Головна » 2012 » Грудень » 8 » Алегорія
09:30
Алегорія
АЛЕГОРІЯ

Теоретичні відомості

1. Алегорія (від гр. - інше говорю) — іносказання; троп, у якому абстракне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.
2. Алегорія — це поширена метафора; троп, за допомогою якого певні абстрактні (віддалені, неясні) поняття замінюють життєвим конкретним образом, людей зображують у вигляді явищ природи, предметів тощо, а іноді й живих істот, тобто тварин, птахів.
3. Алегорія — перенесення явищ одного кола явищ на інше, наприклад: відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ; природи, іносказання.
4. Алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищі предметів під конкретними художніми образами; відповідними асоціаційми. Алегорія складається з двох елементів:
1) смислового — це яке-небудь поняття або явище (мудрість, хитрість, доброта, дитинство, природа тощо), яке прагне зобразити автор, не називаючи його;
2)   образно-предметного — це конкретний предмет, істота, зображена в художньому творі.
Як різновид комічного алегорія повністю абстрагується від того, що він безпосередньо означає. При цьому, між значенням і образовою конкретикою значна дистанція узагальнення. Алегорія допомагає в художньому творі глибше визначити характери, взаємини. Найперше проявилася в казках про тварин, де звірі виступали носіями певних людських рис: вовк уособлює жадібність, лисиця — хитрість, осел — упертість тощо.
Алегорія властива для байок, притч, приказок, прислів'їв, може мати місце й у творах інших жанрів. Алегорія, як і метафора, будується на перенесенні значень на основі подібності. Алегорія — це ніби поширена метафора, що охоплює цілу байку, притчу тощо.
Цей троп близький також до символу. Суттєва відмінність між ними — алегорія однозначна, виражає завжди предмет або поняття, завжди має тенденцію до обмеження. Символ своїми функціями прагне до вічності, довготривалості.
Алегорічні звороти характеризуються також лаконічністю. Наприклад:
Хвалилася сова сама своїми дітьми. Вівсяна каша хвалилася, ніби вона з маслом родилися. (Про людські якості хвастливості)
Заліз кіт на сало: «Мало». (Вислів осміює людську жадібність.)

За допомогою алегорії складні історичні теми, ідеї, проблеми можна передати просто, доступно, не применшуючи головного.
У поезії «На вічну пам'ять Котляревського» Т.Г. Шевченко називає славетного письменника соловейком.
У народних піснях часто звучать алегоричні вислови про козаків, які ототожнюють їх із соколами:

Ой мала вдова сина-сокола,
Вигодувала, у військо оддала.

Алегорія строго унаочнює визначений предмет, робить складне простим, дохідливим. Завдяки алегорії в текстах творів легко можна знайти морально-етичну настанову повчального характеру.


Тренувальні вправи

І. Виберіть серед наведених приказок, прислів'їв ті, у змісті яких розкриваються алегоричні поняття.
1. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
2. Жовтень ходить по краю та виганяє птиць з раю.
3.  Заздрість здоров'я їсть.
4. Осінь на рябоііу коні їде.
5. Як одна біда йде, то й другу за собою веде.
6. Дурний язик голові не приятель.
7. Добре роби, добре й буде.
8. Не дурний крук, щоб випустив з рук.
9. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
10. Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколивши.
11. Світ не без добрих людей.
12. Кожна жаба своє болото хвалить.
13. Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере».
14.Одвага або мед п'є, або сльози ллє.
15. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Довідка. Байка - це невеличкий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.  

IІ. Визначте, яку людську ваду втілено в образі Жаби в тексті байки Л. Глібова «Жаба і Віл».

Раз Жаба вилізла на берег подивитися.
Та й трошечки на сонечку погрітися.
Побачила Вола.
Та й каже подрузі тихенько
(Вигадлива була!):
—  Який здоровий, моя ненько!
Ну що, сестрице, як надмусь,
То я така зроблюсь?
От будуть жаби дивуваться!
—  І де вже, сестро, нам рівняться! —
Казать їй друга почала;
— А та не слуха... дметься., дметься...
—  Що, сестро, як тобі здається,
Побільшала хоч трохи я?
—  Та ні, голубонько моя!
—   Ну, а теперечки? Дивись!
—  Та годі, сестро, схаменися! —
Не слуха Жаба, дметься гірш,
Все думає, що стане більш.
Та й що, дурна, собі зробила?
З натуги луснула — та й одубіла!
Такі і в світі жаби є,
Прощайте, ніде правди діти;
А по мені — найлучче жити,
Як милосердний Бог дає.

III. Яка з приказок найкраще передає мораль байки.
Циган коня кує, а жаба й собі лапку подає; жаба мала, а рот великий; якби жабі хвоста, була б непроста; не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко.

IV.  Серед наведених поетичних уривків визначте ті, у яких є алегорія.
1. А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких...
                                  Л. Глібов
2. Перша штука: скільки зір В небі серед літа?
Друга штука: покажи Середину світа!
Третя штука; угадай, Що думати буду?
І от тобі цілий рік
Для того розсуду,
                                 С. Руданський
3. На річ таку Бджола сказала:
—  Нехай воно і так,
Та тільки он, що я чувала,
Що Муху зневажає всяк,
Що де ти не поткнешся,—
Тебе ганяють скрізь:
Непрохана не лізь.
                                   Л. Глібов
4. Пришли нашому ти панству
Книги у сап'яні,
Бо воно читає тільки
Меню в ресторані.
Віслюків не треба слати,
Хоч вони й вухаті,
Бо їх у нас вистачає
Навіть у сенаті.
                             Петро Ребро
5. Поторочі серед ночі
Викрали скарби Сорочі,
Поки та кудись гасала,
Аби шмат украсти сала.

Вчула це стара Сова,
Й мовила таю слова:
—  Як казав один добродій,
І на злодія є злодій.
                               О. Лупул
6.  В єство моє ввійшла могутня сила,
Ніхто не був без неї молодим,
Ти — блискавка, а я — весняний грім,
Що в небесах ти сяйвом розбудила.
                               І. Редчиць
7. Сказав Кущ Билині:
—  Билинонька! Чого ти така стала,
Мов рибонька в'яла: Потовкла, не цвітеш,
Живеш, як не живеш,
Твоя головонька от-от поляже?
— Ох Кущику! — Билина каже:
— Я на чужині...

Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому не всюди рай:
Чужина в'ялить, як Билину.
                                             Л. Глібов

V.  Прочитайте уривок із поезії Ліни Костенко «Крила». Поясніть двоплановість алегоричного образу крил.
Живе на землі,
Сама не літає,
А крила має.
А крила має! 
Вони ті крила,
не з пуху — пір'я,
а з правди, чесноти і довір'я.
У кого — з вірності
у коханні.
У кого — з вічного
поривання.
У кого — з щирості
до роботи.
У кого — з щедрості
на турботи,
У кого — з пісні,
або з надії,
або з поезії,
або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має,
А крила має!

VI.Прочитайте уривок із книги М. Крупи «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», присвячений алегорії. Складіть план до тексту з метою кращого осягнення розуміння формування алегорії.

Алегорія — це із самого початку об'єктивація в конкретному предметі морально-етичних категорій. Процес формування абстрактних понять дуже складний для первісної свідомості.
Високий ступінь абстрагування — ознака розвиненої свідомості. Але існують у самій мові механізми, які сприяють накопиченню абстрактних понять. Очевидно, першими абстрактними поняттями стали назви якостей людини і тварини. Аби осягнути і назвати будь-яку рису людини, треба зазирнути в її внутрішній світ, темний і недосяжний, світ, який не надається до спостережень. Там все складно і заплутано, У мові індіанців досі збереглася традиція називати людей словами, які визначають головну рису цієї людини, і якщо людину звати «Зірке око», можна бути певним, що у цієї людини справді добрий зір. Мабуть, осягнення такої риси, як хитрість, сталося тоді, коли хтось уперше сказав на людину «лисиця», а жорстокість зрозуміли, коли на людину сказали «вовк». Ми доволі часто, маючи на увазі рису людини, користуємося назвами тварин (віслюк, кінь, собака, козел), рослин (дуб, будяк, мімоза, пень), предметів (молоток, віник, ганчірка) тощо. Багато конкретних понять стали уособлювати певні якості, морально-етичні риси людини. На відміну від символу, який прагне розширитись у значенні, алегорія хоче зосередитися на чомусь одному, чіткому, певному. Вона завжди однозначна, точніше, двозначна: одне значення абстрактне (якість людини), інше конкретне — предмет. Предмет, хоч і втрачає першозначність, тим не менш не зникає цілком. Коли ми кажемо на вперту людину «віслюк», ми не лише називаємо рису цієї людини, а й тримаємо в голові образ,тварини. Навіть із часом починає здаватися, що ті чи інші тварини стали уособленням певних рис саме тому, що вони їх насправді мають. Звісно, накопичення алегорій має свої закономірності. Мабуть, невипадково півень став алегорією активної бадьорості, трохи бездумного оптимізму і задерикуватості, якісь риси цього птаха людина помітила. Можливо, колись осягнення власних рис відбувалося не без допомоги знань і досвіду, набутого під час спілкування з тваринами.
Можливо, формування алегорій пов'язане також із тотемізмом: у мові індіанців збереглася традиція називати людей іменами звірів, від яких, за віруваннями, походило плем'я, а це наштовхувало на узагальнення рис людини і тварини. Потім тварини стали дійовими особами байок: одні значення вже певніше прикріпилися до інших. На час, коли в європейській культурі виник романтизм, алегорія стала настільки поширеним, розтиражованим образом, що майже втратила свою поетичність, її використовували публіцисти, проповідники, вчителі.
Як ми пам'ятаємо, на алегоріях побудовані біблійні притчі.
За допомогою алегорії можна легко пояснити складні морально-етичні проблеми.

VII. Утворіть парну структуру алегоричних понять, дібравши із довідки назви тварин та птахів.
Впертість — ...                        Бадьорість — ...
Лагідність — ...                       Злість — ...
Гордість — ...                          Хитрість — ...
Боягузливість — ...                 Сила — ...
Доброта — ...                          Краса — ...

Довідка: осел, вовк, лисиця, півень, заєць, орел, кішка, кінь, ластівка, лебідь.

VIII. Складіть казку, використовуючи прийом алегорії.
а) про Футбольний м'яч та Тенісну Кульку;
б) про Вишню та Шипшину;
в) про Лисицю та Соловейка. (Вибір теми за учнями)

Юніцька Н.М. Теорія літератури в школі. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 127 с.


Категорія: Вивчення теорії літератури | Переглядів: 5389 | Додав: ychitel | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: