Головна » 2012 » Березень » 20 » Вибіркові диктанти
14:02
Вибіркові диктанти
Вибіркові диктанти

Вибірковим є такий диктант, при якому учень згідно з завданням учителя записує лише окремі частини продиктованого тексту (слова, словосполучення, групи слів, частини речень або навіть окремі речення).
Існують різні види вибіркового диктанту. Одним з них є вибірковий запис слів без зміни тієї форми, яку вони мають у контексті, або із зміною її (наприклад, учні одержують завдання визначити в продиктованому тексті числівник, поставити його в початковій формі й записати). Зрозуміло, вибірковий диктант із зміною форми значно складніший від звичайного.

У практиці можна спостерігати вибіркові диктанти у поєднанні з творчими завданнями. Про такий диктант, коли потрібні за умовою слова або фрази не просто виділяють з контексту, але й подумки змінюють їх форму і лише після цього пишуть, вже говорилося вище (приміром, поставити слова в початковій формі, в продиктованому тексті знайти іменники другої відміни і записати їх у родовому відмінку і т. п.). Наведемо приклади поєднання вибіркового диктанту з творчою роботою — конструюванням речень. Учні одержали завдання з продиктованих речень вибрати прислівники, що пишуться через риску, записати їх у рядок, потім на кожен з прислівників скласти свої речення. Продиктовано такий текст: Ніч надходила тиха і по-осінньому прохолодна і непроглядна. У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо-тихо, тільки коли-не-коли флейтою іволга заграє.
Ось один з варіантів виконаного завдання: по-осінньому, тихо-тихо, коли-не-коли. Надворі було вже по-осінньому холодно. По небу тихо-тихо пливли хмарки. Лише коли-не-коли виглядало веселе сонечко.
Такий вид вправи поєднує в собі граматико-орфографічні завдання з розвитком мовлення учнів. Практикується й усне складання речень. Деякі вчителі з метою розвитку пам'яті й усного мовлення дітей проводять інколи вправу так: диктують текст, на основі якого діти визначають і записують задані категорії слів, при перевірці зачитують не окремі слова, а пригадують речення, в яких ці слова зустрічались. Для цього добирається текст зв'язний, цікавий для школярів. Перевірка вправи проходить жваво, бо діти, помічаючи неточності чи перекручення у відповідях товаришів, намагаються вносити свої уточнення, поправки.

Часто вибірковий диктант служить для узагальнення і повторення значної за обсягом теми, наприклад, типів відмін іменників. Учням пропонується не тільки визначити в продиктованому тексті іменники й записати їх, але й погрупувати за типами відмін.

Навчальні вибіркові диктанти бувають попереджувальними (слуховими і зоро-слуховими) або пояснювальними (слуховими і слухо-зоровими), можуть поєднуватись з роботою творчого характеру. Слід зауважити, що, як правило, майже кожен різновид вибіркового диктанту (крім контрольного) має включати тою чи іншою мірою елементи попередження, а після виконання учнями роботи — розбір, пояснення. Проте в кожному окремому випадку переважає або попередження, або аналіз тексту після написання.

Найлегшим видом вибіркового диктанту є зоро-слуховий попереджувальний. Учням після повторення правил пропонується розглянути дібраний вчителем текст, знайти в ньому орфограми, слова на дане правило, зробити їх граматико-орфографічний розбір. Після визначення й аналізу прикладів, які потрібно буде записати, вчитель прибирає текст і далі диктує його для вибіркового запису дітьми на слух. Такий вид роботи корисний на першому етапі запровадження вибіркових диктантів, коли ще школярі не опанували цієї форми, а також під час опрацювання складнішого або ще слабо засвоєного учнями матеріалу.

Вибіркові диктанти можна використовувати при опрацюванні багатьох тем шкільного курсу мови. Особливо доцільно застосовувати цей вид роботи при вивченні орфографії, морфології, лексики, частково фонетики й синтаксису.

Вибіркові диктанти забезпечують активізацію навчальної діяльності дітей, сприяють глибокому усвідомленню й засвоєнню матеріалу, що вивчається, причому на їх проведення не витрачається багато часу.

Вибірковий запис тексту потребує певних навичок, тренувань. Тому запроваджувати його слід поступово, даючи спочатку простіші завдання і ускладнюючи їх з кожною наступною вправою, дотримуючись при цьому певної системи і послідовності.

1. Недоцільно вибірковий диктант проводити зразу ж після пояснення нового матеріалу, йому повинні передувати більш доступні, легші форми роботи (наприклад, вибіркове списування, попереджувальний чи пояснювальний диктант, усні вправи). Особливо це важливо при опрацюванні складних і важких для учнів тем. Перед вибірковим диктантом необхідно з'ясувати, як діти зрозуміли тему, чи практично володіють даним матеріалом, бо це є необхідною передумовою цього виду роботи. Слід показати, проаналізувавши одно-два речення, як записувати, що від школярів вимагається, визначити послідовність, за якою діти будуть робити записи. Лише попередня теоретична і практична підготовка, абсолютна ясність завдання, нормальний темп роботи, що випливає з можливостей учнів даного класу, роблять вибірковий диктант справді корисним засобом навчання.

2. Під час підготовки й проведення вибіркового диктанту слід продумати саме завдання, яке виконуватимуть учні, зважити, чи посильне воно для дітей даного класу, чи взагалі обрану тему (матеріал) можна опрацьовувати за допомогою цього прийому.

3. Необхідним є уважний попередній аналіз тексту, запланованого для вибіркового диктанту.

Тексти для вибіркових диктантів легко добирати із збірників вправ, з хрестоматії для літературного читання, дитячої періодики тощо. Деякі вправи з шкільного підручника доцільно опрацювати прийомом вибіркового диктанту, урізноманітнюючи, таким чином форми роботи з книгою.

До речі, для вибіркових диктантів можуть використовуватись як зв'язні тексти, так і складені з речень або навіть і окремих слів, наприклад, учитель диктує текст, складений із дієслів різних дієвідмін, діти ж записують дієслова лише певної дієвідміни. Так можуть опрацьовуватись досить конкретні моменти: приміром, діти помиляються у визначенні іменників IV відміни. Звернувши їхню увагу на ознаки даної групи слів, диктуємо слова: суддя, ягня, дівча, круча, курча, полум'я, ім'я, листя, зайченя, теля, земля, лоша, душа, площа, гуща, коліща, колосся, порося.
Діти ж записують: ягня, дівча, курча, ім'я, зайченя, теля, лоша, коліща, порося. Таким чином навчаємо відрізняти задану категорію іменників від інших з дещо схожими зовні ознаками.

Дидактична цінність різних видів вибіркових диктантів полягає передусім у тому, що при їх проведенні виключається механічний, непродуманий запис тексту, виховується аналітичне мислення, швидка реакція, вміння повністю переключати увагу на даний предмет. Адже учневі, згідно з одержаним завданням, потрібно правильно і швидко вибрати з продиктованого тексту лише певні частини.
За допомогою вибіркового диктанту можна охопити великий за обсягом текст у порівняно короткий час. Адже в тексті не всі орфограми однаково цікавлять учителя. Багато слів уважний учень запише грамотно, не орієнтуючись на правила, а просто передаючи їх так, як вони вимовляються (слова, які пишуться за фонетичним принципом). Крім того, навряд чи можна дібрати зв'язний текст, який би відповідав лише певним конкретним навчальним данням. При виконанні дослівних (текстуальних) диктантів витрачаються зусилля і на роботу, безпосередньо не зв'язану з певною темою, що в даний час вивчається чи закріплюється. Вибіркові ж диктанти дають можливість використовувати зв'язні тексти, які з освітньо-виховного погляду більш цінні, ніж скомпоновані з окремих речень чи слів, і на їх опрацювання витрачати порівняно невелику кількість часу, бо увага учнів зосереджується лише на тих явищах, які в даний час вивчаються або вимагають повторення й закріплення. А це сприяє запам'ятовуванню навчального матеріалу, привчає аналізувати зміст тексту.

Вибірковий диктант можна легко поєднати з граматичним розбором, використати для перевірки й закріплення знань з граматики та орфографії. Отже, це не лише засіб навчання чи закріплення, а й перевірки та контролю знань учнів, активізації розумової діяльності дітей, інтенсифікації навчальної роботи.

Цей вид диктанту слід використовувати передусім для закріплення тих орфограм або граматичних категорій, які не залежать від контексту. До них можна віднести вживання м'якого знака, апострофа, великої букви, подвоєння приголосних, правопис префіксів, ьо, йо, ненаголошених голосних та сумнівних приголосних, частини мови з досить розгалуженими їх групами. Якщо граматичне явище, що вивчається, виступає в зв'язку з іншими, доцільно виписувати словосполучення. Так, при вивченні граматичних форм прикметника слід розглядати його в зв'язку з іменниками, граматичні функції прикметника в зв'язку зі словом, до якого він відноситься. Хоч тут можливі й такі завдання: виписати окремо якісні й відносні прикметники, складні й прості прикметники і т. п. Значно рідше застосовується вибірковий диктант під час вивчення синтаксису, хоч і тут можливі завдання типу: записати з продиктованих речень підмет і присудок, простий і складений присудок, прикладку з пояснюваним нею словом, однорідні члени речення і т. п.

Оскільки на вибірковий диктант відводиться небагато часу, практикується він найчастіше як вид тренувальної вправи для закріплення поданого матеріалу та з метою перевірки, наскільки учні зрозуміли й засвоїли тему. Цей вид роботи можна застосовувати на різних етапах уроку, проте вчителі практикують його найчастіше під час перевірки домашнього завдання або під час закріплення.

Часто практикується групування виписаних частин тексту, вправа може ускладнюватись додатковими завданнями. Так, опрацьовуючи тему «Іменники першої відміни», вчитель вивішує таблицю, на її основі проводиться бесіда, в результаті якої учні усвідомлюють, які іменники належать до першої відміни, на які групи та за якою ознакою поділяються. Потім для закріплення вивченого проведено вибірковий диктант (учні мали завдання не просто визначити в тексті й записати іменники першої відміни у формі називного відмінка, але й поділити їх на групи).
Додатковими завданнями можуть бути: граматична характеристика виписаних слів, формулювання питань і т. п.

Методика проведення вибіркового диктанту залежить також від навчальної мети, від його виду.
Слухове попередження при вибірковому диктанті найчастіше здійснюється у вигляді повторення правила (чи правил), на яке учні будуть писати диктант. Але існує й інша форма — усне визначення й розбір слів (чи частин тексту), після чого — їх запис. Можливе опрацювання всього тексту, призначеного для диктанту, або його частини, навіть окремих речень. Вибір цього прийому, як і в попередньому випадку, мотивується рівнем підготовки учнів, ступенем опрацювання теми, складністю самого матеріалу.

Вибірковий диктант, що супроводиться поясненням (по типу коментованого диктанту), практикується рідко. Суть його полягає в тому, що учень-коментатор вголос повторює те слово чи словосполучення, яке потрібно записати з продиктованого вчителем речення, і тут же пояснює його правопис. Це дає можливість попередити помилки у виборі слів і їх написанні.
Спочатку учні записують частини тексту згідно з завданням, потім проводиться бесіда, обговорення виконаної роботи. Ці диктанти виконують, як правило, навчально-перевірну функцію, бо дають можливість не тільки поглиблювати й закріплювати відомості школярів з певної теми, але й показують рівень попередньої підготовки, якість засвоєння матеріалу кожним учнем зокрема. Вибіркові диктанти типу пояснювальних вимагають більшої самостійності, порівняно з іншими видами — складніші, дають кращі можливості перевірити знання кожного учня зокрема, але успішно учні можуть їх виконувати лише після достатньої попередньої підготовки. Диктанти ці потребують уважної перевірки й контролю з боку вчителя, його допомоги.

Можливий і слухо-зоровий варіант вибіркового диктанту: учні записують з продиктованого тексту потрібні за умовою роботи слова чи словосполучення, потім звіряють результати за написаним заздалегідь зразком на дошці.

Отже, різні види вибіркових диктантів дають можливість враховувати вікові особливості та ступінь підготовки учнів, обирати ефективні завдання, прийоми опрацювання мовного матеріалу, виходячи з конкретних умов. Крім того, цей вид письмової роботи сприяє розвиткові уваги й аналітичного мислення дітей, виховує навички швидкої, підпорядкованої колективному ритму, роботи, дає можливість широко використовувати художні тексти, що є одною з' форм взаємозв'язку викладання мови і літератури.

Горбачук В.Т. Види диктантів і методика їх проведення:
Посібник для вчителя. - К.: Рад.шк., 1989. - 96 с.



Категорія: Методика | Переглядів: 3670 | Додав: ychitel | Теги: Вибіркові диктанти | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: