Урок 1 (продовження)

Тема:  Вступ. Історичні витоки літератури

Мета: поглибити вивчене про виникнення письма й алфавіту, книги, історичні витоки літератури; розвивати вміння відрізняти види книг, матеріалу; виховувати любов до історії літератури, книги.

Обладнання: презентація, зошити.

Хід уроку

4.Ранні осередки рукописної книги на Близькому Сході, в Азії та Європі

Ассирія

Слайд 26

В історії людської цивілізації помітне місце посідає дивовижна «глиняна бібліотека» правителя колись могутньої держави Ассирії – Ашшурбанапала  (669 – бл. 633 до н.е.). Під час розкопок було виявлено понад 22 тис. глиняних табличок, вкритих дрібно помереженими клинописними знаками. Час їхнього виготовлення – 9 – 7 ст. до н.е. Документальним підтвердженням належності цієї бібліотеки тодішньому правителю Ассирії Ашшурбанапалу слугують написи-штампи на кожній пластинці – «Палац Ашшурбанапала, царя царів, царя Ассирії».

Хоча глиняні таблички-сторінки дають ученим безцінний первинний матеріал для вивчення історії, культури та побуту країн Близького Сходу, вони були тяжкими, громіздкими й потребували особливо бережного ставлення. При перенесенні чи транспортуванні плитки легко розбивалися.

Слайд 27

Єгипет

Слайд 28

Сусіди ассирійців – єгиптяни, спробувавши запровадити в себе глиняні книги, незабаром відмовилися від такого способу їх виготовлення. Для збереження і поширення письма вони застосували інший матеріал – папірус.

Батьківщиною папірусу здавна вважається Єгипет. Саме тому на цьому матеріалі тут створено найбільше книг. Перші тексти, написані на папірусі, з’явилися у 3 тис. до н.е. Сенсаційними були знахідки розкопок, які проводилися, у 60-х роках минулого століття. Австрійському вченому Фекельману вдалося прочитати віднайдений у 1963 році неподалік Салонік обвуглений аркуш папірусу, написаний у 4 ст. до н.е. Це своєрідні коментарі до орфічних поем, які були покладені під час похоронного обряду в могилу молодій особі.

Ретельно відпрацьована єгиптянами технологія виготовлення папірусних аркушів виявилася справді досконалою і неперевершеною. Написані на папірусі стародавні книги і через тисячоліття вражають сучасників чіткістю текстів, майстерністю безіменних творців. Багато рукописних книг, особливо творів художньої літератури, гарно ілюстровані. Таке поєднання писаного тексту з мистецькими витворами обумовлювалося загальним задумом творців давньоєгипетської книги – зафіксувати і зберегти на гарно вибілених папірусних сторінках для нащадків інформацію про зміст і сенс життя сучасників.

Єгипетські книги, виготовлені на папірусі, мають здебільшого форму сувоїв. Середня довжина такого сувою складає до десяти метрів, ширина – 15 – 30 сантиметрів.

Китай

Слайд 29

Найпоширенішими були в’язанки бамбукових чи дерев’яних дощечок, скріплених шкіряним шнурком у верхній частині через спеціальні отвори. На них писали спеціальним чорним лаком, виготовленим із соку деревини і нанесеним на гострі кінцівки дерев’яних паличок. У 60-х роках ХХ ст. в Китаї знайшли одну таку книгу, де увінчені філософські твори видатного китайського історика Сим Цяня.

Індія

Слайд 30

Індійські манускрипти творилися як на глиняних та дерев’яних табличках так і на пальмових листках, шкірі, шовку, металевих пластинах і камені. Одне з книжкових чудес, створене індійськими майстрами, - багатомовний рукопис, у якому зашифровано на одній сторінці по декілька творів. Прочитати кожен з цих творів можна тоді, коли оволодієш своєрідним ключем – порядком зміни читання посторінкових цифр.

4.Про цікаві манускрипти

Некрономікон - Книга Мертвих

Слайд 31

Ось вже дванадцять століть про цю книгу ходять страшні легенди. Її називають Книгою Зла, Книгою Виклику Мертвих, Книгою-ключем, який відкриває прохід у виміри пекла.

Нею жадали володіти правителі і політики, учені і окультисти всіх мастей, але вона сама вибирала собі господарів.

 Спочатку ця книга називалася "Аль Азіф" (що можна вільно перевести, як "Виття нічних демонів"). Її написав Абдул Альхазред, безумний поет Санаа, провінції Йемену.

У пошуках істин і прояснень він обійшов весь Близький Схід: два роки жив серед розвалин Вавилона, п'ять років вивчав підземні і таємні печери Мемфіса, десять років поневірявся по південній пустелі Аравії, яка в ту пору називалася Руб аль Кхалії ("Порожня чверть"), а нині зветься Дахна ("Темно-червона пустеля"). За народними повір’ями, це місце населене злими духами і всякою нечистю, яка служить шайтанові і ангелові смерті. І немає іншої такої території на Землі, де відбувалися б настільки дивні і неймовірні чудеса, про які люди розповідають лише боязливим шепотом. У цій пустелі Альхазред провів десять років. Свої останні роки він прожив в Дамаску, де близько 700 року нашої ери написав свою знамениту книгу –« Аль Азіф».

Єгипетська Книга Мертвих

Слайд 32

Ця релігійно-магічна збірка справляє враження хаотичного нагромадження молитов, співів, славослів’я і заклинань, пов'язаних із заупокійним культом. Поступово в «Книгу Мертвих» проникають елементи моралі. На розвиток етичних переконань вказують глави 1, 18, 30 і 125. За своєю суттю «Книга Мертвих» є релігійною збіркою, тому наявні в ній елементи моральності переплітаються з древньою магією. Так, в 30-ій главі «Книги Мертвих» покійний заклинає своє серце не свідчити проти нього на посмертному суді.  Ця строката суміш релігійно-магічних вірувань пояснюється тим, що «Книга мертвих» складалася і редагувалася впродовж ряду століть.

Особливий інтерес для дослідників представляє 125-а глава, в якій описується посмертний суд Осиріса над померлим. До глави є ілюстрація: Осиріс (цар і суддя загробного світу) сидить на троні із знаками царської влади (з короною, з жезлом і батогом). Вгорі змальовано 42 боги (вочевидь боги номів). В центрі залу стоять терези, на яких боги Гор і Анубіс зважують серце покійного (символ душі у древніх єгиптян). На одній чаші терезів знаходиться серце, тобто совість покійного, легка або обтяжена гріхами, а на іншій Правда у вигляді статуетки богині Маат. Якщо людина вела на землі праведний спосіб життя, то його серце і статуетка важили однаково, якщо грішив, то серце важило більше. Виправданого покійного відправляли в замогильний рай, грішника поїдало чудовисько — лев з головою крокодила.

На суді покійний звертається до Осиріса, а потім до кожного з 42 богів, виправдовуючись в смертному гріху, яким той або інший бог відав. У цій же главі міститься текст виправдувальної мови:

Слава тобі, бог великий, владика обопільної правди. Я прийшов до тебе, пане мій. Ти привів мене, аби споглядати твою красу. Я знаю тебе, я знаю ім'я твоє, я знаю імена 42 богів, що знаходяться з тобою в чертозі обопільної правди, які живуть, підстерігаючи злих і харчуючись їх кров'ю в день звіту перед лицем Благого. Ось я прийшов до тебе, владико правди; я приніс правду, я відігнав брехню. Я не творив несправедливого відносно людей. Я не робив зла. Не робив того, що для богів мерзенність. Я не вбивав. Не зменшував хлібів в храмах, не збавляв їжі богів, не викидав заупокійних дарів у небіжчиків. Я не зменшував міри зерна, не збавляв міри довжини, не порушував міри полів, не збільшував вагових гирь, не підроблював стрілки терезів. Я чистий, я чистий, я чистий, я чистий.

Біблія Диявола

Слайд 33

У Празькій національній бібліотеці, Клементінумі, виставлений найбільший з відомих в світі середньовічних манускриптів - Codex Gigas, що вважається восьмим чудом світу і званий інакше "Біблія диявола".

На виготовлення Codex Gigas пішло 160 ослячих шкур, і при розмірах палітурки 92 на 50 сантиметрів при товщині 22 сантиметри манускрипт важить 75 кілограмів. Спочатку в рукописі було 640 сторінок, 624 з яких до цих пір знаходиться у хорошому стані.

Легенда свідчить, що створив Codex Gigas чернець з бенедиктинского монастиря в чеському місті Подлажице, але не один, а за допомогою самого диявола. Чернець, що скоїв серйозний злочин, в спокутування свого гріха, присягнувся всього за одну ніч написати і прикрасити малюнками книгу, яка включатиме все людське знання і прославить монастир на століття. Проте близько півночі він зрозумів, що не впорається з узятою на себе обітницею наодинці і продав душу дияволові в обмін на допомогу. Диявол свою обіцянку виконав, а чернець у вдячність намалював портрет свого помічника на форзаці книги. В першу чергу саме  через це зображення, а не через свої розміри Codex Gigas вважався в християнському світі "восьмим чудом світу". Подлажицький монастир згодом був повністю зруйнований в ході релігійних воєн XV століття.

У написаному на латині манускрипті міститься сума знань ченців ордена Бенедиктинського на початок XIII століття - Старий і Новий Завіт, тексти "Етимології" Ісідора Севільського, "Іудейської війни" Іосифа Флавія, список Космової хроніки, трактати на різні теми, список послушників Подлажицького монастиря, так зване "Дзеркало грішника" (збірка повчальних і цікавих розповідей-прикладів для проповідників), різні форми змов, календар з синодиком (вказівкою днів святих) і інші записи.

Цінність книги настільки велика, що на початок експозиції Клементинум обладнали новою охоронною сигналізацією. У зал, в якому підтримується особливий мікроклімат, пускають лише 60 чоловік на годину. Вони мають можливість протягом десяти хвилин розглядати поміщений у спеціальний футляр манускрипт, розкритий на 290-ій сторінці, на якій якраз і знаходиться знамените зображення диявола.

3. Підсумок.

Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36

4. Домашнє завдання: конспект.