Головна » Статті » Тексти для читання » Шевченко Тарас |
"Лічу в неволі дні і ночі..." (друга редакція)
Лічу в неволі дні і ночі (друга редакція) Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо! Забирають, не вертають Ніколи нічого! І не благай, бо пропаде Молитва за богом. Каламутними болотами, Між бур’янами, за годами Три года сумно протекли. Багато дечого взяли З моєї темної комори І в море нишком однесли. І нишком проковтнуло море Моє не злато-серебро – Мої літа, моє добро, Мої літа, мої печалі, Тії незримії скрижалі Незримим писані пером. Нехай гнілими болотами Течуть собі між бур’янами Літа невольничі. А я! Такая заповідь моя! Посижу трошки, погуляю, На степ, на море подивлюсь, Згадаю дещо, заспіваю, Тай знов мережать захожусь Дрібненько книжечку. Рушаю. Мі заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови. Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А оже, й те… Та де? Якими? І заспіваємо яку? Не тут, і певне, не такими! І заспіваєм не таку! І тут невесело співали, Бо й тут невесело було, Та все-таки якось жилось, Принаймні вкупі сумували, Згадавши той веселий край, І Дніпр той дужий, крутогорий, І молодеє теє горе! І молодий той грішний рай! [Січень-квітень 1850, Оренбург] Джерело: http://www.ukrcenter.com/ | |
Переглядів: 1035
| Теги: |