Головна » 2012 » Квітень » 6 » Формування в учнів теоретико-літературних понять
21:02
Формування в учнів теоретико-літературних понять
Формування в учнів теоретико-літературних понять

Щоб глибоко усвідомлювати створені письменником художні образи, тонко відчувати поетичну ідею, необхідно знати мову мистецтва, його специфіку. Учні знайомляться з окремими теоретичними поняттями принагідно у зв'язку з вивченням художніх творів. Відбір цих понять проводиться з урахуванням того, якою мірою знайомство з ними потрібне школярам на певному етапі їх літературної освіти.
У середніх класах формуються переважно доступні розумінню учнів поняття про художній твір та специфіку художньої літератури. У старших класах, крім цього, значна увага приділяється формуваню понять про літературний процес (художній метод, індивідуальний стиль, літературний напрям та ін.).
Знання учнів з теорії літератури часто не відзначаються дійовим характером. Нерідко учні просто механічно заучують визначення з шкільного підручника, не завжди вміють пов'язати теорію з практикою. Теорія літератури сприймається ними, як щось формальне. Процес засвоєння учнями теоретико-літературних понять вимагає належної системності в роботі вчителя. Всі теоретико-літературні поняття, що їх повинні засвоїти учні, можна поділити на три групи. До першої належать ті з них, усвідомлення яких сприяє розумінню специфіки літератури як мистецтва слова, її соціальних функцій (художній образ, типовість художнього зображення, єдність змісту і форми, народність літератури та ін.). Друга група понять стосується переважно структури художнього твору (тема, ідея, жанр, композиція тощо). Третя група допомагає учням осмислити закономірності процесу розвитку літератури (літературні напрямки, художні методи, стилі та ін.). Без засвоєння цих понять не можна забезпечити потрібного літературного розвитку школярів.
Як правило, у середній школі під час вивчення елементів теорії літератури лише окремі поняття розглядаються у плані історичного розвитку (народність, романтизм, реалізм, а також окремі жанри - казки, народні пісні, історичні думи). Так, п'ятикласники, вивчаючи народні пісні, дізнаються, як виникали і розвивалися окремі види пісень, як змінювалися їх ідейно-естетичні функції у різні історичні епохи.
Збагачуючи учнів знаннями з теорії літератури, потрібно зважати на можливості дітей, їхню підготовку, адже одне і те ж поняття у різних класах може розкриватися з різною повнотою. Скажімо, певні відомості про байку учні одержують ще в молодших класах.
Потім діти дізнаються, що таке алегорія байки, яка найпоширеніша художня структура байки, виділяючи її оповідну і повчальну частину. Пізніше учні поглиблюють свої знання про жанрову специфіку байки, її образну систему, особливості мови. Великі можливості в систематизації і поглибленні знань учнів про байку відкриваються під час вивчення творчості Г.Сковороди.
Формування певного літературознавчого поняття в учнів відбувається поступово, задовго до того, коли вони познайомляться з його теоретичним визначенням. Наприклад, програма передбачає засвоєння поняття композиції твору у сьомому класі. Проте це аж ніяк не означає, що у попередніх класах зовсім не зверталася увага на побудову твору. У п'ятому класі учні за програмою вивчали, що таке портрет і пейзаж, їхню роль у творі, розглядали побудову народних казок; а в наступних класах знайомилися зі способами викладу (розповідь, опис, діалог), прийомами зображення героя в епічному творі (портрет, показ вчинків, авторська характеристика), групуванням персонажів і т.д. Таким чином, процес формування поняття "композиція твору" пов'язувався з великою попередньою роботою. Розгляд композиції твору є необхідним елементом його аналізу у старших класах.
У старших класах учні поглиблюють свої знання про способи змалювання життя в епосі, ліриці і драмі, усвідомлюють найхарактерніші особливості побудови художніх творів кожного з письменників. Такий шлях процесу формування теоретико-літературних понять найефективніший.
Не можна дати учням міцні знання без практичного дослідження художніх текстів, без добре продуманої системи самостійних вправ, різноманітних видів роботи. Знання учнів стають міцнішими, глибоко осмисленими, якщо вони емоційно пережиті. А тому, формуючи в учнів теоретико-літературні поняття, потрібно також забезпечувати відповідну емоційну основу їх набуття. Кожне з теоретико-літературних понять повинно формуватися і збагачуватися безпосередньо на основі текстів художніх творів, з якими знайомляться учні на уроках або які призначені для позакласного читання. Процес формування теоретико-літературних понять включає ряд етапів: спостереження у процесі вивчення художнього твору окремих закономірностей літературних явищ, увага до них під час аналізу інших творів, знаходження найсуттєвіших ознак і визначення певних закономірностей цих явищ, теоретичне визначення понять, оперування ними у нових умовах, їх розширення і поглиблення.
Важлива роль у набутті знань з теорії літератури належить самостійній роботі учнів. Найелементарнішим видом такої роботи є завдання відшукати в тексті твору певні художні засоби і пояснити їхню роль в реалізації творчого задуму митця.
Важчими для учнів є завдання, що вимагають зіставлень літературних явищ, виділення спільного і відмінного (індивідуального) в цих явищах, теоретичних доведень, обґрунтувань, наприклад: що є спільного і відмінного у комедії, трагедії і драмі?; довести, що твір Т.Шевченка «Катерина» є ліро-епічною поемою; чому байку «Вовк та Ягня» Л.Глібова слід віднести до епічних, а не ліричних творів?
У процесі вивчення елементів теорії літератури можливі різноманітні види роботи, спрямовані на розвиток творчого мислення, уяви. Наприклад, з'ясовуючи віршові розміри, учитель дає завдання учням, які мають літературні нахили, скласти вірш на запропоновану тему і визначити його розмір. Звичайно, не можна розраховувати на те, що учнівські твори обов'язково відзначатимуться високою якістю. Але практикувати подібні види роботи потрібно. Складання віршів розвиває у дітей уміння проникати в специфіку художньої творчості.
У засвоєнні теоретико-літературних знань вахотива роль належить літературним іграм. Елементи гри, якщо вони мають навчальний характер, дуже важливі у роботі з учнями. Про це ще у свій час писали Я.Коменський, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський. "Тисячу разів сказано: навчання — праця, — зазначає В.Сухомлинський, — і його не можна перетворювати на гру. Та не можна відгородити китайською стіною працю від гри... Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку".
З метою створення ігрових ситуацій під час з'ясування і поглиблення знань з теорії літератури можна використовувати ребуси, лото, чайнворди, кросворди, криптограми, літературні доміно, аукціони та ін.
Можливий і такий вид роботи, як практична реалізація теоретичних знань у письмових творах учнів. Знайомлячи учнів з кращими зразками фольклору. в яких зустрічається багато образів-символів, учитель може дати, завдання підготувати твір-мініатюру, де тополя чи калина виступали б символом рідної землі. Формуючи поняття про портрет, можна запропонувати учням написати роботу на тему «Портрет моєї мами», «Портрет мого товариша». «Портрет мого знайомого».
Теоретико-літературні поняття можуть розглядатися як видові й родові. Якщо видові поняття виступають по відношенню до родових як часткові, то родові поняття стосовно видових є загальними поняттями. А це означає, що при з'ясуванні часткових понять необхідно акцентувати увагу також на тих найзагальніших закономірностях, які вони виражають і завдяки яким об'єднуються у певний рід. З'ясовуючи родові поняття, вчитель повинен співвідносити їх з видовими поняттями. Наприклад, роман як літературний жанр має свої характерні особливості. Типовим для роману є широке охоплення життєвих подій, детальне зображення основних героїв твору, тривалий час дії. У романі багато дійових осіб, кілька сюжетних ліній. Але роман має і спільні риси з оповіданням: життєві події, що подаються в розвитку, переважно змальовуються через авторську розповідь. У романі й оповіданні є виразний сюжет, одна з необхідних основ цих творів; важлива роль належить і позасюжетним елементам — пейзажам, описам, ліричним відступам тощо. А тому їх і відносять до одного і того ж епічного роду.
Отже, виділення особливого, індивідуального у літературних жанрах вимагає від учнів уміння бачити і те спільне, загальне, що об'єднує ці жанри у певний літературний рід.
За час навчання в середній школі учні повинні засвоїти понад 140 літературознавчих понять. І щоб добитися міцного, глибоко осмисленого їх розуміння, необхідно приводити набуті учнями знання у певну систему. Учитель-словесник постійно встановлює внутрішні зв'язки нового для учнів поняття з уже засвоєними і визначає його місце серед однорідних.
Систематизація знань — постійний і супутній процес їх набуття у школі. Системність забезпечує глибину знань, високу результативність умінь і навичок.
У систематизації теоретико-літературних понять важлива роль належить графічним таблицям з теорії літератури, які показують взаємозв'язок між окремими поняттями, окреслюють їх місце у загальній системі понять. Наприклад, графічна таблиця про роди і жанри літературних творів дає учням чітке уявлення, у якому співвідношенні між собою є епічні, ліричні та драматичні твори, які види й підвиди художніх творів включає кожен з цих родів.
Графічні таблиці вчителі широко використовують на уроках як роздавальний матеріал. Перед учнями можна, наприклад, ставити такі завдання: на основі таблиці визначити спільне і відмінне в тих чи інших поняттях, обгрунтувати, чому те чи інше поняття включають у певну групу понять, на основі вивченого матеріалу скласти колективно чи самостійно в класі або вдома графічну таблицю понять, сполучити окремі таблиці у зведену або на основі зведеної накреслити окрему таблицю.
Проте не слід у процесі вивчення учнями елементів теорії літератури надто захоплюватися складанням таблиць. Чи можна вмістити у їх рамки такі поняття, які виражають складні діалектичні взаємозв'язки, скажімо, співвідношення між змістом і формою художнього твору?
Таким чином, у формуванні теоретико-літературних понять повинна бути чітка, добре продумана наукова система роботи вчителя-словесника.

З навчального посібника  Пасічника Є.А.
"Методика викладання української літератури
в середніх навчальних закладах"



Категорія: Вивчення теорії літератури | Переглядів: 8379 | Додав: ychitel | Теги: вивчення, байка, понять, теорії, теоретико-літературних, ігри, літератури, формування | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: