Головна » Статті » Розвиток мовлення » Мова

8 клас. Твір-опис пам'ятника за власним спостереженням
ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТНИКА ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ

Зауваги.
Пам'ятник можна описувати з різних боків і з різних відстаней. Оберіть свій ракурс.
Описуючи історичний пам'ятник, звертайтесь до архітектурних термінів. Попрацюйте зі словником, з'ясуйте значення незнайомих слів, елементів пам'ятника.
Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам'ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис.
  Описуючи пам'ятник:
а)  зазначте, що він собою являє (статую, стелу, обеліск), на честь кого встановлений;
б) скажіть, з якого матеріалу його виготовлено, який він за розміром, де встановлено і як він вписується в місцевість;
в) пам'ятайте, що основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характеру.
Описуючи пам'ятник, пам'ятайте, що у творі можуть бути елементи розповіді, які даватимуть лише додаткові відомості.

План опису.
1. Відомості про автора пам'ятника і де його встановлено.
2. Коротка інформація про людину, якій поставлено пам'ятник.
3. Опис самої скульптури.
4. Опис постаменту.
5. Загальне враження від монумента.
6. Як вписується пам'ятник у місцевість, як сприймається в архітектурному ансамблі площі, вулиці.
7. Загальна оцінка і значення пам'ятника для історії та культури народу.

Завдання.
Опишіть пам'ятник відомій людині, який знаходиться у вашому місті чи селі.

Зразок твору-опису.

Статуя Матері Божої у селі Сільце

Село Сільце — мальовнича казка, поринувши в яку, забуваєш усе. Село гарне, добре і напрочуд мальовниче.
Усім людям в селі добре ведеться, тому що оберігає його Мати Божа, скульптура, споруджена при в'їзді в наше Сільце.
Змінюється суспільний лад, змінюється і ставлення до духовних цінностей. За часів комуністичного режиму статую було майже зруйновано. Але люди заховали її. Коли ж Україна стала незалежною, скульптуру Матері Божої відновили, і з того часу вона не перестає милувати наші очі, тривожити душі — стоїть на роздоріжжі в тіні двох пишних туй.
Висота статуї близько двох метрів. Виготовлена з білого гіпсу. Постать Матері Божої з дитятком стоїть на невеликому постаменті, оздобленому камінням та керамічною плиткою. Аби скульптура не намокала, над нею розкинуто намет куполоподібної форми з тонкої жерсті. Кріпиться він на чотирьох тоненьких колонах. Перед постаментом підмуровано дві сходинки, на які перехожі кладуть квіти та невеликі образки.
Коли заходиш в село, Свята Марія тебе зустрічає, а коли залишаєш — благословляє у путь. Коли хтось чужий приїжджає в село, завжди зупиняється і творить молитву. Я вважаю, що місце для статуї обрано дуже вдало, бо вона вкрай потрібна селу.
Кожен раз, зупиняючи погляд на спокійному образі Марії, задумуєшся над своїм життям, усвідомлюєш власні вчинки. Мешканці нашого села люблять сюди приходити. Тут на душі стає краще, тут звертаєш погляд до Бога, стаєш добрішим.

Надія Мандибур.

Пам'ятник воїнам-односельцям

На Збаражчині, у мальовничій місцевості, розкинулося старовинне українське село Вищі Луб'янки. Родючі землі, долини, річка, ліс ще за найдавніших часів приваблювали сюди поселенців. Вони обробляли поля, розводили худобу; з кожним роком населення села зростало. Люди працювали дружно, допомагаючи один одному.
Мирний їх спокій не раз переривали напади монголо-татарських орд і війни. Та найглибший слід у душах майже кожного жителя залишила Велика Вітчизняна війна.
Жорстокі бої точилися скрізь. Небезпека нависла і над Вищими Луб'янками. Сотні безстрашних, юних серцем, встали на захист рідного села. Люди, які боролися за наше щасливе сьогодення, віддали найдорожче — життя.
Жителі Луб'янок свято шанують пам'ять про тих, хто захищав і визволяв їхнє рідне село від фашистських окупантів. З нагоди святкування річниці Перемоги нашого народу над гітлерівцями у селі було споруджено пам'ятник воїнам-односельчанам, які загинули, визволяючи Україну.
На п'єдесталі здіймається велична постать воїна-визволителя, в якій поєдналися усі риси та якості, притаманні безстрашним українцям. Це — широкоплечий чоловік з гвинтівкою в руках. У нього — мужнє слов'янське обличчя. В очах солдата — гнів і ненависть до завойовників і велике бажання миру. Герой стоїть, піднявши голову. В його вигляді — незборима твердість духу.
На обеліску — напис: "Воїнам-односельчанам, які загинули в боях за Батьківщину". Обеліск завершується хрестом. Нижче хреста — голуб і напис: "Миру-мир". Чітко викарбувано прізвища та імена тих, хто віддав своє життя за щасливе сьогодення.
Пам'ятник споруджено у 1967 році. До нього ведуть сходи. Перед монументом — дві клумби: їх щороку засаджують квітами учні нашої школи. Біля обеліска завжди чисто і прибрано. Сюди ніколи не заростає стежина, тут завжди квіти.
Монумент витесано з каміння. Скульптор — Василь Волошин, наш земляк. Народився і живе у Збаражі. На відміну від живописця, скульптор, створюючи образ людини, не може показати її в оточенні, бо це не властиво мистецтву скульптури. Скульптуру добре розглядати спереду. Кожна алегорична деталь займає своє, глибоко продумане місце в композиції. Гвинтівка — символ, що допомагає відобразити загальний задум монумента.
Довго працював Василь Волошин над пам'ятником. Нарешті монумент було споруджено. Напис на ньому нагадує нам про те, що куди б ми не йшли чи їхали, тут повинні зупинитися.
Тож вклонімося доземно усім, хто віддав своє життя за наше щасливе сьогодення!

Роман Ґвязда.

Бондар О.С. Рідна мова. Письмові творчі роботи: коментарі та зразки.

8 - 9 кл. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 88 с.


Категорія: Мова | Додав: ychitel (31.10.2012)
Переглядів: 30152 | Рейтинг: 2.5/52