Відокремлені прикладки

Прикладка відокремлюється комою, якщо:
- вона поширена (складається з двох і більше слів) і стоїть після іменника, до якого відноситься: Та, може, вітер, трубадур осінній, від поля співом мудрим пропливе;
- поширена, стоїть перед пояснюваним іменником і має обставинний відтінок: Мандрівник вічний, невблаганний час іде вперед;
- приєднується за допомогою слів родом, на ім’я, так званий, а також сполучника як із значенням причини: Шевченко, як поет-реаліст, не міг не відобразити народних страждань;
- стосується особового займенника (незалежності від позиції та поширеності): Дюймовочка в листочку капустяному, я у життя із вічності пливу;
- прикладки, які означають власну назву, якщо перед ними можна вставити слова тобто, а саме: Співає, легко посміхаючись, п’ятий Запорожець, Трохим.

Замість коми ставимо тире, якщо:
- поширена прикладка має значення уточнення і перед нею можна поставити а саме: Одним із оберегів була Берегиня – богиня захисту домашнього вогнища, родини.
- треба підкреслити самостійність прикладки, частіше в кінці речення: Шануйте граматику – незмінного диригента незліченного оркестру слів.До нас підійшли двоє братів – Петро і Василь – та їх батько.