8 клас. Твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему - Мова - Розвиток мовлення - Каталог статей - Допомога учням, студентам, учителям
Головна » Статті » Розвиток мовлення » Мова

8 клас. Твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему
ТВІР-РОЗДУМ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ

Твір-роздум — це текст, у якому в логічній послідовності викладено думки, міркування і висновки. В основі творів-роздумів на морально-етичну тему — проблеми моралі.

Мораль — це система поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей. Найважливішою функцією моралі є узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей, певної спільноти, суспільства в цілому.

Етика — наука, що вивчає мораль, теорія моралі. Головну увагу етика приділяє обґрунтуванню моральної, доброчесної поведінки людини.

Найважливіші категорії етики: добро, обов'язок, совість, честь, гідність, гуманність, відповідальність тощо.

Щоб зрозуміти, що таке мораль, та з'ясувати, як потрібно писати твір-роздум, прочитайте текст і знайдіть вступ, тези, висновки.

На що опирається мораль
Кожен знає: закон спирається на силу влади, на примус. А от на що спирається мораль? Мораль суспільства в цілому і мораль кожного з нас?
Зроду-віку мораль трималася й тримається, як любили говорити древні, на "трьох китах".
Перший кит — це традиції та звичаї, що склалися в кожного народу. Засвоюємо їх змалку. Матуся з татком пояснюють дитинчаті: "так заведено", "так чинять усі", "так прийнято здавна".
Другий кит — авторитет громадської думки. Одні вчинки своїх громадян суспільство схвалює, інші — засуджує. Цим воно регулює та спрямовує поведінку кожного з нас. У здоровому суспільстві такі поняття, як честь і добре ім'я, важать багато. Тепер це називають суспільним визнанням, а колись воно виражалось прислів'ям: "Що люди скажуть?"
Третій кит — найпідступніший. Справа в тім, що моральна поведінка є цілком добровільною. Силоміць змусити бути чесним та порядним неможливо. Про мораль справді високу доводиться говорити лише за умови, що основою поведінки людини є совість. Мораль ґрунтується на свідомості кожного з нас.
Таким чином, мораль має три точки опори. Це засвідчує історія. Це закарбовано в перлинах народної мудрості. "Сумління — найкращий порадник", — стверджує прислів'я. Іншим прислів'ям характеризують людину аморальну: "Ні сраму, ні совісті!" Третє прислів'я додає: "Хто честі не має, того й дрючком не проймеш!"

Зауваги.
Матеріалом для творів на морально-етичну тему є саме життя. Кожна людина повинна навчитись спостерігати за навколишнім світом, аналізувати вчинки та дії людей і на основі цього робити висновки.
  У таких творах можна писати про:
а) стан природного середовища;
б) ставлення людини до багатств природи;
в) цікаві випадки, повчальні для інших;
г) розмірковування: ким бути і яким бути?; ґ) те, у чому щастя людини;
д) те, що таке вихованість тощо.
Перш ніж приступити до написання твору, запишіть кілька головних думок з теми на чернетці.
Теза (вступ) не обов'язково має бути поширеною; вона може бути представлена і одним реченням.
У роздумах найголовніше, щоб логічно були представлені аргументи (докази) або пояснення головної тези (думки).
Для творів-роздумів необхідно готувати складний план.

Завдання.
1. Напишіть твір-роздум на одну з морально-етичних тем,
"Почуття вдячності людям — ознака твоєї гідності"
"Душі осердя — милосердя"
"Що є чесність і що є честь?"
"Чи актуальним сьогодні є золоте правило моралі: не чини іншому того, чого не хотів би собі?"
"Брехня — рідна сестра страху"
"Наполегливість і впертість. Що потрібно для праці?"
"Створи самого себе"
"Чи треба вчитися спілкуванню?"
"Що означає бути сучасним?"
"Що дає людині матеріальна культура?"
"Прекрасне і потворне в нашому житті"
"Що робить людину великою?"

Зразок плану до твору-роздуму.

"Де праця, там і щастя"
1.Моє уявлення про щасливу людину.
2. Труд — джерело справжнього щастя:
а) у праці розкриваються творчі сили людини;
б) труд розвиває розум і здібності, загартовує волю;
в) у праці міцніє справжня дружба;
г) труд — джерело багатства нашої країни;
ґ) людину цінують за працею.
3. Висновки. Сенс життя — у праці.

2. Використайте аргументи (докази) для твору-роздуму.

"Будь сучасним"

Бути сучасним — не обов'язково бути "модним" у компанії, в якій ти часто буваєш.
Бути сучасним — це добре знати історію, найважливіші цінності людської культури. Лише за цієї умови можна по-справжньому оцінити сьогодення і побачити перспективи розвитку суспільства.
Бути сучасним означає вміти знайти себе, своє місце в житті, визначитися з власним покликанням, обрати професію відповідно до своїх здібностей, нахилів та уподобань.
Люди, які повністю замикаються в якійсь одній сфері праці чи відпочинку, а все інше відкидають, — уже не наші сучасники.
Для справді сучасної людини (навіть найбільш зайнятої) необхідно зустрічатися з людьми, обмінюватися ідеями і духовними цінностями.

Словничок.
Щоб виразити свою думку, використайте наступні словосполучення:
Я думаю, що... Я не сумніваюсь у тому... Мені здається... З цього приводу у мене інша думка... Я притримуюсь іншої думки... Я впевнений, що... Зараз побутує думка, що... Можливо, не всі згідні з тим, що... На мій погляд... Мені хочеться зауважити... У народі кажуть... Я переконаний в тому, що... Я абсолютно згідний з тими, хто... Я повністю поділяю точку зору...

Зразки творів-роздумів
.
Прекрасне і потворне у нашому житті

На перший погляд, це — такі прості і зрозумілі поняття. Але як часто у житті ми помиляємось: потворне сприймаємо як прекрасне, а прекрасне — як потворне.
Безперечно, якби потрібно було дати визначення прекрасного, то це те, що викликає в людини радість, задоволення, хороший настрій. Якщо це визначення правильне, то алкоголь і наркотики для окремих людей теж прекрасне, тому визначити і збагнути до кінця, що таке прекрасне, — не так просто. Це, мабуть, передусім те, що не завдає шкоди людині. Недаремно прислів'я каже: "Не все золото, що блищить."
А як часто ці поняття підмінюються. Наприклад: що поганого в тому, коли подруга подрузі каже: "Ти знаєш, як я тебе люблю і ціную. І тому, як щирій товаришці, розкажу, що говорять про тебе у класі." Здається, наміри ніби товариські, але чи буде солодко на душі у дівчини, яка слухає про себе всякі дурниці. Звісно, це — потворне.
Разом з тим, прекрасне сприймаємо як потворне. Пам'ятаєте казку "Гидке каченя"? Хіба не зустрічаємо ми таких гидких каченят серед нас? Можливо, не вдались вони вродою, не мають заможного становища, не впевнені, врешті-решт. Але придивіться до них. Яка в них душа! Яке багатство почуттів! Це ж прекрасні люди!
Як на мене, кожна людина за своєю природою — митець. Вона здатна творити, будувати, бачити прекрасне і руйнувати потворне. Якби усі люди були такими, тоді б у світі було багато-багато прекрасних речей, думок, вражень, емоцій, тоді б усі люди були щасливими.
Пам'ятаймо! Наше життя — не вічне, тому ми повинні насолоджуватись ним, а не гаяти часу на дрібниці.

Ірина Медщька.

Чиста совість — найбільше багатство


Ми часто нарікаємо на те, що з нами неввічливо повелись, не так нам сказали, не так зробили. А чи завжди ми самі правильно чинимо, чи завжди можемо сказати, що наш вчинок не викликає ніяких сумнівів? Якби кожна людина задумувалась над цим, наше життя було б набагато кращим. Від нашої порядності, відповідальності та професіоналізму залежить багато. Коли б кожна людина працювала добросовісно — результат завжди був би якісним. Ми жаліємося, що в нас погана держава. А що таке держава? Це — люди, які в ній живуть і працюють. Це — влада, яка також складається з людей. Якби кожна людина, незалежно від своєї посади чи місця, де вона працює, чинила по совісті, ми не мали б причин казати, що в нас — погана держава. Наприклад: наше найважливіше завдання — навчання. Чи завжди ми готуємось до уроків, чи не прогулюємо їх? Саме від наших знань залежить, якими будемо спеціалістами — вчителями, лікарями, інженерами. Від нашого добросовісного навчання залежить майбутнє нашої держави: які люди її населятимуть, наскільки добросовісно вони працюватимуть? Чи будуть чистими їхнє сумління, їхня душа, їхні помисли? Задумуймося над цим хоча б іноді...
Оля Манжос.

Книга, що є невичерпним джерелом моралі

"Біблія" — це карта подорожнього, палиця прочанина, компас пілота, меч воїна, хартія християнина." Саме такі слова можна прочитати на перших сторінках Нового Заповіту. А чим є Біблія для нас, свідомих людей сучасного світу, які вважають себе християнами? Чому ми забуваємо її справжнє значення та цінність у власному житті? Чому ми, подорожні, блукаємо незнаними шляхами і не візьмемо карти, яка усе життя поруч, а ми не бачимо її? Чому, будучи в польоті власної слави, забуваємо про компас, адже іноді можна не побачити попереду високої гори.
Біблія — це своєрідний провідник, який подарував нам Бог для того, щоб, перечитуючи її, ми засвоювали безцінні уроки життя і святий зміст цієї книги, адже її відкривають на Останнім суді. "Біблія кладе на нас велику відповідальність; вона винагородить наше найкраще зусилля і засудить усіх, хто легковажно нехтує її святим змістом. Вона мусить заповнити нашу пам'ять, оволодіти нашим серцем і направляти наші кроки. Вона є копальнею багатства, раєм Божої слави і рікою духовного задоволення" (3 Нового Заповіту).
Біблія — це Велика Книга, в якій немає повторень, бо, перечитуючи її рядки знову й знову, відкриваємо для себе щось нове і неповторне.
Біблія — це святилище, дорога до Бога, якою, на жаль, крокують не всі. У ній — вирішення будь-яких проблем. То чому ж ми не бережемо святе слово, Боже слово?! Воно має бути для нас найріднішим і найсвітлішим. То ж крокуймо дорогою до щастя, до світлої любові. Біблія — це шлях до спасіння, то йдімо ним!

Ольга Поліщук.

Бондар О.С. Рідна мова. Письмові творчі роботи: коментарі та зразки.

8 - 9 кл. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 88 с.


Категорія: Мова | Додав: ychitel (31.10.2012)
Переглядів: 43637 | Рейтинг: 2.3/48
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *: