Синтаксис
Просте ускладнене речення. Варіант 2


    Інструкція
  1. Вкажіть рядок із вставними компонентами, що вказують на послідовність викладу думок.
    Безперечно, безсумнівно, звичайно, природно.
    Власне, правда, щоправда, на жаль.
    Очевидно, мабуть, можливо, напевно.
    Як завжди, як відомо, бувало, як правило.
    По-перше, наприклад, до речі, зокрема.

  2. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні.
    Не тільки-бо врочисті, а й тривожні мотиви зродить жнив'яна пора (М. Братан).
    Єднальні.
    Розділові.
    Приєднувальні.
    Градаційні.
    Протиставні.

  3. Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою із сполучником ЯК?
    Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила (М. Сингаївський).
    О, ти зі мною був бадьорим, як лікар у розмові з хворим (Д. Павличко).
    І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів (Л. Рубан).
    Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою (Ю. Збанацький).
    Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко).

  4. Визначте, структура якого речення ускладнена однорідними звертаннями.
    Печаль і гордість, повніть моє слово... (М. Нагнибіда)
    Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе сонце за столом... (М. Стельмах)
    О безмежне і плідне, житнє поле погідне, ні межі ти не маєш, ні краю (Л. Первомайський).
    Ой водо-водограй, грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк).
    Луги, луги, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко)

  5. Назвіть основну умову відокремлення означення у реченні.
    Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні (Д. Павличко).
    Поширене й стоїть після означуваного слова.
    Від означуваного слова відділене іншими членами речення.
    Стосується особового займенника.
    Має обставинний відтінок.
    Відсутність означуваного слова.

  6. Структуру якого речення ускладнено однорідними означеннями?
    Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших (І.Цюпа).
    Вода була холодна, пахуча, смачна, ніби березовий сік (І. Цюпа).
    Така вона, Сардинія, така, горда, сміла, робітнича (М. Бажан).
    Здавалося, швидка, поспіхом, двохвилинна розмова тривала довго-довго і почалась — не пригадати коли (Ю. Смолич).
    Хлопці сиділи похнюплені, ображені (В.Козаченко).