Головна » 2012 » Травень » 8 » Методика вивчення байки
00:15
Методика вивчення байки
Методика вивчення байки

Байка — це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання {мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.

У роботі над байкою дотримуємось певних вимог. Говорити про алегоричність байки в початкових класах не варто. Не треба взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій. Щоб полегшити розкриття алегорії, треба вдатись до аналогій із життя.

Перед роботою над байкою вчитель розповідає про птахів або тварин, згадують, які повадки в них. Мета таких бесід — відповідно настроїти дітей на сприймання тексту. Умовність байки стає зрозумілою, коли учні перечитують мораль.

Робота над байкою включає такі компоненти:

—    сприйняття конкретного змісту;
—    усвідомлення композиції;
—    з'ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки;
—    визначення головної думки байки;
—    розкриття алегорії;
—    аналіз моралі.

Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру:

І. Підготовча робота.

1)    Розповідь учителя про автора.
2)    Вікторина за матеріалами байок.
3)    Бесіда про тварин — дійові особи.
4)    Словникова робота (пояснюємо 1- 2 слова).

ІІ. Читання банки вчителем (за опрацьованою партитурою) або просдуховування запису з фонохрестоматії, перегляд діафільму.

ІІІ. Бесіда емоційно-ціночного плану.

— Що особливо вас вразило?
— Як ви ставитесь до описаних водій?

IV.    Аналіз конкретного (фактичного) змісту байки.

1)    Усвідомлення композиції байки, опрацювання плану (вчитель дає або складають разом).
2)    Розбір частин тексту (різні форми читання, смисловий, «тлумачний» аналізи). Словникова робота.
3)   З'ясування мотивів поведінки дійових осіб, їх характерних рис (вибіркове читання, словесне і графічне малювання, відповіді на запитання).
4)    Робота за ілюстрацією.
5)    Визначення головної думки байки.

V.    Розкриття алегорії (підшуковування аналогій із життя).

VI.    Аналіз моралі.

VII. Складання партитури виразного читання разом з учнями (або вчитель дає свою). Виразне читання байки.

VIII.  Читання за ролями.

ІX.   Висновки.

Наводимо далі розробки фрагментів уроків опрацювання байок.

Чиж і голуб



Методика опрацювання байки:

І. Підготовча робота:

1.    Розповідь вчителя про автора.
2.    Вікторина за матеріалами байок.
3.    Бесіда про тварин — дійових осіб (малюнки чижа і голуба).

Чиж — невелика лісова пташка, подібна до горобця, з сірим оперенням. Влітку чиж живе в хвойних лісах, тут виводить пташенят. Взимку живе по селах, дуже привертається до своїх хазяїв. Він бадьорий, меткий і відважний; необразливий, довірливий, товариський та боязкий, до деякої міри — легковажний. Чижику доводиться терпіти від багатьох ворогів. Довірливість та товариськість роблять його жертвою людей та хижих тварин.

Голуб — це теж птах, живе в містах та селах. Голуби тримаються зграйками, живуть в голубниках та будівлях людини. Голова голуба сидить на рухливій шиї, яка дає змогу птахові не тільки зручно збирати корм, але й оглядатись навкруги, чистити пера на череві, крилах, спині та хвостику. У голуба добре розвинений зір. За допомогою очей він може з далекої відстані побачити все і оцінити обстановку. Голуби надокучливі.

Словникова робота — пояснюємо 1-2 слова, бо нерозуміння їх ускладнює усвідомлення тексту (сільце — петля для ловлі пташок та мілких тварин).

П. Читання байки вчителем (або прослуховування запису з фонохрестоматії, перегляд діафільму).

III.    Бесіда емоційно-оціночного характеру.

—    Про кого і що ви прочитали? Як ви ставитесь до дійових осіб?

IV.    Аналіз фактичного змісту байки.

А. Добір прислів'їв, щоб з'ясувати головну думку байки: Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
—    Які слова байки відповідають цьому прислів'ю? («...Чужому лихові не смійся»),

Б. Композиційний аналіз. Ділення байки відповідно до плану:

Заздалегідь на дошці:

1.    Основна подія.
2.    Мораль.

В. Аналіз частин:
Основна подія.
Учні читають мовчки частину, виконують завдання.
— Прочитайте авторську розповідь.
Зачитують частину байки від початку до слів Голуба.
—  Як автор ставиться до Чижика? (Доброзичливо). Підтвердіть вашу думку словами тексту.
— Прочитайте слова Голуба. Як треба прочитати ці слова? (З насмішкою, із знущанням, з вихвалянням, самовпевнено). Усе це свідчить про недоброзичливість Голуба.
— Читання основної частини байки — вчитель (голосно) і діти (пошепки), хорове, індивідуальне читання.

Мораль (читають хором).
—    Які слова байки можуть бути прислів'ям? (...чужому лихові не смійся, бо і з тобою те ж саме може статись).

V.   Виразне читання байки. Складання разом з дітьми партитури (розбивки) для виразного читання.

Методика опрацювання (див. текст байки):
1. З'ясування головної думки (засудження самовпевненості, самохвальства, зазнайства, недружелюбності).
Залежно від цього логічний центр — два останні рядочки, підкреслено в тексті двома рисками.
2.    Паузи: граматичні (на розділових знаках — і у кінці речення — ІІ, синтагматичні — І).
3.  Логічні наголоси (можуть співпадати з логічним центром) — найголовніші слова для частин, виділених паузами.
4.    Інтонування: слова автора — співчутливо, слова Голуба — глузливо, мораль — повчально.
5.    Партитурне читання (заучування партитури):
• вчитель (голосно) і учні (напівголоса);
• вчитель і учні, що добре читають;
• всі учні разом напівголоса;
• хороший учень і посередній у парі;
• індивідуальне читання (оцінювання).
6. Читання байки в особах (за ролями).

—    Скільки дійових осіб у байці (Голуб і Чиж. Але ж Чиж не промовляє слів. Про події, які відбулися, розповів автор).
—    Прочитаймо слова автора. Прочитаймо слова Голуба. Прочитаймо байку за ролями (2- 3 рази).

VI.    Висновок:

—    Про кого байка? Які герої байки (за характером)? Що висміює автор? (Самовпевненість, самохвальство, зазнайство).

Л. Глібов. Зозуля і Півень

І. Підготовча робота до читання байки:

1.    Розповідь учителя про автора.
2.    Вікторина за матеріалами байок.
3.    Бесіда про тварин, дійових осіб (за малюнками).

Півень (малюнок) — діти згадують все, що знають про нього.

Зозуля. Живе в лісі. Це дуже швидкий та неспокійний птах. Зозуля з ранку до вечора в русі. Літає легко і красиво, але не дуже швидко. По землі пересувається незграбними стрибками. Навесні вона ніколи не забуває голосно кричати, буває — аж до хрипоти. Крім свого звичайного «куку», вона видає — «куавава», «хагхагхагкаг».

4.    Словникова робота. Пояснення слів: далебі — справді, знічев'я — з нічого робити.

II. Читання байки вчителем за опрацьованою партитурою (див.текст далі) або прослуховування фонохрестоматії, перегляд діафільму.

III.    Бесіда емоційно-оцінного характеру:

— Що особливо вас вразило? Як ви ставитесь до дійових осіб?

IV.    Аналіз фактичного змісту байки.

А. Композиційний аналіз. Поділ та читання байки відповідно до плану:

Заздалегідь на дошці:

1.    Розмова Зозулі і Півня.
2.    Поява Горобця.
3.    Мораль.

Перечитують відповідні частини тексту.

За означеної підготовки дітей вчитель може ділити та складати план разом з учнями.
Визначають структуру плану (п. 1.2. — основна частина, далі — мораль).

Б. Опрацювання частин байки
(смисловий аналіз, вибіркове читання, читання в особах, елементи характеристики, ідея).

1. Розмова Зозулі і Півня (читають мовчки).
—    Скільки дійових осіб? (Зозуля, Півень).
—    Прочитаймо цю частину байки в особах (вчитель спочатку читає слова кожної особи, а потім — діти).
—    Прочитайте, як Півень вихваляє Зозулю. — А Зозуля — Півня? За що вони хвалили одне одного?
—    Чи відвертими, щирими, справедливими були ці вихваляння?
—    З якою інтонацією треба читати цю частину? (вихваляння, улесливо).
—    З чиїм співом Зозуля порівнює спів Півня?
—    Яке ваше ставлення до розмови Півня і Зозулі?
—   Якими ж ви уявляєте собі Зозулю і Півня як людей? (Нещирими, лицемірними, говорять неправду, бо їм так вигідно; брехливими, хитрими, що шукають собі вигоду).

2.    Читають другу частину (напівголоса).

—  Які найголовніші слова в цій частині? («Годі вам брехати та одне одного знічев'я вихваляти!»)
Читають ці слова хором.

3.    Читають третю частину (хором).

—    Зозуля хвалить Півня за те, що хвалить він Зозулю. Найдіть відповідні слова в цій частині байки, прочитайте.
—    Якими ще словами можна підтвердити цю думку? («Рука руку миє»).

V. Опрацювання партитури виразного читання (вчитель може дати партитуру або скласти разом з учнями).




Методика опрацювання партитури.

1. З'ясування головної думки (засуджується брехливість, лицемірство, корисливість). Залежно від головної думки знаходимо логічний центр — «рука руку миє» (підкреслюємо двома лініями).
2. Визначаємо паузи — граматичні, синтагматичні (див.текст).
3. Обґрунтовуємо логічні наголоси (підкреслюємо однією лінією).
4. Інтонування: перша частина — із заграванням, улесливо; друга (про Горобця) — рішуче.
5. Заучування партитури — див. читання попередньої байки.

VI. Висновок:
-    За що хвалить Зозуля Півня? (Щоб він її хвалив). А Півень? (Щоб Зозуля хвалила його). Отак вони і догоджають одне одному.
-   Чому одна нещира людина робить приємне іншій? (Щоб від іншої одержати те ж саме, тобто «купує» у людини улесливі слова та ставлення).

Перед початком вивчення байки на дошці записуємо: Знати: що в житті існують нещирі, лицемірні, брехливі люди. Вміти: засуджувати таких людей, викривати.

Діти аналізують ці записи і співвідносять з байкою «Зозуля і Півень».

Л. Глібов. Вовк і Кіт

І. Підготовча робота до читання байки:

1.    Розповідь учителя про автора.
2.    Вікторина за матеріалами байок.
3.    Бесіда про тварин — дійові особи (за малюнками).

Діти згадують все, що знають про Вовка і Кота (описують тварин, розповідають про їхні повадки, характер тощо).

4.  Словникова робота (недоленька морочить — тут: гірка доля спіткає; у пригоді став — пригодився).

П. Читання байки вчителем за опрацьованою партитурою (див.текст далі) або прослуховування фонохрестоматії, перегляд діафільму.

ПІ. Бесіда емоційно-оцінного характеру:
— Що особливо вас вразило? Як ви ставитесь до дійових осіб?

IV. Аналіз фактичного змісту байки.

А. Композиційний аналіз байки. Поділ та читання байки відповідно до плану:

Заздалегідь на дошці:
1. Мова про Вовка.
2. Розмова Вовка з Котом.
3. Мораль.

За означеної підготовки дітей вчитель може ділити та складати план разом з учнями.
Визначають структуру плану (п.1 — зачин, п. 2 — основна подія, и. 3 — мораль).

Б. Опрацювання частин (смисловий аналіз, вибіркове читання, читання в особах).

1. Мова про Вовка (читає вчитель).

—    Кому належать ці слова? (Авторові).
—    Про що повідав автор? (Про наміри Вовка — сховатись).
—    Від кого Вовк хотів сховатись? (Від людей з собаками).
—    Як люди ставляться до вовків? Прочитайте. Чому?
—  Як розумієте слова «усюди Вовченька недоленька морочить»? (Зачитують тлумачення виділених слів з дошки).
—  Які слова з цієї частини ми вживаємо нерідко? («Хоч сядь і плач»). Коли? (Коли спіткає невдача).
—  Як ви висловили б основну думку цієї частини кількома реченнями? — (Вовк хоче сховатись від людей, але повсюди в селі його гірка доля чекає, ніхто не захоче йому допомогти).
— Як ви вважаєте, чому йому не може бути допомоги? (Багато робить зла людині і всьому оточуючому).

2.    Розмова Вовка з Котом (читають мовчки).

—    Назвіть дійові особи? (Вовк, Кіт).
—    Прочитайте слова Вовка.
—    Прочитайте слова Кота.
—    Знайдіть слова автора, прочитайте.
—    Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові? Доведіть.
—    Поміркуйте, з якою інтонацією і в якому темпі треба читати слова Вовка, а з якою — Кота.
—    Прочитайте байку в особах.
—    Що в поведінці Вовка тут особливо засуджується? (Хижацтво, крадіж, брехливість).
—    Якими ж ви уявляєте собі Вовка та Кота як людей?

3.    Мораль (Два останні рядочки). Читають хором.

—    Знайдіть слова, в яких передано головну думку байки. Які з цих слів стали прислів'ям? Як ви його розумієте? («Що посієш, те й пожнеш»),
—    Наведіть приклади із життя, коли можна було б сказати ці слова.

V. Опрацювання партитури виразного читання (вчитель може дати партитуру або складати разом з учнями).



Методику опрацювання партитури та заучування її дивись у попередніх байках.

Інтонування: перша частина — розповідний тон, розсудливо; друга — прискорено, слова Вовка — благально, слова Кота — розмірковуючи; третя частина — повчально.

VI. Висновок:

— Про кого байка? Які за характером герої твору? Що засуджується у байці? Які слова байки стали прислів'ям?

Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржук Т.Б.
Методика читання: Навчальний посібник. -
Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 280 с.










Категорія: Методика | Переглядів: 13275 | Додав: ychitel | Теги: вивчення, Методика, Байки | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: