1845. Папір, сепія, акварель, туш. 19,1 х27,1.
Унизу ліворуч авторська назва: воздвиженскій монастир в Полтаві. За завданням Археографічної комісії в липні 1845 року Шевченко відвідав Полтаву, де ознайомився з численними історичними місцями та визначними архітектурними пам'ятками міста і замалював деякі з них. Дві акварелі зберігаються в музеї.
На малюнку зображено комплекс архітектурних пам'яток у стилі українського бароко XVII—XVIII століть. Це — Полтавський Воздвиженський монастир із собором, дзвіницею й іншими спорудами. Заснував монастир у 1650 році полтавський полковник Мартин Пушкар, соратник Богдана Хмельницького.
Про Воздвиженський монастир у Полтаві Шевченко згадує в повісті "Близнецьі". Автор уточнює, що така панорама відкривалася від будинку А. Ф. Лук'яновича, куди герой повісті перейшов через майдан і долину, щоб краще роздивитися пейзаж: "Долго смотрел он на монастырь и его чудные окрестности".
Можливо, що саме з того місця й змальовувався краєвид. Захоплено й майстерно передав Шевченко літній пейзаж: мальовнича гора, віддалена яром і широкою долиною, над якою наче зависа на світлому небосхилі золотоверхий архітектурний ансамбль. Праворуч — широке, залите сонячними променями плесо Ворскли. Зображення чоловічої постаті й коня, що пасеться, врівноважує і пластично організовує композицію.