Гіпербола - 9 Листопада 2012 - Допомога учням, студентам, учителям
Головна » 2012 » Листопад » 9 » Гіпербола
21:11
Гіпербола
ГІПЕРБОЛА

Теоретичні відомості

1. Гіпербола — різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства.
2. Гіпербола (від грецького huperbole — перебільшення) — різновид тропу, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього.
3. Гіпербола (перевага, збільшення) — різновид тропу, перебільшення явища, дії предмета, яких-небудь їхніх ознак, властивостей, характеристик.
Наприклад:
Волають гори, кровію политі,
Підбиті зорі падають униз!

                            В.Симоненко
...на ціле місто заридала вона на сходах.
                            В. Симоненко
Весь світ став перед ним на коліна.
                            Т. Рудик
До нас дійшли слова, стрімкіші за Говерли.
                             В. Кочевський

О. Потебня писав, що «гіпербола є наслідком якогось сп'яніння в почуттях, що перешкоджає бачити речі в їхніх звичайних розмірах».
В основі гіперболи завжди лежить елемент певної абсурдності, різкого протиставлення здоровому глузду або суспільному досвіду.
Вона завжди привертає до себе увагу, виступає як несподіванка, яка руйнує автоматизм читацького сприймання.
Під час вживання гіперболи один предмет наче виростає і на тлі інших предметів, які не збільшились, починає набувати особливого вигляду, узагальненого значення.
Гіперболу ефективно використовувати із сатиричною метою: аби осягнути сутність і масштаби якогось негативного явища, треба його перебільшити. Раніше невидиме зло стає очевидним.
Деколи гіпербола поєднується в одному звороті з іншими фігурами.
Не так часто, та все ж зустрічаються образи, побудовані як поєднання гіперболи та синекдохи:
Задзвонили в усі дзвони
По всій Україні.

                        Т. Шевченко
Доволі часто в основі гіперболи лежить порівняння.
Кругом хвилі, як ті гори:
Ні землі, ні неба.

                        Т. Шевченко
Зустрічається також у художніх творах і метафорична гіпербола:
Виспівує, вимовляє,
Аж калина плаче.

                        Т. Шевченко

Засобами гіперболи створюються також складні образи для вираження душевного стану безнадії, душевної порожнечі, неймовірної втоми від життя, що притаманно людям.
Гіпербола, закорінена в первісних міфологічних уявлення: про навколишній світ, стала невід'ємною частиною художньої літератури. Особливою популярністю користувалися вона в епоху бароко, пріоритетним мовленнєвим засобом була в українській літературі 20-х років XX століття, активно послуговуються нею і зараз.

Тренувальні вправи

I. Утворіть гіперболи, використовуючи подані нижче словосполучення:

Наприклад: випити багато води — випити море води.
Дуже численне військо — ....
Дуже багато сліз — ....
Дуже висока людина — ....
Дуже багато квітів — ....

II. З'ясуйте роль гіперболи в уривку із послання Т. Г. ІПевченка «І мертвим, і живим ...»
Постане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших...

III. Серед поданих віршованих уривків віднайдіть ті, у яких вжито гіперболу.

1. Так ніхто не кохав
Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання.
                                                В. Сосюра
2. Ніколи не любив байдужих до життя,
Байдужі до поезії — мені байдужі!
                                                В. Грищенко
3. Кристалик часу — наче Дрібка солі.
Від сліз солона вже в Дніпрі вода.
                                                В. Грищенко
4. Тільки ж від цього легше не стає:
В серці б'ється туга, громом уступає,
І пливе, як згадка, ятрить дум рої...
                                                М, Тростогон
5. Книги— морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                                                 І. Франко

IV. Визначте гіперболи в уривках із народних пісень.
1. Ой як тяжко жити стало,
Бо ті прокляті пани
Із нас шкуру поздирали
Та пошили жупани.
                     «Там, де Япгрань круто в'ється ...»
2. Ой не встиг козак Нечай
На коника впасти,—
Враз ляхами, як снопами,
По два ряди класти.
Ой кинувся козак Нечай
Від дому до дому
Та зложив же ляхів тисяч
З коней, як солому.
Повернувся козак Нечай
На лівеє плече,
А вже ляшків, вражих синів,
Кров ріками тече,
                           «Ой з-за гори високої»
3. Осідлавши свого коня,
Іду в чисте поле.
Та нема такого коня.
І в самого короля,
Та нема такого меча
І в самого панича.
Я конем потопчу,
А мечем я посічу,
А коником як заграю,
Врагів турків ізлякаю,
А мечем як заблищу,
Назад турків ворочу.
                               «Чи ти спиш, чи лежиш»
4. А у полі, а у полі да й край дороги —
Ой там Василько коп'єм орає,
Коп'єм орає, стрілкою сіє,
Стрілкою сіє, лучком волочить,
Лучком волочить да й Бога просить:
— Да вроди же, Боже, густеє жито,
Густеє жито, золотий стебель,
Золотий стебель, срібний колос!
Да й уродило густеє жито.
Густеє жито, золотий стебель,
Золотий стебель, срібний колос.
                                 «А у полі, в полі да й край дороги»
5. Як Олекса підійметься — си гори здригнули,
А як свисне, то від свисту ліси си хилили.
                                «Пісня про Довбуша»
6. Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці.
                               «Максим козак Залізняк»

V. Серед наведених прислів'їв визначте ті, у яких вжито гіперболу.
1.Зозуля житнім колосом удавилася.
2. Багато галасу даремно.
3. Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.
4. Дурні лише в казці щасливі.
5. Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.
6. Знає кума — знає півсела.
7. Порожній посуд здаля дзвенить.
8. Кожна лисиця свій хвостик хвалить.
9. Від теплого слова і лід розмерзає.
10. Злості повні кості.
11. Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.
12. Дурний собака і на хазяїна бреше.
13. Вип'є і з'їсть за трьох дурних і за себе четвертого.
14.Синиця море запалила.
15. Оці ще з'їм, та після ще сім, та ще полежу, та ще стільки змережу, подивлюсь на сволок, та ще сорок, як не полегшає — значить пороблено.
16. Дурному й черепок
цяцька.
17. Задер носа — й кочергою не дістанеш.
18. Сказано: велика птиця — горобець.
19. Від погляду молоко кисне.
20. Де не посій, там і вродить.
21. Гора мишу вродила.
22. Ухопив місяця зубами!
28. Що комар, то й сила.
24.І так, і сяк, а все не так.
25.От Юхим — із води вийде сухим.
26.Б'ються і плакати не дають.
27. Тільки ґав ловить та витрішки продає.
28. В одно вухо влізе, а в друге вилізе.
29. Ото й горе, що риба в морі.
30. Сміливий, як жаба.
31. З маху у воду.
32. Для миші й кішка звір.
33.Ядзя з пекла родом.
34. Заробила Гапка бісового батька.
35. Безрогий віл і ґулею б'є.
36. Попав пальцем в небо, аж бамкнуло.
37.3бреше і оком не моргне.
38. Стовкла воду в ступі.
89. У тихому болоті чорти водяться.
40. Плюснуло, луснуло та й нема.
41.Щира праця гори верне.
42. Хто знання має, той мур ламає.

Юніцька Н.М. Теорія літератури в школі. - Х.: Вид. група "Основа", 2012. - 127 с.


Категорія: Вивчення теорії літератури | Переглядів: 7445 | Додав: ychitel | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: