати й довести нову.
Зрештою, на заняттях курсу необхідно формувати професійні уміння і навички учнів, зокрема під час роботи з фаховими журналами, додатковою літературою, самостійного складання лінгвістичних задач, творів різних типів, .підготовка виступів із повідомленнями, редагування текстів.
















































1 Програми з позашкільної освіти: Науково-технічний напрям / О.В.Биковська, С.О.Лихота та ін. - К: Грамота, 2007. - Вип. 1.

Програми курсів за вибором і факультативів з української мови. 8 - 11 класи / За заг. ред. К.В.Таранік-Ткачук. - К.: Грамота, 2011. - С. 48 - 95.


Категорія: Документація | Переглядів: 5580 | Додав: ychitel | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: