Синтаксис.
Односкладні речення. Варіант 2


    Інструкція
  1. Знайдіть серед наведених речень означено-особове.
    В палітрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають.
    У стремлінні до влади й кар’єри губим небо ясне, голубе, землю, воду.
    Діалогу не відбулося, і печалі ніхто не втишив.
    Ти мене накличешся ночами, несучи розлуку, за плечима, і навиглядаєшся одна.
    Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес.

  2. Знайдіть неозначено-особове односкладне речення.
    І щоб родині нашій жити в мирі, кую меча, леміш і чересло…
    Шлях людський не встелили квіти, і на тяжкій дорозі до мети ганебно мати все і водночас нічого не уміти.
    Всі кажуть: кохання – дарунок долі. Якої долі? Доброї чи злої?
    Прощатись не будемо. Просто так: - До побачення, друже і брат!
    Ще до війни на обласній нараді преміювали батька за сівбу.

  3. Визначте безособове речення, головний член якого виражено безособовим дієсловом та інфінітивом.
    Хотілося швидше дізнатися про життя дорогих мені людей.
    Співалося хором «Заповіт».
    Чудес в природі не буває.
    Скільки сходжено, зміряно, створено – тим горіли, жили і росли! Скільки чорного в світі поборено, скільки світлого в світ принесли!
    Коли ти хочеш плакати – заплач: нема гріха у тузі і скорботі.

  4. Визначте, яке з речень є безособовим спонукальним.
    Хочу жити в паланні, зоріти в блакить, щоб від серця любов іскрила.
    Нас тепер нікому не скорити…
    Складати зброю! Годі лютувати! Господар тут – народ, якого не зламати!
    Тільки б проснутися в мирі!
    І чесний хліб, і рідна мати… Хіба їх можна роз’єднати хоч на хвилинку у житті?!

  5. У якому рядку односкладне речення є називним?
    Отак би завжди – без парадності.
    Околиця міста. Горіховий гай.
    Ніяких рук і нічиїх сердець, ти сам-один в шумному многолюдді.
    Пахне злегле сіно.
    Прекрасна усмішка весни, немов людські найкращі сни.

  6. Серед наведених речень знайдіть односкладне узагальнено-особове.
    Чого б ти не навчав, будь лаконічним.
    Вчи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями.
    Мені люди казали, і я кажу.
    Хто мовчить, той не перечить.
    У кого діла світлі, у того й слова ясні.