Синтаксис
Просте ускладнене речення. Варіант 1


    Інструкція
  1. Що називають синтаксичною однорідностю членів речення?
    Сурядні відношення, однакове морфологічне вираження.
    Перелічувальну інтонацію, логічну одноплановість.
    Тотожність синтаксичної функції, однакове морфологічне вираження.
    Підпорядкованість спільному члену речення, інтонацію однорідності.
    Сурядні відношення, тотожність синтаксичної позиції в реченні.

  2. Укажіть, яке речення має однорідні додатки.
    В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність (О. Гончар).
    Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).
    Поряд з творами російських письменників том за томом постали на полиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів... (О. Гончар)
    Наша література спроможна творити значне, довговічне (О. Гончар).
    Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами (І. Савич).

  3. Яке значення має відокремлений зворот у реченні?
    У п'єсі Котляревського вперше вийшли на кін, замість лубочних поселян, живі народні типи (О. Гончар).
    Уточнення.
    Винятку.
    Приєднання.
    Пояснення.
    Заміщення.

  4. У якому реченні вставне слово виражає оцінку вірогідності повідомлюваного?
    — Одне слово, мистецтво — штука складна (М. Ткач).
    Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то, значить, муки ті святі! (А. Малишко)
    І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі (В. Сухомлинський).
    — Я розумію, що у вас робота, але, знаєте, замовлення державне, і я повинен його виконати вчасно (М. Ткач).
    Зрештою, будь-який з літературних жанрів користується тією мірою поваги, на яку він заслуговує (О. Гончар).

  5. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виділенні звертання?
    О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
    О незвичайна, чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово, твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).
    Гей ви далі солов'їні, давні весни сині, — одцвіли ви, облетіли цвітом на калині (І. Гончаренко).
    О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жага бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
    За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (І. Гончаренко)

  6. Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою?
    Люд без мови — то глина безлика, без'язика отара овець (Н. Забіла).
    І йшла вона врочиста і проста, його старенька вісімдесятирічна мати (І. Цюпа).
    Остап — хлібороб справжній (А. Головко).
    Учителю, стою перед тобою, малий, вчарований до німоти (Д. Павличко).
    Тут мені, як і птиці, все знайоме у ріднім краю... (М. Сингаївський)