У роки заслання Шевченко не раз звертався до нічного пейзажу, коли природа набуває особливо таємничого вигляду. Це відзначав і Броніслав Залєський, який був у Каратауській експедиції разом з Шевченком: "Вночі при світлі місяця місцевість набирає іншого виду, все виглядає ще більш грандіозним. У самотності навколишньої пустелі почуваєш себе перенесеним в інший світ, сповнений величі простору й тиші і наче населений велетенськими привидами: уява поета населила б чудесний пейзаж фантастичними істотами".
Повний місяць, що стоїть невисоко над обрієм, освітлює оточену горами долину, похідні намети, в яких жили учасники походу. Малюнок передає красу літньої ночі, хвилює відчуттям пустельної тиші. Цей малюнок Шевченко подарував родині коменданта Новопетровського укріплення Іраклія Ускова.