Синтаксис
Розділові знаки у простому і складному реченнях. Варіант 6


    Інструкція
  1. Яка з названих умов відокремлення означень є неправильною?
    Відокремлюються означення, виражені прикметником чи дієприкметником із залежними від них словами, якщо вони дистантно розміщені щодо означуваного слова.
    Означення, що відносяться до особових займенників, відокремлюються в будь-якій позиції.
    Відокремлюються постпозитивні означення при наявності означень перед означуваним словом.
    Завжди відокремлюються означення, виражені дієприкметниковими зворотами.
    Відокремлюються постпозитивні означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом.

  2. У якому реченні допущено помилку при відокремленні додатків?
    На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).
    Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що опріч назви осінь немає імені їй (М.Рильський).
    Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М. Трублаїні).
    Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітленому гіллі саду (Марко Вовчок).
    У нашій лоцманській слободі, замість тополь, край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку тополю (О.Гончар).

  3. З'ясуйте, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні вставного слова.
    А єдиних слів, на жаль було не сказано... (Б. Олійник)
    Зрештою, щастя — це найвищий тонус душі (О. Гончар).
    Як відомо, однією з найважливіших ланок у духовному житті кожної нації є видання книг (З газети).
    Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гурін).
    Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі береги, ніжні осінні ранки... (М.Хвильовий)

  4. У якому складносурядному реченні неправильно розставлено розділові знаки?
    Хай вітер знамена колише й співають в садах солов'ї (В. Сосюра).
    Я заздрю тим, хто впав на півдорозі, але не втратив прагнення й на мить і не стомився марити в знемозі про шпиль, що в сяйві сонця височить... (С. Голованівський)
    Лиш гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко).
    Яке високе блакитне небо у нас над головою, і які чудові пісні дзвенять нині по всій нашій землі! (І.Цюпа)
    Хто ж дочекається в новому році жнива і хто привезе на вітряк зерно? (М. Стельмах)

  5. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
    Наша з вами місія, дорогий друже, — пробудити, утвердити, виховати любов до слова (В. Сухомлинський).
    Слався од краю до краю, Вітчизно, слався садами, піснями лунай! (М. Рильський)
    Зустрівшись тут несподівано, хлопці зніяковіли і, привітавшись, зайшли до хати разом (В.Козаченко).
    Не помічені юним гвардійцем, ми зупинились поблизу, і стримуючи усмішку, теж стали слухати (О.Гончар)
    Положивши перо, одкинувшись на спинку стільця і схрестивши на грудях руки, він став перепочивати (Панас Мирний).

  6. З'ясуйте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
    Коли зграя залетить далеко, і коли в тумані стане тихо, я зупинюся й послухаю, що робиться попереду (Г.Тютюнник).
    Посеред майдану, де мене поза ту ніч лишили радисти, я зупинився, не знаючи, куди його податися (Г.Тютюнник).
    Мені стояло в пам'яті роками, як ми тоді не відали про те, чого старий тремтячими руками ловив секунди крильце золоте (Л. Костенко).
    Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі люди, які дбають про тебе (М. Коцюбинський).
    Ніхто не знає, де вони зимують зиму, де ховаються від лютих буранів (О.Гончар).

  7. Вкажіть умову відокремлення означення у реченні: Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері (М. Рильський).
    Віддаленість від означуваного слова іншими членами речення.
    Означуване слово - займенник.
    Ускладнення основного змісту причиновим значенням.
    Постпозиція щодо означуваного слова.
    Уточнюючий характер означення.

  8. У якому реченні з однорідними членами допущено пунктуаційну помилку?
    Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів — ось що дає змогу людині стисло і небагатослівно висловити досить складні думки (А. Коваль).
    Майже всі опери Миколи Лисенка: «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» написані на лібрето Михайла Старицького (З календаря).
    У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).
    І піч, і комин, і жердка для убрання, і лави, і стіл, і колиска — все на своїм усталенім зручнім місці, як у кожнім житлі людськім (М. Влад).
    І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А.Малишко).

  9. У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
    Защебетав соловейко / пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає (Т. Шевченко).
    У товаристві лад / усяк тому рад (Народна творчість).
    Дружба — як дзеркало / розіб'єш — не складеш (Народна творчість).
    Продають / хвалять, купують / гудять (Народна творчість).
    Рада б зірка зійти / чорна хмара заступає (Народна творчість).

  10. З'ясуйте, у якому безсполучниковому складному реченні допущено пунктуаційну помилку.
    Уночі палало село, з неба злякано дивився вниз поблідлий місяць (В. Винниченко).
    Полум'я ж росло, вітер грався ним, місяць з жахом тікав серед хмар (В. Винниченко).
    Не змогли нас супостати взяти в кайдани свої, ми бороним наші хати, наші тихії гаї (В.Самійленко).
    Уже схопилось із неба сонце, заглянув місяць у моє віконце (Леся Українка).
    У долині село лежить, понад селом туман дрижить (І. Франко).

  11. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
    Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас, як на підбір (О. Гончар).
    Я певний: кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М.Чабанівський).
    Але, я думаю, найбільш на Україну тягли його відтіль ті струни потайні (М. Рильський).
    Певно се країна світла та злотистої блакиті, певно тут не чули зроду, що бува негода в світі (Леся Українка).
    Очевидячки, се питання усіх цікавило (М. Коцюбинський).

  12. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при відокремленні означень.
    Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. Сосюра).
    Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
    Втомлена вона заснула, голову поклавши на камінь (І. Франко).
    Жовто помальовані парти, зсунуті в кутку докупи, були покриті пилом (М.Коцюбинський).
    Тепла ніч, наповнена степовими пахощами, пропливла над Асканією (О.Гончар).