Головна » Статті » Додатковий матеріал до уроків » Додатковий матеріал для уроків літератури

Додатковий матеріал до презентації "Імпресіонізм"

За картинами Клода Моне вивчають смог

Французький художник-імпресіоніст Клод Моне (1840–1926) малював на відкритому повітрі. Він намагався передавати на своїх картинах відтінки повітря, яке змінювалося під дією світла, погоди, інших факторів. Заздалегідь готував ескізи, а потім на них зображав колір атмосфери.

Моне тричі їздив до Лондона — восени 1899-го та двічі на початку 1900-х років. Особливо йому подобалося малювати смог. Уперше художник виставив ці картини навесні 1904 року в Парижі. До наших днів збереглися 95 картин ”Лондонської серії”.

Картини французького художника Клода Моне заслуговують на увагу не тільки шанувальників мистецтва, а й науковців, стверджує професор Джон Торнз із Бірмінгемського університету у Великій Британії. За ”Лондонською серією” Моне можна встановити хімічний склад і вигляд знаменитих ”вікторіанських” смогів, які псували легені жителям столиці Туманного Альбіону на межі XIX і XX століть.

Слово ”смог” з англійської означає ”туман із димом”. Класичний, так званий вологий смог, складався в основному із сажі та сірки. Смог зазвичай накривав місто у вологі, холодні й безвітряні дні. Його переважно асоціюють із Лондоном — там смоги з’явилися найперше і бували найчастіше, хоч у XIX — на початку XX століття від них потерпали і жителі інших великих промислових центрів світу.

Коли згодом перейшли із вугілля на нафту, газ та інші види палива, сажі у міському повітрі поменшало. Щоправда, воно не стало чистішим, але ”дим із туманом” поступово відійшов у минуле. Однак завдяки Джейн Остін та іншим письменникам його вважають невід’ємним атрибутом вікторіанської Англії.

— Смоги в Лондоні бували різних кольорів — блакитними, червонуватими, коричневими, жовтуватими. Колір залежав від хімічного складу повітря і положення Сонця на небі, — розповідає професор Торнз. — Такими їх і зобразив Моне на своїх картинах. Ми вивчаємо, які хімічні реакції проходили в повітрі. За місцем розташування Сонця на картині Моне визначаємо з точністю до хвилини час, коли вона була намальована.

 

«Став з водяними ліліями»

Мерехтливий складними відтінками і віддзеркаленнями пейзаж повний повітря і насичений світлом. Моне домагається такого ефекту, накладаючи на полотно роздільні різноколірні мазки, які, зливаючись в розкішний туман, забарвлений в сині, червоні, зелені відтінки, виблискують, як відблиски сонця на поверхні води. Коли Моне влаштував у своєму будинку в Оверні сад на воді, він відразу оцінив його виразні можливості для живопису, знову і знову повертаючись до його мотивів. Темою першої серії картин, присвяченої саду і написаною влітку 1899 і 1900 років, стала різноманітна гра світла на поверхні ставка з водяними ліліями. Моне був одним з провідних художників-імпресіоністів, проте його експерименти з живописною фактурою, кольором і світлом служили також відправною точкою для розвитку абстрактного мистецтва.


Клод Моне малював собор Руану два з лишнім роки. Всього у нього вийшло 47 нарисів і 31 картина, що зображує собор при різному освітленні. Свою діяльність Моне не афішував, а, навпаки, ретельно приховував. Він винайняв дві квартири у будинках на соборній площі, в які приїжджав інкогніто. На собор художник дивився із-за фіранки, так щоб не бути поміченим з вулиці. Оскільки вид собору залежав від освітлення, на мольбертах стояло відразу декілька картин, і в кожен конкретний момент малювалася та, що відповідала погоді. У 1894 році, коли робота була закінчена, Моне влаштував виставку-продаж, присвячений собору. Критика, зазвичай неважливо налагоджена до художників-імпресіоністів, цього разу відгукнулася цілком доброзичливо, і Моне вдало реалізував декілька робіт з серії по три-п'ять тисяч франків. Зовсім нещодавно одна з цих картин була перепродана за 24 мільйони доларів.


Категорія: Додатковий матеріал для уроків літератури | Додав: ychitel (28.02.2012)
Переглядів: 1590 | Рейтинг: 0.0/0