Синтаксис
Складносурядне речення. Варіант 3


    Інструкція
  1. Серед наведених речень знайдіть складне безсполучникове.
    А вода у криниці солодша, ніж була, дзвінка, різдвяна, пахне грушами (В. Китайгородська).
    Оксана, поливаючи квітки, співає веснянки (Леся Українка).
    Печаль в очах — ознака українця — віками вгризлась в генетичний код (В. Лелек).
    Є мудра книжка — не жалій годин (В. Василашко).
    У долі, горем сповненій по вінця, зберіг у пісні душу мій народ (В. Лелек).

  2. Якими сполучними засобами пов'язуються складносурядні речення з протиставними відношеннями?
    Але, але все-таки, та (в значенні але), однак.
    А зате, і зате, але проте, і тому, і тільки, і лише, і разом з тим, і все одно.
    І лиш, і теж, і тільки, і на додаток, і крім того, однак, проте, зате, та, та й.
    Або, чи, то, і лише, і, а, але, і все-таки, і отже, а значить, а все-таки.
    І до того, а тільки, і тому, і все-таки, але зате, не тільки... а й.

  3. Знайдіть і охарактеризуйте розділове складносурядне речення із значенням чергування дій, подій чи фактів.
    Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався в високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливався в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний).
    То хмарка набіжить, і бризне дощ краплистий, ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, то сонце вигляне ласкаво-променисте і знов сховається, і знову дощ і тінь (М. Рильський).
    А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби... (Л. Костенко)
    З весни Іван щодня у полі — то оре, то засіває яриною (Панас Мирний).
    А час ішов: то скапував з рибальського весла, то поскрипував у крилах вітряка, то відлітав у далечінь пташиним граєм (М. Стельмах).

  4. Серед наведених речень вкажіть єднальне складносурядне з відношеннями часової послідовності подій.
    Стій, людино! Ось твій світ, вічний і прекрасний, і ти в ньому живеш коротку свою мить (О. Довженко).
    Тим часом сонце викотилось, як розжарена куля, і воду в ставу закрасило золотом і кров'ю (Б. Лепкий).
    Все залишається у Часі, кипить в космічному котлі, і кожна мить, як срібна чаша, до вуст підноситься мені (Г. Калюжна).
    Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало (Леся Українка).
    Вже одспівали по дорогах гарби швидким жнивам мелодії свої, і осені такі спокійні фарби ось-ось овіють небо і гаї... (Є. Плужник)

  5. У якому складносурядному реченні неправильно розставлено розділові знаки?
    Минуть роки, і на нові орбіти народи стануть в думах і бутті (О. Довгий).
    Рипнуть двері — і душа заб'ється (Т. Севернюк).
    Може ти й великий мудрець, може й справді для інших взірець, та не смій зневажати людей, і заради найвищих ідей (П. Сингаївський).
    Жовтневим полум'ям горять сади вишневі, немов зоря зійшла і не згаса, уже в загірні далі полудневі занесли літо крила журавлеві, та в жовтня є своє тепло й краса (П. Дорошко).
    І згорають дні, як стрічі, і димлять вітри розлуки (Т. Севернюк).

  6. Вкажіть, яке речення є складносурядним із зіставними відношеннями.
    Хвилина — це наче і мало, а подумаєш — багато (Натан Рибак).
    Шахтар в забої вугіль добува, а ратай пестить ниву розмаїту (Д. Луценко).
    Сучасний учень той, хто не копіює, а продовжує свого вчителя (З журналу).
    Дерево стояло ще голе, а на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик)
    Люди були вкрай потомлені, а марш продовжувався... (Г.Тютюнник)

  7. Знайдіть складносурядне речення з протиставними відношеннями.
    Скільки не їхали, а все степ і степ (М. Карплюк).
    Час іде вперед, зиму віщує, а там — знову весна (Г. Кривда).
    Немає в нас ні одного достойного проректи українське слово Т. Шевченка: уся сила і краса нашої мови тільки йому одному одкрилася (П. Куліш).
    Люди косять жито — а смерть стина людей (Ю. Дмитренко).
    Ущухло серце джерела, криниця тьмяна обміліла й висохла (В. Стус).

  8. Серед наведених речень знайдіть складносурядне з розділовими відношеннями.
    Ні, сонний спокій зовсім нам не сниться, ні, нас не вабить ніжна тишина... (В. Симоненко)
    А в серці твоєму цвіт весняний, то білий, то рожевий, то червоний віночком зацвіте (Леся Українка).
    Троянди вирощують на свято, а бур'ян іде на сміття (З журналу).
    Тихо дощ осінній розсипає бісер, сірий день у людях проростає в сон (Ю. Дмитренко).
    То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

  9. Вкажіть складносурядне речення з причиново-наслідковими відношеннями.
    Скільки років землі, — і мільярд, і мільйон, — а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко)
    Жити в людях, жить, а не скніти, пломеніти, горіти, любити землю-матір (Н. Кащук).
    Щастя йде з душі, а душа потребує не ситості, а доброти (Є. Гуцало).
    Умій не тільки дивитись, а й бачити (В. Сухомлинський).
    Із поля дорога завернула до лісу, і ми опинилися під темним склепінням високих дубів (П. Панч).

  10. Знайдіть складносурядне речення з єднальними відношеннями (одночасності).
    І приходять світанки, щоденних турбот адвокати, і несуть під пахвою тисячі різних справ (Л. Костенко).
    Щось хотів сказати — і не знаходив слів (М. Коцюбинський).
    Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра)
    Неподалік озвалася зозуля, почута вперше цієї весни — і голос її свіжий покотився далеко-далеко (Є. Гуцало).
    Нас роз'єднав життя розбурханий потік, і ми, два береги, не зійдемось ніколи (М. Орест).

  11. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки?
    Стіну збудовано чи зведено сталеві мости над виром буйної ріки — вони дорожчі за життя творцеві: в них почуття, любов його й думки (С.Голованівський).
    Нехай побачу, чи я так горю чи вже не та в моїм горінні сила (М. Ткач).
    Пахне луг... То вечірній туманець повився над покосами чи й досі висить димок від багаття? (Є. Гуцало)
    Чи дні з календарного вибились берега, чи ночі ввіходять тривогою в сни? (Є. Летюк)
    Ми то купаємо очі в морі, то очі в очах (М. Коцюбинський).

  12. Серед наведених речень виберіть складносурядне з зіставними відношеннями.
    Старенька хата сперлась дахом в сад, а вишня в стріху свої гілки горне (П. Кубаєвич).
    За морем тепліше, однак удома миліше (Народна творчість).
    Поволі буйнотрав'я пригасає, але цвіте, голублячись до ніг, петрів батіг (Л. Тендюк).
    Пахне степ навкруги полинно, і в хлібах половіють поля (Д. Луценко).
    Відшуміло вже літо, і осінь прийшла (З часопису).