Головна » Статті » Додатковий матеріал до уроків » Додатковий матеріал для уроків літератури |
За картинами Клода Моне вивчають смог Французький художник-імпресіоніст Клод Моне (1840–1926) малював на відкритому повітрі. Він намагався передавати на своїх картинах відтінки повітря, яке змінювалося під дією світла, погоди, інших факторів. Заздалегідь готував ескізи, а потім на них зображав колір атмосфери. Моне тричі їздив до Лондона — восени 1899-го та двічі на початку 1900-х років. Особливо йому подобалося малювати смог. Уперше художник виставив ці картини навесні 1904 року в Парижі. До наших днів збереглися 95 картин ”Лондонської серії”. Картини французького художника Клода Моне заслуговують на увагу не тільки шанувальників мистецтва, а й науковців, стверджує професор Джон Торнз із Бірмінгемського університету у Великій Британії. За ”Лондонською серією” Моне можна встановити хімічний склад і вигляд знаменитих ”вікторіанських” смогів, які псували легені жителям столиці Туманного Альбіону на межі XIX і XX століть. Слово ”смог” з англійської означає ”туман із димом”. Класичний, так званий вологий смог, складався в основному із сажі та сірки. Смог зазвичай накривав місто у вологі, холодні й безвітряні дні. Його переважно асоціюють із Лондоном — там смоги з’явилися найперше і бували найчастіше, хоч у XIX — на початку XX століття від них потерпали і жителі інших великих промислових центрів світу. Коли згодом перейшли із вугілля на нафту, газ та інші види палива, сажі у міському повітрі поменшало. Щоправда, воно не стало чистішим, але ”дим із туманом” поступово відійшов у минуле. Однак завдяки Джейн Остін та іншим письменникам його вважають невід’ємним атрибутом вікторіанської Англії. — Смоги в Лондоні бували різних кольорів — блакитними, червонуватими, коричневими, жовтуватими. Колір залежав від хімічного складу повітря і положення Сонця на небі, — розповідає професор Торнз. — Такими їх і зобразив Моне на своїх картинах. Ми вивчаємо, які хімічні реакції проходили в повітрі. За місцем розташування Сонця на картині Моне визначаємо з точністю до хвилини час, коли вона була намальована.
«Став з водяними ліліями» Мерехтливий складними відтінками і віддзеркаленнями пейзаж повний повітря і насичений світлом. Моне домагається такого ефекту, накладаючи на полотно роздільні різноколірні мазки, які, зливаючись в розкішний туман, забарвлений в сині, червоні, зелені відтінки, виблискують, як відблиски сонця на поверхні води. Коли Моне влаштував у своєму будинку в Оверні сад на воді, він відразу оцінив його виразні можливості для живопису, знову і знову повертаючись до його мотивів. Темою першої серії картин, присвяченої саду і написаною влітку 1899 і 1900 років, стала різноманітна гра світла на поверхні ставка з водяними ліліями. Моне був одним з провідних художників-імпресіоністів, проте його експерименти з живописною фактурою, кольором і світлом служили також відправною точкою для розвитку абстрактного мистецтва.
Клод Моне малював собор Руану два з лишнім роки.
Всього у нього вийшло 47 нарисів і 31 картина, що зображує собор при різному
освітленні. Свою діяльність Моне не афішував, а, навпаки, ретельно приховував.
Він винайняв дві квартири у будинках на соборній площі, в які приїжджав
інкогніто. На собор художник дивився із-за фіранки, так щоб не бути поміченим з
вулиці. Оскільки вид собору залежав від освітлення, на мольбертах стояло
відразу декілька картин, і в кожен конкретний момент малювалася та, що
відповідала погоді. У 1894 році, коли робота була закінчена, Моне влаштував виставку-продаж,
присвячений собору. Критика, зазвичай неважливо налагоджена до
художників-імпресіоністів, цього разу відгукнулася цілком доброзичливо, і Моне
вдало реалізував декілька робіт з серії по три-п'ять тисяч франків. Зовсім
нещодавно одна з цих картин була перепродана за 24 мільйони доларів. | |
Переглядів: 1590 | Рейтинг: 0.0/0 |