Синтаксис
Розділові знаки у простому і складному реченнях. Варіант 4


    Інструкція
  1. Знайдіть речення з відокремленою прикладкою.
    Дзвени, моя пісне, і клич до роботи... (В. Сосюра)
    Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).
    Хлопець сидить ніби аж трохи знічений прилюдним сусідством з нею, з юною шкільною красунею (О.Гончар).
    А дівочі молодії веселії літа, як квіточка за водою, пливуть з сього світа (Т. Шевченко).
    І сміх, голосний, розгонистий, перестрибує снігами й стихає в морознім повітрі, як дзвін (М.Стельмах).

  2. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні однорідних членів речення?
    Насправді ж музика — це все: і спів, і чистота, й птахи ці, і хмаровиння, й твердість криці... (В.Коротич)
    Наче пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу, і весь смисл їхнього буття — всі труднощі, злигодні й героїчні події минулого, всі пристрасті сучасної долі, — все постало перед ним у великій небуденній єдності (О.Довженко).
    І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю — і дитинство й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
    Надворі повсюди лежала роса: на жовтій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі (Г. Тютюнник).
    На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну під чиїмось обережним кроком, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Г. Тютюнник).

  3. У якому безсполучниковому складному реченні замість риски треба поставити двокрапку?
    Хмари розповзлися / виглянуло сонечко (К. Гордієнко).
    Трапиться слово зрадливе / геть його, сину, жени (Б. Олійник).
    Там був звичай / кожен із гостей садив дерево чи кілька дерев (М. Рильський).
    Вода все змиє / тільки злого слова ніколи (Народна творчість).
    Щастя в повітрі не в'ється / воно в боротьбі дістається (Народна творчість).

  4. У якому реченні допущено помилку при виокремленні дієприкметникового звороту?
    Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками (М. Стельмах).
    Переповнений любов'ю, я відкрив кохання книгу (П. Тичина).
    Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний).
    Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (М. Рильський)
    Напливала на річку ніч, настояна на синій воді, місячному сяйві і пахощах верболозу (Ю.Мартич).

  5. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
    Рояль ридав, немов людина, у стогін струни всі злились (М. Чернявський).
    Ніч гойдається, мов дим, мерехтить зоря в блакиті (Д. Павличко).
    Весело землі: цвіте, красується цвітами, садами темними, лугами (Т. Шевченко).
    Прийде осінь — у засіках буде хліб золотий (О. Десняк).
    Умови однакові, результати різні (В. Крищенко).

  6. Укажіть пунктограму вживання тире в реченні.
    Спочивають добрі люди, що кого втомило: кого — щастя, кого — сльози, все нічка покрила (Т.Шевченко).
    Тире між головними членами речення.
    Тире на місці пропущеного члена речення.
    Тире у складносурядному реченні.
    Тире у безсполучниковому реченні.
    Тире перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення.

  7. Яке правило, що стосується відокремлення дієприслівникового звороту, сформульоване неправильно?
    Не відокремлюються деякі дієприслівникові звороти фразеологізованого типу.
    Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть підсилювальна частка І.
    Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що виступає в ролі однорідного члена до іншого невідокремленого члена.
    Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що стоїть перед присудком.
    Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний із присудком.

  8. У якому реченні прикладку із сполучником ЯК потрібно відокремити?
    Якось сидимо ми з бабусею вдвох у садку: бабуся як спеціаліст по промисловості пір'я дере (Остап Вишня).
    Усі знали Оришку як відьму (Панас Мирний).
    Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький).
    Верига як рядовий козак не був закликаний на козацьку раду (П. Панч).
    Він починав цінувать Ольгу як жінку, як свого будущого товариша на цілий вік (І. Нечуй-Левицький).

  9. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при однорідних членах.
    Набігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий).
    Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, і гармонію у всій природі (О.Гончар).
    Хмари, і крапельки води на латаття, пісок на урвищах берегів, і туман над річкою набрякли густим червоним мороком (Г. Тютюнник).
    З грубки пахло жаром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим відпаром дерези (Г.Тютюнник).
    Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний).

  10. З'ясуйте, у якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку.
    Над водою верби стелять свій намет і неначе з осокою невгомонний очерет (С. Черкасенко).
    Десь спереду гукнув паровоз і здригнулись вагони (А. Головко).
    Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Г. Тютюнник).
    В такі от прозорі дні навстіж розкриваються людські серця, і кров струменить швидше (В.Речмедін).
    І зі сходу на захід летіли лелеки, і німіла, дощами налита, осіння земля (Є. Маланюк).

  11. У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
    Рідко посієш / рідко й зійде (Народна творчість).
    Менше говори / більше почуєш (Народна творчість).
    Трава залишає корені / людина — нащадків (Народна творчість).
    Сьогодні зранку музика в мені / дошукуюсь мотивів і причини (В. Крищенко).
    Час, окрім судійської, має ще й іншу особливість / він працює на того, хто працює, а слава приходить до того, кому ніколи за роботою думати про неї (В. Земляк).

  12. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
    Коли в лісах ревли іще буй-тури, Дажбогу сонце приміряло німб, і люди чорноліської культури жили, співали, сіяли свій хліб (Л.Костенко).
    Тут запеклася кров мого народу і одридали волю кобзарі (Л. Костенко).
    Сонце золоту пряжу пряло на Дніпрі, а в степу білими, як молоко, гречками меди пахли (Г.Косинка).
    Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М.Коцюбинський).
    Людина без імені — що сонце без світла: світло погасло — і сонця нема (А. Дімаров).