Синтаксис.
Просте речення. Варіант 3


    Інструкція
  1. Вкажіть, у якому неповному реченні пропущено підмет, присудок і додаток?
    І на горе, на біду взяв царицю молоду.
    Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою.
    – Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш?
    Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого!
    Вийшов на село, глянув – у млині світиться.

  2. У якому з поданих речень підмет виражений числівником?
    Мені тепер здається, що нігде на цілім світі вже нема чужини, поки ми вдвох з тобою.
    Один за всіх – всі за одного.
    Словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою…
    Обом було радісно й легко на серці.
    Мені двадцять вісім, я серед них найстарший і званням, і віком.

  3. У якому реченні присудок узгоджується з підметом у роді, числі і відмінку?
    Тихий росяний ранок. За принишклими садами половіли хліба.
    Осінній Київ. Яке перо може відтворити його осінню красу!
    Озеро глибоке, все затінене темним дубом.
    Ось робітничий клуб.
    Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна.

  4. Знайдіть речення, в якому складений дієслівний присудок становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова, що виражає можливість/неможливість виконання дії.
    Місити глину, звісно, зміг би кожен, крутити круг – таким нема числа. Та тільки той зліпити горщик може, хто осягнув святенність ремесла.
    Не поет, хто покидає боронить народну справу.
    Я вірші став Михайлові читати, які нетлінний камінь приберіг.
    Був чудовий серпневий ранок. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці.
    Небо над вербами помітно поблідло – починало розвиднятися.

  5. Виберіть речення, в якому іменна частина присудка виражена іменником у називному відмінку.
    Кажуть, що перше кохання завжди нещасливе.
    Мати – це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя.
    Вечір лагідний, свіжий.
    День довгий, безконечний, тривожний.
    Вечір і справді був чудовий.

  6. Вкажіть випадок ускладнення присудка в реченні.
    А я взяла і вигадала свято – тебе, моя поезіє, тебе!

    Повторення дієслівного присудка.
    Вживання частки для підсилення значення.
    Наявність двох особових форм дієслова, які виступають як єдине ціле.
    Повторення присудка із запереченням.
    Ускладнення дієслова іменником в орудному відмінку.