Головна » 2012 » Листопад » 6 » Синекдоха
18:42
Синекдоха
СИНЕКДОХА
Теоретичні відомості

1. Синекдоха — заміна частини цілим і цілого — частиною, однини — множиною, множини — одниною.
2. Синекдоха (від грецького synekdoche, буквально — співвіднесення, співрозуміння) — різновид метонімії, що грунтується на суміжності (зіставленні) кількісного характеру предметів та явищ (уживання однини у значенні множини, й навпаки тощо).
3. Синекдоха (співвіднесення) — троп, часто трактований як різновид метонімії, назва частини заміняє назву цілого, або навпаки. Межа між метонімією і синекдохою досить умовна. Наприклад: Випив усе молоко; матеріальні цінності творить людська рука; для учня основне джерело знань — підручник; космічні кораблі линуть на Марси і Венери; Сну не знають його очі (тобто якась людина не спить); Він чув про це разів сто (тобто багато разів). Суть цього тропу полягає на понятті суміжності: а) назва тієї чи іншої частини тіла може вживатися як найменування людини взагалі: ноги моєї тут не буде; очей не показує; в нього там є рука; б) назви одягу можуть замінювати назву людини певного суспільного стану: Економ, підслухавши, як свитки та кожухи обдурили пана, ...прилетів до Стадницького (М. Стельмах); й синекдоха часто реалізується у вживанні однини замість множини, і навпаки: Трудова копійка годує довіку (Прислів'я); Наш люд має в собі багато сил, щоб родити Шевченків, Федьковичів, Франків (В.Стефаник).
Таким чином, синекдоха виникає внаслідок перенесення назви частини деталі на предмет як ціле за умови ситуативної номінації. Вона акцентує кількісні взаємини: ворог наступає, головою ризикував тощо.

Тренувальні вправи

І. Складіть речення із синекдохами, створеними на основі таких змін:
1. Замість «хлопчик» .— «лляний чубок». 2. Замість «завод» — «важка індустрія». 3. Замість «учні» — «учень». 4. Замість «поети» — «Шевченки». 5. Замість «колосся» — «хліби».

II. Визначте, на яких видах заміни ґрунтуються синекдохи:

1. «...Діточки її стомили ніжки, заклопотали головоньку, годячи панському плем'ю, як лихій болячці» (Марко Вовчок). 2. «Вдарив революціонер — захитався світ» (П. Тичина). 3. «Уже поставила турбіни міцна робочого рука» (В. Сосюра). 4. «Давид почав читати дописи... Були й вірші — свої Сосюри й Тичини теж булі в Обухівці» (А. Головко). 5. «Тож маємо клас олігархів (жменя) клас бізнесменів (три жмені)». «Пересічний українець хотів би бачити Програму державного будівництва України й брати участь у її виконанні» (В. Костюченко).

III. Визначте синекдоху та її смислове значення у фрагментах із поезій Т. Шевченка.
1. Ще прийдуть думи. Розіб'ють
На стократ і серце, і надію,
І те, що вимовить не смію...
                               «А.О. Козачковському»
2. До нитки звівся мій козак,
Усе на панщині проклятій,
А був хазяїн...
                             «Меж скалами, неначе злодій
»
3. Вже не три дні, не три ночі Б'ється пан Трясило,
Од Лимана до Трубайла
Трупом поле вкрилось.
                            «Тарасова ніч»

IV. Із метою більшого вирізнений розуміння синекдохи замініть одинні в уривках народних пісень множинними.
1. Дивуються панки, вражії синки,
А що козаки вживають.
Вживають вони щуку-рибаху,
Ще й соломаху з водою.
               («Гей, не дивуйтесь, добрії люди»)
2. Ой з-за Низу, з-за Лиману вітер повіває,
Уже ж москаль Запоріжжя кругом облягає.
Москаль стане з палашами, а ми з кулаками,
Нехай слава не поляже поміж козаками!
              («Ой, Боже наш милостивий, помилуй нас з неба»)


Юніцька Н.М. Теорія літератури в школі. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 127 с.


Категорія: Вивчення теорії літератури | Переглядів: 8267 | Додав: ychitel | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: