Лексикологія. Варіант 2


    Інструкція
  1. Лексикологія – це розділ мовознавчої науки, який вивчає ...
    стійкі одиниці мови;
    особливості слововживання;
    правильну вимову слів;
    лексичне значення і вживання слів;
    правильне написання слів.

  2. Укажіть, на які групи поділяється лексика української мови за походженням
    загальновживана, запозичена, спільнослов’янська;
    діалектизми, історизми, неологізми;
    спільнослов’янська, власне українська, запозичена;
    загальновживана, неологізми, термінологічна;
    спільнослов’янська, архаїзми, жаргонізми.

  3. Лексика української мови за пасивністю використання поділяється на…
    загальновживану, спільнослов’янську, термінологічну;
    діалектизми, історизми, архаїзми;
    власне українську, запозичену, стилістично марковану;
    неологізми, історизми, архаїзми;
    спільнослов’янську, сленг, професіоналізми.

  4. Визначте, на які групи поділяється лексика української мови за сферою вживання
    власне українські та запозичені слова;
    спільнослов’янські слова та екзотизми;
    стилістично марковані слова та неологізми;
    загальновживані та стилістично марковані слова;
    історизми, архаїзми.

  5. Укажіть, у яких стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова
    художньому та науковому;
    публіцистичному та конфесійному;
    художньому та публіцистичному;
    розмовному та епістолярному;
    науковому та розмовному.

  6. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох
    загальновживані слова;
    історизми та архаїзми;
    терміни та запозичені слова;
    діалектизми;
    фразеологізми.

  7. Укажіть, до якої групи лексики належать слова плай, вивірка
    загальновживані слова;
    терміни;
    жаргонізми;
    архаїзми;
    діалектизми.

  8. Визначте рядок, у якому всі слова – архаїзми
    уста, шолом, управа, зіронька;
    десниця, перст, письмовець, возсіяти;
    причепуритися, ректи, обрій, путня;
    дружина, волхви, злато, сумніватися;
    кошовий, земство, бунчук, жаровня.

  9. Укажіть рядок, у якому усі слова – професіоналізми:
    афікс, синтаксис, речення, постфікс, підсніжник;
    температура, дощить, прогноз, громовиця, осяйний;
    луг, бджілка, мед, пасічник, ультразвуковий;
    антитіло, ін’єкція, пацієнт, термометр, стерилізатор;
    кермо, гальма, пасажир, траса, рута-м’ята.

  10. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми
    Плачу любові ціною свого життя – серце скапує в слово (Б.Харчук).
    І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).
    Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).
    Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).
    І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).

  11. Укажіть рядок, у якому не всі слова загальновживані
    щодень, навчання, відпочинок, погода, квіти;
    порядок, квітує, працювати, батьки, тачка (машина);
    любов, сердечний, їжа, дорога, друзі;
    перебудова, віддаль, далекосяжний, річка;
    надія, ледь-ледь, зустріч, пташка, Прут, промінь.

  12. Укажіть, до якої групи лексики належать слова злиняти, на шару
    загальновживані;
    терміни;
    жаргонізми;
    архаїзми;
    діалектизми.

  13. Визначте рядок, у якому всі слова належать до стилістично маркованої лексики
    лимонка, низи, біржа, світанок, кошелик;
    електродоїння, прогресивка, спонсор, надія, жага;
    добривечір, артіль, атрамент, любий, марево;
    реготати, лупцювати, репетувати, злиняти;
    фіранка, мастак, гультяй, танцювати, плентатися.

  14. Вкажіть, у якому рядку є власне українські слова
    суцвіття, рід, крайнебо, пюпітр;
    слов’янофіл, краєвид, футбол, плем’я;
    вареники, лелека, сузір’я, веселий, овес;
    співавтор, ковбаса, благодать, бульба;
    кришталь, мірошник, соната, фламінго.

  15. Визначте речення, у якому вжито професіоналізм.
    Тихою спокійною річечкою повз мальовничих берегів пливе човник.
    Раптом перестала працювати швейна машинка – човник вийшов з ладу.
    Багатий урожай білоколоски – це завжди приємно.
    Збирали ми гуртом у полі «оте колоссячко вусате».
    Як у човнику, пливемо колосяною нивою (За В.Русанівським).

  16. Укажіть рядок із стилістично маркованими синонімами:
    працювати, трудитися, гнути спину;
    мужній, сміливий, безстрашний;
    ректи, глаголити, базікати, балакати;
    сміятися, веселитися, хіхікати;
    відпочивати, насолоджуватися, спати.

  17. Визначте речення з контекстуальними синонімами
    Ялинки – не тільки дітям радість, а й символ одвічної зеленої природи (І.Цюпа).
    Скільки летітиме думка – усе не буде межі, тільки нова і нова глибінь всесвіту (О.Гончар).
    Кожне слово складається із змісту і мелодії (Петро Панч).
    А хлюня мій ходить іще не може – синок мій любий, щастячко моє (За В.Сосюрою).
    Поезія – це праця зрима, це думки смілої весна (М.Рильський).

  18. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу
    Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко).
    Вітер дихне – пшениці ворухнуться розкішні, вусом шелесне ячмінь... (П.Дорожко).
    Нарешті, запалили свічку, та вітер одразу її погасив (В.Канівець).
    Остання хвиля покотилася на берег, але вона була вже безсилою (Д.Ткач).
    Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).

  19. Укажіть рядок, у якому всі пари слів – пароніми
    веселий – щасливий; швидкий – повільний;
    далекий – близький; знайомий – маловідомий;
    музичний – музикальний; робочий – робітничий;
    усміхнений – похмурий; усмішка – посмішка;
    бити байдики – точити ляси; ревма ревіти – заливатися сміхом.

  20. Визначте речення, у якому використано перифразу
    Над бистротечим Дніпром западав вечір (Ю.Опільський).
    Он хмари повільно бредуть одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів (О.Копиленко).
    І диво дивнеє сталось: з ним совість заговорила (І.Ющук).
    І вкриє мудрість голову сріблом (М.Рильський).
    Як навесні світиться садок од цвіту, так тепер він починає світитися своїми плодами (Є.Гуцало).

  21. Термінологічна лексика
    лелека;
    гіпербола;
    боцян;
    комівояжер;
    рать

  22. Неологізм
    кібернетика;
    жаровня;
    мультимедіа;
    щодня;
    перст.

  23. Омоніми
    Прут, прут;
    плай, ватра;
    взяти ноги в руки;
    безкраїй, безмежний;
    реготати, ревіти.

  24. Синекдоха
    косарі пливуть юрбою;
    поїхав заробити копійку;
    прочитала Кобилянську;
    гарна, як квіточка в лузі;
    хмаринка плаче.