Прислівник. Варіант 3


    Інструкція
  1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням ознаки предмета?
    Спів уголос, сприймати на ура, грати навиліт, поводитись гуманно, несказанно зрадів.
    Кохати завжди, розмовляти пошепки, летіти вгору, гостро критикувати, стояти пліч-о-пліч.
    Кохання назавжди, побачення наспіх, розмова віч-на-віч, відомо зроду- віку, пішов хтозна-куди.
    Шлях без кінця-краю, борщ по-київськи, стежка праворуч, дорога без кінця-краю, документи з-за кордону.
    Шеренга один в один, пригрівало по-літньому, падали додолу, украй важливий, скоро прибуде.

  2. У якому рядку подано лише ті прислівники, від яких неможливо утворити ступенів порівняння?
    Щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.
    Глухо, буйно, ясно, весело, багато.
    Гостро, тяжко, низько, сміливо, хутко.
    Рідко, прудко, мало, коротко, солодко.
    Вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.

  3. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс.
    По/перше, будь/що/будь, коли/не/коли, раз/у/раз, на/дворі.
    Часто/густо, пліч/о/пліч, по/українськи, по/латині, на/сміх.
    На/радість, по/нашому, кінць/кінцем, аби/де, на/бік.
    По/німецьки, любо/дорого, де/не/де, коли/небудь, по/третє.
    На/зустріч, без/жалю, як/треба, ні/трохи, десь/то.

  4. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
    Казна-коли, де-не-де, зроду-віку, нізвідки, по-казахськи.
    Сила-силенна, здавна, позаторік, вужче, де-таки.
    Як-от, анітрохи, деколи, не треба, напоказ.
    Водночас, зрання, щоранку, як най дорожче, заввишки.
    Угору, праворуч, навстіж, напрочуд, з краю в край.

  5. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано правильно?
    Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький).

    Надворі — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
    Надворі — іменник, початкова форма — двір, загальна назва, конкретна назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, І відміни, твердої групи, у реченні — обставина.
    Надворі — іменник, початкова форма — двір, загальна назва, абстрактна назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, II відміни, твердої групи, у реченні — додаток.
    Надворі — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
    Надворі — прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.

  6. У якому рядку всі прислівники виконують роль вставних слів у реченні?
    Таким чином, тим часом, якраз, десь-інде, напоготові.
    За віщо, навіщо, навиліт, сяк-так, гуманно.
    Заодно, водночас, все одно, на ура, наяву.
    З року в рік, зроду-віку, впевнено, надзвичайно, натомість.
    Напевно, можливо, по-десяте, нарешті, до речі.

  7. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням способу дії?
    Дивитися спідлоба, говорити заочі, співати вголос, робимо залюбки, вчинив навпаки.
    Говорити пошепки, стояти пліч-о-пліч, пропасти безвісти, відбудеться завтра, працювати сумлінно.
    Дивитись звисока, злегка почервонів, йти по одному, зробити потай, багато розмовляти.
    Працювати так-сяк, розбити дощенту, наїстися вволю, бачити від ранку до вечора, зіграти внічию.
    Розмовляти віч-на-віч, звикали мало-помалу, признались привселюдно, відбулося наприкінці, промовити сонно.

  8. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники вжито у формі вищого ступеня порівняння.
    Тепліше, значно краще, ще вужче, легше, якнайсильніше.
    Зручніше, ще вище, значно тяжче, більше, звисока.
    Лагідніше, тихіше, щонайглибше, серйозніше, величніше.
    Актуальніше, ще чистіше, значно веселіше, нижче, знизу.
    Виразніше, тихіше, швидше, вимогливіше, трохи вужче.

  9. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться окремо.
    Без/кінця, в/ногу, до/вподоби, до/смаку, з-за/кордону.
    Без/жалю, в/голос, до/ладу, на/диво, на/щастя.
    Без/вісти, в/обріз, на/радість, у/вічі, уві/сні.
    Без/наміру, в/цілому, як/слід, на/ходу, з/переляку.
    Без/права, як/треба, на/зло, зо/зла, на/показ.

  10. Виберіть рядок, у якому всі прислівники написано правильно.
    Додому, вперше, навпіл, попідвіконню, по троє.
    Надвоє, в п'ятьох, раз по раз, будь-що-будь, злегка.
    Праворуч, коли-не-коли, полатині, напоготові, аніяк.
    На жаль, сухо-насухо, на поготові, спідлоба, підряд.
    Удвічі, подекуди, влітку, над силу, на силу.

  11. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано правильно?
    Усе ближче гриміло, блискотало, будувалося (О. Гончар).

    Ближче — прислівник, способу дії, проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — присудок.
    Ближче — прикметник, початкова форма — близький, якісний, проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
    Ближче — прикметник, початкова форма — близький, відносний, проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
    Ближче — прислівник, місця дії, початкова форма — близько, проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
    Ближче — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.

  12. З'ясуйте, у якому рядку всі слова є прислівниками.
    Вволю, поволі, вільно, вільний, воля.
    Двічі, удвох, по-друге, двоє, вдруге.
    Там, тут, як, десь, щось.
    Пізно, запізнитися, пізній, запізнення, пізненько.
    Довго, завдовжки, задовго, якнайдовше, довше.