Антологія дитячого анекдоту_2 - Фольклор - Тексти для читання - Каталог статей - Допомога учням, студентам, учителям
Головна » Статті » Тексти для читання » Фольклор

Антологія дитячого анекдоту_2
***
— Тату, вітаю тебе! — сказав Жабір.
— З чим?
— Цього року тобі не доведеться витрачатися на книжки.
— Чому?
— Я залишився в тому ж класі на другий рік.
 
***
Том запізнився на урок і виправдовується:
— Пробачте, будь ласка, сер, але я не винний— це мама проспала!

***

Тадзю вперше пішов до школи. Коли він повернувся додому, мама запитала:
— Я сподіваюся, ти  поводився добре, не пустував, не галасував?
— Ще б пак! — відповів Тадзю. — Що я міг зробити, якщо весь час стояв за дверима.

***

— Негідний хлопчисько, чому тобою знову незадоволений вчитель? Що ти ще вчора накоїв?
— Учора? Абсолютно нічого. Я навіть не був у школі.

***

— Синку, для мене робота завжди задоволення, а ти чомусь її уникаєш.
— Тату, не можна жити тільки задоволеннями.

***

Ще з порогу Романчик весело сказав:
— А мені в школі оцінку поставили. Першу-у!
Подивився батько в щоденник і за голову схопився:
— Не розумію, чому ти радієш?!
— Як чому? Оцінці.
— Таж у тебе «одиниця»!
— Ну то й що?
— Адже гіршої оцінки не буває!
— Буває,— не знітився Романчик.
— Це ж як?
Романчик  весело  підстрибнув  і відповів:
—    Іншим взагалі нічого не поставили!

***

— Знаєш, мамо, вчителька просила мене писати розбірливіше.
— Ну що ж, потренуйся.
— Розумієш, мамо, якщо я почну писати розбірливо, вона побачить мої помилки!

***

— Чому в тебе з історії «трійка»? — допитується дід в онука. — Я, коли навчався, одержував тільки «п'ятірки»!
Внук виправдовується:
— Порівняв! Тоді історія була на п'ятдесят років коротшою!

***

Мама синові:
— Ти навіщо приніс додому черепаху?
— Наш учитель зоології сказав, що черепахи живуть двісті років. Ось я і вирішив перевірити.

***

Чоловік до дружини:
— Уявляєш, проглянув нещодавно щоденника нашої доньці і ледь не знепритомнів!
— Що, багато «двійок» нахапала?
— Та ні, виявляється, вона вже в четвертому класі!

***

Мама синові:
— Ти, П'єр, сам з'їв тістечка чи поділився з сестрою?
— А ті тістечка на двох не діляться.

***

Учитель прийшов до учня, який завинив: «Мама вдома?» Учень: «Ще не прийшла». — «А тато?» — «Теж заховався».

***

Бабуся звертається до внука:
— Лесику, підкажи, а то я забула, скільки днів у липні?
— Не знаю, бабусю.
— Як не знаєш? Ти ж ходиш до школи?
— Ні зараз у мене канікули.

***

— Миколко, що сталося? Чому ти такий сумний?
— Та мій татко жартів не розуміє.
— Яких жартів?
— Та вчора бeло перше квітня. Я й пожартував, мовляв, тебе татку, в школу викликають. Жарт як жарт. А він не зрозумів та й пішов. Ну, а ввечері, сам знаєш...

***

— Татку, сьогодні ввечері в школі призначено міні-батьківські збори.
— Що це за «міні»?
— На них будемо тільки ти, я і директор.

***

— Якщо заважатимеш мені виконувати твоє домашнє завдання,— розсердився батько,— я навмисне зроблю-помилку!
— Татку, зроби обов'язково. А то вчитель не повірить, що це моя робота.

***

Дівчинці задали складні задачі з математики. Любляча мама почала допомагати.
Наступного дня донька принесла двійку.
— Не сумуй, мамусю! — сказала вона. — Інші батьки теж одержали двійки.

***

— Лікарю, в мого сина косоокість!
— Ану, хлопче, подивися на мене. Так, зрозуміло. Це в тебе від народження?
— Ні, лікарю, від списування.

***

— Ти чому вчора не був у школі? — суворо запитує мама, повернувшись з батьківських зборів.
— А я Ганні Петрівні подарунок робив.
— Який ще подарунок?
— У Ганни Петрівни вчора був день народження. А я їй завжди на уроках настрій псую. Тож я вирішив — нехай на своє свято без мене порадіє.

***

— Татку, а що мала на увазі наша вчителька, коли сказала, що яблуко від яблуні недалеко падає?
— Ти знову бився на перерві, бандит?

***

Після відвідання циркової вистави мама вирішила зайвий раз дати доньці урок моралі.
— Якщо собаки, мавпочки та поні так добре слухають дресирувальника, то чи не вважаєш ти, Пеггі, що маленька дівчинка повинна бути ще більш слухняною?
— Звичайно, мамо. Але для цього потрібно, щоб я була такою ж вихованою, як вони.

***

Не раз учитель виклишв до школи батька через погану поведінку сина. Через деякий час батько знову прийшов до школи та й каже:
— Я вже йому дав перцю...
— Кому?
— Та синові своєму...
— А я хотів вас порадувати, що в нього стала краща поведінка й двійок немає.

***

Сара синові:
— Льово, паршивцю, знімай штани, я тобі морду наб'ю.

***
На  шкільних  зборах  наприкінці навчального року оголошували підсумкові оцінки. Янніс підійшов до вчителя й попросив:

— Пане вчителю! Коли оголошуватимете мої оцінки, будь ласка, кажіть якомога тихіше.
— Ти що, боїшся?
— Що ви, пане вчителю! Просто в мого батька хворі вуха.

***

— Тату, навіщо ти береш бамбукову палицю? Не забувай — розумний виховує словами, решта — руками.

***

Мама синові-десятикласнику:
— Ти вивчив уроки, Вань? Якщо ні, стану на стілець і намну вуха.

***

— Енвар, що буде з батьками, коли вони довідаються, як ти вчишся?
—  У мами душа заболить, у батька руки.

***

— І смачна їжа набридає, якщо їсти щодня,— пояснює батькові відмінник, який не розв'язав контрольну.

***

— Яннісе, кого ти найбільше боїшся — батька чи матір?
— Бабусю.
— Вона ж старенька.
— Ти що, забув,— стара кропива болючіше жалить.

***

— Запам'ятай! Якщо сьогодні принесеш трійку, то будеш тричі битий!
— Тоді я принесу одиницю.

***

Мама сварить сина:
— Подивись, у тебе двійка з географії не закрита!
— Уже закрита!
— А чим?
— Одиницею...

***
— Тату, вчитель передав, щоб ти перестав допомагати мені робити уроки.
— Це ж чому?
— Йому вистачає і моїх власних помилок.

***

— Ну що, Колю, запитували тебе на цьому тижні з латині?
— Аякже, татку, чотири рази.
— Ну, і які ж оцінки?
— Якщо ще раз запитають, то буде повна «п'ятірка».

***

Батько (щойно покаравши свого сина різками):
— Повір, Колю, що карати тебе мені було так само боляче, як і тобі зараз.
Коля (плачучи):
— Так... але не в тому місці...

***

Приїхав хлопець з київської бурси додому. Ходить з батьком подвір'ям і бачить — лежать граблі. Він і запитує:
— Тату! А як це називається? — і наступає ногою на зубці.
Батько ще й відповісти не встиг, а граблі як ударять ученого панича по обличчю, та так, що іскри з очей посипалися.
—Ах, чортові граблі!—заскиглив він.
А батько й каже:
— Так тобі й треба, синку. Навчайся, але й розуму не розгуби, а то скоро забудеш, як мене звати.

***

У гімназії на уроці літератури вчитель запитує:
— Петков, хто написав «Гамлета»?
— Не знаю, пане вчителю.
— Йди додому й приведи свого батька!
Учень прийшов додому і все розповів батькові. Той його відшмагав. Наступного дня батько прийшов до вчителя і сказав:
— Я все з'ясував, пане вчителю, це він, але більше не буде.

***

Грузинська школа. Учитель:
— Гіві, скажи нам, що таке ос?
— Це великий смугастий мух.
— Ні, Пві, великий смугастий мух — це джміль, а ос — це те, навколо чого крутиться земля.

***

В одного мужика була велика сім'я. Якось сіли вони вечеряти. Накинулися на миску, мати не встигає підкладати. А одна дитина все щось хоче сказати:
— Мамо, в мене...
А батько трісь його ложкою по лобі:
— Скільки вам говорити, щоб за вечерею сиділи мовчки? Потім скажеш.
Вечеря закінчилася.
— Ну, чого тобі? — запитує мати.
— У мене ложки немає.

***

Мати:
— Швидше, ти запізнишся до школи!
—    Нічого, мамо, школа відчинена цілий день.

***

Батько поцікавився оцінками сина. Узяв щоденника, бачить — усе «незадовільно» і тільки із співів «відмінно».
—    І цей олух ще співає! — розсердився батько.

*** 
Батько гнівається:

— Знову ти приніс трійку!
— Татку, я не винний. Просто вчитель запитав мене те ж саме, що й минулого разу.

***

— Сюзанно, розкажи, як вчишся, і про свою вчительку.
— Та вчуся, як усі. А ось учителька якась дивна. Всю таблицю множення запитує в учнів. Мабуть, сама нічого не пам'ятає.

***

Ясь прийшов у гості до своєї тітки.
— Сідай, племінничку, в ногах правди немає.
— Сів би з радістю, та не можу. Вчора татко був на батьківських зборах і побачив табель...

***

— Ну, синку, покажи щоденника, що ти сьогодні приніс зі школи?
— Та   нічого   показувати, там лише одна двійка.
— Лише одна?
— Не хвилюйся, тату, я завтра ще принесу!

***

Учителька молодших класів — лівша. Одного разу, коли вона писала на дошці, Джон не витримав:
— Місіс Буткевич, а ви знаєте, що у вас руки переплутані?

***

— Синку, ти казав, що вчора відмінили уроки і тобі можна залишитися вдома. Але ж були уроки. Синку, школа — це храм науки!
— Мамо, благочестивий не той, хто ходить до храму, а той, хто шанує свій дім та батьків.

***

— Ти розв'язав задачі на сьогоднішній контрольній?
— Не всі, тату.
— А скільки?
— Одну, котру списав у Ясі.

***

Гімназист:
— Я з більшим задоволенням їхав у село до батьків на канікули на Пасху та Різдво, ніж тепер на літні вакації...
Дядько:
— Дивно! Адже на літні канікули ти їдеш не на два тижні, а на три місяці!
— Так. Але... якби я склав іспити...

***

Учитель   телефонує   мамі двієчника:
— Скажіть, чому ваш син увесь час якийсь сонний? Мама:
— А це в ньому таланти дрімають!

***

— Ну що, Петрушо? Як тобі подобається в школі?
— Нічого, мамусю, все було б дуже добре, якби не вчитель.
— А що вчитель?
— Він усе запитує, а я не знаю, що мені відповідати на його запитання.



Категорія: Фольклор | Додав: ychitel (03.08.2012)
Переглядів: 501 | Рейтинг: 0.0/0