Розділи
| Фольклор [31] |
| Франко Іван [22] |
| Іваненко Оксана [1] |
| Шевченко Тарас [123] |
| Коцюбинський Михайло [34] |
| Остап Вишня [23] |
| Панас Мирний [2] |
| Федькович Юрій [1] |
| Сенченко Іван [1] |
| Руданський Степан [1] |
| Кащенко Адріан [4] |
| Васильченко Степан [4] |
| Олесь Олександр [1] |
| Куліш Микола [1] |
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Тексти для читання » Остап Вишня |
"Сон на користь" (Гумореска)
Сон на користь (Гумореска) Так от жив собі та був собі чорнявий хлопчик, у селі Ясному, Чудесного району, Чудової області, на Радянській Україні. Було йому вже років, мабуть, з одинадцять, а то й ще менше,— чи аж не десять років йому було. І здорово він стріляв з рогатки. І в собак стріляв, і в котів стріляв, і в горобців стріляв. Як стрельне, бувало, він у собачку — собачка скавучить, як у кота — кіт нявчить, а як у горобця стрельне — а шибка у сусідньому вікні тільки — дзень! — розбилась шибка, а горобець тільки — цвірінь-цвірінь! — весело так цвірінькає горобець, з того хлопчика ніби насміхаючись: — Ага! Хотів мене влучити, а влучив у шибку! Ага! Цвірінь-звірінь у шибку! І курив той хлопчик, і негарно лаявся, і в орлянку грав, і з учителями своїми, як зустрічався на вулиці, не вітався. Неслухняний хлопчик був. І так дожив аж до Нового року. А на Новий рік у школі ялинка мала бути, де кращим учням подарунки даватимуть, а неслухняним учням нічого не даватимуть. Чекав на ту ялинку й наш хлопчик, але надії на подарунок у його не було, бо не слухався він нікого, кепсько вчився, тільки й того, що з рогатки стріляв здорово. Сердитий ліг він під Новий рік спати. Тільки-но заснув, аж ось йому сон сниться! Та який сон! Ніби держить чорненький собачка в лапках рогатку й на його націлюється. Він злякався й просить того собачечку: — Жучок! Не стріляй у мене, мені буде боляче! — А ти,— каже Жучок,— у мене стріляв! І мені було боляче, а ти ж стріляв! — Не стріляй,— плаче хлопчик,— я більше не буду! — Ну, добре,— Жучок каже,— не буду. Я кращий од тебе! Не буду! Побіг Жучок, аж тут Кіт. І теж із рогаткою і на хлопчика націляється. — Ой, котиру, ой, братику, не стріляй! Я більше не стрілятиму! — Ага,— замуркотів Кіт.— Ага! І побіг, весело нявкаючи. А потім ніби налетіли на нашого хлопчика горобці, а потім почали на його летіти розбиті шибки. Він як закричить: — Мамо! І прокинувся. Підійшла до його мама, заспокоїла, а він мамі й каже: — Мамо! Не стрілятиму з рогатки, слухатимусь, добре вчитимусь, і буду ввічливим, і нікого не ображатиму. — От і добре,— сказала мама.— 3 Новим тебе роком, мій хлопчику! — І поцілувала його. А подарунки новорічні наш хлопчик аж через рік на ялинці одержав! Як найкращий учень. | |
| Переглядів: 21478 | Рейтинг: 3.1/58 |