Синтаксис.
Другорядні члени речення. Варіант 3


    Інструкція
  1. У якому реченні сполучення «з + родовий відмінок» виконує функцію означення?
    В кім юная душа – той не сивіє з горя.
    Лукія почуває, що Віталій просто щасливий з своєї роботи.
    Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись.
    Робота, щирі задуми з дитинства полонили.
    Завтра вранці він уже не йтиме цим шляхом, п’ючи студену воду з зелених криниць.

  2. Виберіть речення, в якому наявні дві прикладки.
    Веснянка-дівчина зі степом вінчана. Віночок – райдуга, музика – грім.
    Командир «Буревісника» - Сава-механік.
    І їде Іван-тракторист, завзято співаючи в полі пісню "Розпрягайте, хлопці, коней...", а думкою лине до дівчини-красуні.
    Ніжний шепіт і зітхання – моя Україна.
    А човен «Ластівка», мов птиця, летить на парусах.

  3. У якому реченні орудний відмінок виконує функцію додатка?
    Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло.
    Хай стане святом кожний будень для ратая і для співця.
    Хотіла б я Ізідою зійти в життя твоє.
    І це безсумнівно: народна пісня була матір’ю Шевченкової поезії.
    Поет всюди залишається господарем свого настрою.

  4. У якому з речень є обставина місця (напрямок руху)?
    Був Карналь присутній при старті космічної ракети на Байконурі, ходив по царських палатах.
    З лівого берега невпинно прибували десантники.
    Верховини гір стояли кругом, схожі на фантастичні льодовики.
    Юрій був далеко, Ізяслав – близько.
    Вулицею бігла Явтухова жінка.

  5. Визначте, у якому реченні інфінітив виконує функцію означення.
    Я єсть Людина. Я звитяжно зміг прокласти перший славну путь в майбутнє.
    А ще ви пообіцяєте мені берегти книгу, як дорогоцінну річ.
    Передрій твердить, нібито є така вказівка з області, щоб переорати всі обочини і схили на балках, збільшити цим посівні площі.
    Звичай голити бороду вперше запропонував Олександр Македонський.
    А в серці дума половіє: на житнім полі першим доторкнутись до ніжних уст волошки й колоска.

  6. У якому реченні наявна обставина із значенням місця?
    Де стань – колосяться поля.
    Хліб з нашого поля – це, насамперед, озерненість серця кожного.
    І степ – степ аж за обрій.
    Пізня осінь, дуже пізня, хмари аж додолу.
    Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось.